- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Імпортувати або простоювати. Як Міненерго повертає механізм гарантій енергопостачання бізнесу
Міністерство енергетики вирішило повторити досвід зими 2022/23 років та розробило механізм що дозволить бізнесу уникнути відключень електроенергії навіть при дефіциті в енергосистемі. Тепер великим компаніям треба вирішити: купувати дорогу електроенергію в ЄС чи простоювати.
Міністерство енергетики вирішило повторити досвід минулої зими та розробило механізм що дозволить бізнесу уникнути відключень електроенергії навіть при дефіциті в енергосистемі. Тепер великим компаніям треба вирішити: купувати дорогу електроенергію в ЄС чи простоювати.
Україна готується до важкої зими. За оцінками експертів, уряду та військових ймовірність повторення масованих атак на енергетичну інфраструктуру цієї зими є високою. В цьому випадку “Укренерго” може знову вдатися до відключень світла як побутовим споживачам, так і бізнесу.
Відключення світла минулої зими були суттєвою проблемою як для невеликого бізнесу, так і для промислових підприємств. Одним з виходів з ситуації для великих промислових підприємств стала урядова постанова, яка дозволяла бізнесу отримати гарантії не відключення світла в обмін на імпорт електроенергії з-за кордону. Цієї зими в міністерстві енергетики вочевидь також очікують дефіциту в енергосистемі, тож міністерство підготувало урядове рішення за яким бізнес отримає гарантії не відключення цієї зими, за умови імпорту 50% електроенергії від власного споживання.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.uaЕксперти кажуть, що ця ініціатива міністерства є радше адміністративною "латкою", ніж вирішенням проблеми, а дефіцит в енергосистемі можна було б подолати прибравши прайс-кепи на ринку електричної енергії для бізнеса.
Позаяк граничні ціни в Україні взимку будуть нижчими ніж ціни на ринку ЄС трейдерам буде невигідно закуповувати електроенергію в сусідніх країнах та продавати її в на українському ринку. Водночас в “Укренерго” запевняють, що великі промислові компанії можуть закуповувати електроенергію на ринку ЄС напряму. Щоправда, за ціною вищою ніж в Україні, але це дасть можливість працювати навіть в умовах відключень.
Водночас за оцінками трейдерів Україні не вдасться уникнути дефіциту в енергосистемі навіть за відсутності обстрілів. За таких умов імпорт дорожчої електроенергії з ЄС стане чи не єдиним способом для великих промислових підприємств уникнути простою.
Як прайскепи заважають імпорту
За словами директора енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимира Омельченка ініціатива міністерства енергетики щодо не відключення бізнесу, котрий імпортуватиме 50% електроенергії від власних потреб зумовлена тим, що очікується певний дефіцит електроенергії взимку. Тому міністерство хоче заохотити імпортувати електроенергію промислові компанії.
“Чи цей буде цей імпорт в повному обсязі, чи ні - невідомо. Діючі прайс-кепи роблять такий імпорт комерційно невигідним, оскільки ціни на електроенергію, на газ перед зимою зростають і вони будуть перевищувати в окремі пікові години українські прайскепи. Зараз імпорт здійснюється, оскільки поки що прайс-кепи вищі ніж ціна електроенергії в ЄС. А взимку ціна зростатиме оскільки відпаде сонячна генерація, а вугілля та газ дорожчатимуть. Тоді трейдерам буде невигідно купувати імпортну електроенергію, оскільки вони не зможуть продати її нормально на європейських ринках”, - каже Омельченко.
Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев зазначає, що ухвалене рішення є всього лиш адміністративним кроком, яким, ймовірно, вирішить проблему тут і зараз, проте сама тенденція розв'язання проблем адміністративними заходами свідчить про відхід від ринку. Рябцев зазначає, що більш логічним було б відмовитися від прайскепів на ринку електроенергії, проте міністерство вирішило піти іншим шляхом.
“Ми відкочуємося все далі й далі від того, що ми отримали після ухвалення законів та про ринок газу і про ринок електроенергії. А всі заходи які були після 2019 року привели до того, що зараз ми знову перебуваємо в тому стані де були до ухвалення відповідних законів. Нажаль всі адміністративні заходи вони не позбавлені недоліків, це пряме втручання в функціонування ринку, це відкриває поле для можливих зловживань”, - каже Рябцев.
Чи готові трейдери до постачань
В компанії “Д.Трейдінг” говорять, що на початку 2023 року компанія постачала своїм клієнтам електроенергію з Європи. Під час минулого ОЗП імпорт залучали для зменшення дефіциту в енергосистемі України, а споживання ресурсу з-за кордону було гарантією енергопостачання. Відповідне рішення Уряду, яке дозволяло уникати обмежень завдяки імпорту, діяло до кінця квітня 2023 року.
“Продовження дії згаданого рішення Уряду (постанова КМУ №1 від 03.01.2023) дасть додаткові переваги в першу чергу українському бізнесу, який зможе планувати свою діяльність. Бо споживачі, яким Д.Трейдінг постачає енергоресурси - це великі підприємства, де працюють тисячі українців. Без енергопостачання реальний сектор економіки не буду функціонувати, а значить і отримувати виручку, розраховуватись із партнерами, платити зарплати та податки. А наявність світла навпаки дозволяє працювати і не зупиняти виробничі процеси”, - повідомили в компанії
В “Д.Трейдінг” зауважили, що обійтися зимою без імпорту не вдасться навіть без атак на енергосистему.
“Під час минулого ОЗП попит на імпортну електроенергію суттєво перевищував доступну потужність міждержавного перетину. Спираючись на цей досвід ми вважаємо, що і цього року імпорт буде дієвим інструментом для задоволення попиту, та готові пропонувати відповідний продукт нашим клієнтам щойно це дозволить регуляторне поле”, - сказали в компанії.
Що говорять в “Укренерго”
Директорка департаменту комунікацій НЕК “Укренерго” Марія Цатурян каже, що без імпорту електроенергії з ЄС Україні буде дуже важко пройти цю зиму. За її словами, компанія “Укренерго” зробила усе щоб була можливість закупівлі комерційних обсягів електроенергії з ЄС. Наразі пропускна спроможність міждержавних перетинів між Україною та сусідніми країнами ЄС для імпорту становить 1200 МВт.
“Варто зазначити, що нам часто закидають, навіщо потрібен імпорт, якщо можна запросити аварійну допомогу. Аварійна допомога дорога та не є гарантованою. Коли ми робимо запит про аварійну допомогу у наших найближчих сусідів, то вони можуть надати нам допомогу тоді як у них така можливість є. Але якщо її нема, то ніхто не буде відключати свого споживача, щоб дати електроенергію українцям. З іншого боку ми мусимо купувати таку електроенергію значно дорожче ніж вона є на ринку на добу наперед, це один з найдорожчих сегментів ринку. Тому для “Укренерго” це надто дорогий засіб балансування, який до того ж неможна передбачити та запланувати наперед, на відміну від комерційного імпорту”, - каже Цатурян.
За її словами, в серпні, коли в країні було дуже високе споживання через спекотну погоду, а в енергосистемі не було додаткових потужностей “Укренерго” майже два тижні поспіль крім вихідних днів залучав аварійну допомогу, щоб не відключати споживача. Водночас імпорт електроенергії в цей період складав не більше 2-3% від усієї електроенергії що була в системі.
“В умовах коли ми з усієї потужності перетинів в 1,2 ГВт, а це потужність атомного енергоблока чи невеликої ТЕС, ми використовували такі невеликі обсяги для імпорту. І коли ми просимо наших партнерів розширити пропускну здатність перетинів ми чуємо цілком логічне питання: а чому ви не імпортували електроенергію коли вам було це потрібно?”, - каже Цатурян.
За її словами основною проблемою, через яку імпорт не заходив в Україну було цінове регулювання. Діючі прайскепи не дозволяли закуповувати електроенергію на ринку ЄС та беззбитково продавати її в Україні.
При цьому Цатурян зазначає, що при діючих цінових обмеженнях на українському ринку великі промислові підприємства мають можливість закуповувати електроенергію в ЄС для власного споживання.
“Така можливість є і споживачі нею користувалися у січні минулого року. Тоді бізнес для себе рахував, що йому вигідніше: простоювати або купувати дорожчу електроенергію в Європі. Нажаль цієї зими бізнес також мусітиме зробити такий вибір. Але при цьому на українському ринку не має бути жодних обмежень, щоб імпорт в необхідній кількості заходив в країну”, - каже Цатурян.