Імпортувати по-максимуму: чи допоможуть Україні польські ТЕС

Лінії електропередач
Фото: Freepik

Польща пропонує виробляти електроенергію для України на своїх вугільних електростанціях та постачати її в рамках аварійної допомоги за кошти Євросоюзу. Для України ця перспектива цікава можливістю максимально завантажити імпортні потужності, що актуально в умовах коли населення та бізнес живе за графіками відключень.

Інтерес Варшави полягає в тому, щоб уникнути квот ЄС на викиди парникових газів, та отримати від ЄС додаткові кошти за поставку електроенергії до України. Інтерес України — покрити дефіцит електроенергії в системі хоча б частково. Після масованих атак на енергосистему Україна почала імпортувати електроенергію з Європи в обсягах близьких до максимуму. Так, 9 липня Україна імпортувала зі Словаччини, Румунії, Угорщини та Польщі 28 487  кВт·год з загальною встановленою потужністю 1 444 МВт, що досить близько до встановленого ліміту потужності в 1 700 МВт. 

Наразі імпорт здійснюється за комерційними контрактами та в форматі аварійної допомоги, яка надається за наявності вільних потужностей в країнах-сусідах, а також договорів на поставку імпортної електроенергії в українських підприємств. Поляки ж пропонують гарантовано дозавантажити енергосистему України до максимальних лімітів. Це означатиме додаткові мегавати для української енергосистеми, але не розв'яже проблему дефіциту оскільки пропускна здатність перетинів є значно нижчою за обсяги дефіциту в системі. Тож збільшення пропускної здатності перетинів між Україною та ЄС є ще одною важливою задачею для української влади.

Чому це вигідно Польщі та в чому інтерес для України

На думку директора Центру дослідження енергетики Олександра Харченко, польська ініціатива виглядає як боротьба польського уряду з екологічними обмеженнями Європейського союзу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, вугілля наразі є найважливішим енергоресурсом Польщі. Вугільні ТЕС в загальній структурі генерації електроенергії займають до 70%. При цьому в планах ЄС пришвидшити перехід на “зелену енергетику” до 2030 року частка відновлюваної енергетики в загальній структурі має зрости до 42,5%. Водночас він зазначає, що така угода може бути дуже корисною для України.

Вони пропонують, по факту, надавати нам аварійною допомогою все що ми в межах 1,7 ГВт не вибрали як імпорт. Потенційно, згідно з правилами ENTSO-E, ми зможемо отримати саме як аварійну допомогу ще 250 МВт. І щоб їм дозволили при цьому не сплачувати екологічні податки на вугільну генерацію та оплатили грошима ЄС електроенергію. А оце вже дуже цікаво і корисно для нас, особливо взимку

Олександр Харченко
Олександр Харченко Директор Центру дослідження енергетики

Звісно тут багато залежатиме від того, чи вдасться вмовити ЄС фінансувати поставки електроенергії до України в режимі аварійної допомоги, що значно дорожче ніж поставки за комерційними контрактами.

"Якщо "Укренерго" буде домовлятися, шанси вмовити Брюссель є", — каже Харченко.

Чи вдасться збільшити ліміт імпорту

Насьогодні максимальна потужність міждержавних перетинів між Україною та ЄС складає 1,7 ГВт, але українська влада вже веде переговори про можливість розширити ліміт до 2,2 ГВт. Для того, щоб це реалізувати цього енергетики в країнах ЄС мають виконати певний обсяг технічних робіт на своїх об’єктах. Українські енергетики зі свого боку ці роботи вже виконали.

Аналітикиня консалтингової компанії ExPro Electricity Дар’я Орлова каже, в експертній спільноті все частіше лунають заклики збільшити перетини до 2,5-2,7 ГВт, однак це є більш віддаленою перспективою.

Щоб збільшити міждержавні перетини понад 2,2 ГВт потрібно будувати нові об’єкти. Це займе роки. Проте в перспективі нам потрібна комплексна стратегія відбудови енергетики: розширювати перетини та будувати нову генерацію

Дар’я Орлова
Дар’я Орлова Аналітикиня консалтингової компанії ExPro Electricity

Керівник  Асоціації енергоефективності та енергозбереження Олександр Візір говорить, що пропускна спроможність міждержавних перетинів була визначена у 2021 році, коли аналізували технічне приєднання енергосистеми України до енергосистеми континентальної Європи. Після повномасштабної війни конфігурація української енергосистеми змінилася. Через руйнування росіянами українських електростанцій обсяг перетоків з Європи до України може бути більшим. Експерт вважає, що переговори про збільшення пропускної спроможності міждержавних мереж між Україною та Польщею мають бути успішними, оскільки це більше в інтересах Польщі.

Ми просимо Польщу робити імпорт, на якому їх виробники будуть заробляти. До повномасштабного вторгнення Польща була проти збільшувати обсяг дозволеного перетоку, бо це означало б фактично повне домінування нашого експорту, а отже зменшення доходів польських виробників. Зараз ситуація кардинально інша. Плюс врахуйте, що 70 % польської генерації це вугільна генерація щодо якої поляки мають проблеми з ЄС в частині реалізації зеленого переходу

Олександр Візір
Олександр Візір Керівник Асоціації енергоефективності та енергозбереження

За його словами, оскільки дефіцит в українській енергосистемі збережеться ще 2-3 роки для польських ТЕС буде дуже хорошою перспективою продавати нам електроенергію по преміальній ціні.

Щодо збільшення пропускної спроможності вище 2,2 ГВт неоднозначне питання. Між Україною та країнами ЄС є недобудовані лінії, такі як Південна АЕС-Ісакча. Для реалізації цього проєкту можуть знадобитися місяці, бо сам проєкт вже готовий і є бажання його реалізувати у румунської сторони. А от побудова нових транскордонних перетинів займе роки, оскільки потрібно буде розробити проєкти, провести землевідведення та побудувати лінії електропередач. Крім цього українським енергетикам потрібно буде знизити клас напруги з 750 кВ до 400 кВ, як це відбувалося при побудові лінії ХАЕС-Жешув.