Чутки про аварію на ПАЕС: Міненерго звернулося до СБУ через розповсюдження "фейків"

“Фейк про "аварію на Південноукраїнській АЕС" вперше був закинутий в український інформаційний простір російською пропагандою у відповідь на власні намагання приховати аварію на Ростовській АЕС, інформація про яку з’явилася в медіапросторі раніше”, - йдеться у повідомленні Міненерго.

У відомстві додали, що, незважаючи на офіційне спростування Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, в Україні розпочалися відверті маніпуляції щодо стану обладнання АЕС.

Наголошується, що жодного відключення силового трансформатора, про яке йшлося у поширеному "фейку", на станції не було. Якби така подія сталася, це унеможливило б видачу електроенергії і дійсно призвело б до необхідності зупинити атомний блок.

Водночас можливі пошкодження допоміжного обладнання, які могли виникнути внаслідок атак російських агресорів на енергетичну інфраструктуру та аномальних погодних явищ, як кажуть в Міненерго, не мають жодного впливу на загальну роботу енергоблоку атомної електростанції. Такі пошкодження можуть призвести лише до тимчасових, не більше кількох годин, обмежень у виробництві електроенергії.

У Міненерго підкреслили, що подібні ситуації не можна розцінювати як аварійні на атомній електростанції. Енергоблок продовжує функціонувати у штатному режимі.

“Спроби безвідповідальних політиків спекулювати і поширювати відверті маніпуляції про “аварію на атомній станції” неприпустимі. Просимо Раду національної безпеки та оборони, а також Службу безпеки України вжити невідкладних заходів щодо притягнення до відповідальності осіб за спроби підігрувати російській пропаганді і дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в Україні”, - додали у міністерстві.

Хто першим почав поширювати чутки про аварію

У середині липня в Україні протягом кількох днів діяли жорсткі графіки відключення електроенергії.  Водночас, 18 липня директор Центру дослідження енергетики Олександра Харченка у соціальній мережі Facebook повідомив, що на Південноукраїнській атомній електростанції, ймовірно внаслідок високих температур повітря, вийшли з ладу два трансформатори, що призвело до відключення від енергомережі одного з енергоблоків станції.

На наступний день, під час години запитань до уряду у Верховній Раді, міністр енергетики Герман Галущенко зазначив, що "ця інформація спочатку з'явилася на російських каналах" і охарактеризував її як фейкову.

Проте 25 липня депутат Верховної Ради Ярослав Железняк опублікував відповідь Укренерго на свій депутатський запит, в якій підтверджується, що 15 липня на ПАЕС справді сталося аварійне відключення від мережі одного з енергоблоків.

У відповіді на запит було зазначено, що 15 липня 2024 року на Південно-Українській атомній електростанції відбулася позаштатна подія, під час якої були пошкоджені трансформатори струму, що призвело до руйнувань на ВРП 330. В результаті цього відключився перший енергоблок з навантаженням 1000 МВт та три лінії електропередач. Відбулося коротке замикання вимірювального трансформатора струму з наступним руйнуванням та загоранням.

“Як наслідок в Південно-Східному регіонів були введені графіки аварійних відключень, а в центральних регіонах, в тому числі і в місті Києві суттєво збільшився час відключення споживачів від енергомережі. Тут, всі хто був в Києві в ці дні, можете памʼятати що дуже на довго відключали світло навіть в ночі”, - додав нардеп.

Він зазначив, що ставить під сумнів причину, чому міністр Галущенко публічно заперечував цей інцидент і називав його фейком. Нардеп припускає дві можливі причини: або міністр не в курсі подій у своїй сфері відповідальності, або це ще один приклад неефективного управління та корупції в «Енергоатомі», що призводить до таких аварій.

На думку Железняка, це питання піднімає серйозні сумніви щодо компетентності керівництва “Енергоатому” та надійності управління ядерною енергетикою в країні. 

Додамо, що 25 липня на Південноукраїнську АЕС було призначено нового генерального директора - ним став В'ячеслав Стоянов.