Українські атаки на НПЗ змусили Росію просити Казахстан про допомогу з бензином – ЗМІ

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Співрозмовники повідомили агентству, що Москва попросила Астану створити аварійний резерв, готовий до постачання. За словами одного з інсайдерів, відповідна угода між Казахстаном та Росією вже погоджена.

За даними джерел Reuters, на 5 квітня запаси бензину марки АІ-92 у Казахстані становили 307,7 тисячі тонн, а бензину марки АІ-95 – 58 тисяч тонн. Резерви дизельного палива – 435,3 тисячі тонн, авіаційного палива – 101 тисяча тонн.

Також зазначається, що про постачання бензину РФ домовилася й із сусідньою Білоруссю.

В свою чергу, реагуючи на новину Reuters, радник міністра енергетики Казахстану Шингис Ільясов в коментарях російським інформагентствам ввечері 8 квітня повідомив, що його країна наразі не отримувала відповідного офіційного запиту від Міністерства енергетики РФ. Натомість якщо такий запит надійде, то буде "обов'язково" розглянутий, хоча й у самому Казахстані, за словами Ільясов, спостерігається нестача палива. 

Замість експорту – імпорт

Росія, що зазвичай є нетто-експортером палива, з 1 березня заборонила на пів року експорт бензину. Такі заходи виявилися необхідніми, аби запобігти дефіциту палива. 

Натепер заборона не поширюється на очолюваний Москвою Євразійський економічний союз, до якого входить Казахстан. Проте трейдери вважають, що заборона може бути розширена, якщо ситуація в Росії погіршиться.

Натомість у березні РФ збільшила імпорт пального з Білорусі, щоб подолати ризик дефіциту на своєму внутрішньому ринку, який виник через атаки дронів на російські НПЗ.

Атаки дронів на російські НПЗ: хронологія

Українські удари, за нинішніми оцінками, могли вивести з ладу біля 15% потужностей НПЗ у Росії. Так, у ніч проти 12 березня безпілотники атакували НПЗ компанії “Лукойл” у Нижегородській області. Це один із найбільших нафтопереробних заводів росіян.

У ніч проти 13 березня СБУ атакувала БпЛА одразу три нафтопереробні заводи: в Рязані, Кстово Нижегородської області та Кірішах Ленінградської області. Сумарно ці НПЗ переробляють на рік близько 25 мільйонів тонн нафти, що складає майже 10% всієї нафтопереробки РФ.

2 квітня дрони пролетіли понад 1 200 кілометрів і поцілили в НПЗ “Танеко” у Татарстані. За даними Reuters, було пошкоджено установку, яка переробляє близько 155 тисяч барелів сирої нафти на день.

США – проти?

Наприкінці березня у виданні Financial Times вийшла стаття про те, що нібито США закликали Україну більше не завдавати ударів по російських НПЗ, оскільки побоюються, що це може призвести до ще більшої ескалації та глобального зростання цін на енергоресурси.

У Держдепі США відмовилися коментувати статтю Financial Times та зауважили, що Вашингтон не підтримує удари по об’єктах на території РФ. У Пентагоні заявили, що зосереджені на передачі тієї допомоги, яка необхідна Україні для захисту.

Водночас, в Україні російські НПЗ вважають законною ціллю. Секретар комітету Верховної Раді з питань безпеки і оборони Роман Костенко наголосив, що СБУ веде системну діяльність з підриву ключових галузей Росії, які приносять ворогу гроші для ведення війни.