В Україні побудують три стратегічні ЛЕП: для чого це потрібно

Про це повідомив голова правління компанії Володимир Кудрицький, пише "Інтерфакс-Україна".

"Ми цього року починаємо будувати три стратегічні лінії електропередачі, магістральні. І для цього нам, наприклад, потрібно 100 тис. високовольтних ізоляторів", - зазначив Кудрицький.

За його словами, на заході України є підприємство, яке може їх виробляти, хоч поки що й не виробляє. Держава тимчасово ним управляє, але зараз просте питання: запустити це виробництво, щоб "Укренерго" могло купити ізолятори у вітчизняного виробника, а не, припустімо, в Китаї.

Кудрицький зауважив, що в балансі закупівель "Укренерго" 85% продукції українських виробників.

"Ми могли б мати і 95-97%, якби українські заводи могли виробляти стільки, скільки нам потрібно", - наголосив очільник "Укренерго"

Він підкреслив, що з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну та обстрілів енергосистеми українські виробники електротехнічного обладнання значно збільшили обсяги виробництва, а також мають великий потенціал для збільшення присутності на європейському ринку. Як зауважив Кудрицький, деякі виробництва збільшили обсяг у п'ять-шість разів.

Навіщо будують нові ЛЕП

У інвестиційній програмі "Укренерго" на 2024 рік закладено приблизно 4,4 млрд грн. Левову частку коштів інвестпрограми - понад 60% – планується спрямувати на будівництво нових об'єктів в енергосистемі.

Зокрема, це нова потужна лінія електропередачі, яка сприятиме значному збільшенню пропускної спроможності торгівлі електроенергією з Румунією та посилить надійність енергоживлення Одещини. Цього року також планується розпочати роботи зі збільшення надійності системи передачі в північних і західних регіонах.

Крім того, з 1 березня максимальний ліміт експорту української електроенергії з України та Молдови в країни ЄС збільшено до 550 МВт на годину.

Процес синхронізації енергосистем України та Європи повністю було завершено у листопаді 2023 року.

Тоді вперше спільні добові аукціони за європейськими правилами стартували між Україною та Румунією.

16 січня між НЕК "Укренерго" та польським оператором PSE вперше відбулися аукціони з розподілу доступу до пропускної спроможності міждержавних інтерконекторів, відповідно до європейських стандартів, на загальноєвропейській платформі Joint Allocation Platform (JAO).

А вже 22 лютого НЕК "Укренерго" провело перші спільні аукціони з розподілу доступу до міждержавних інтерконекторів між Україною та Угорщиною на європейській універсальній платформі розподілу JAO (Joint Allocation Office).

Прогноз щодо експорту електроенергії на весну-2024

Як писало Delo.ua у статті "Вузьке вікно можливостей: весна обіцяє Україні перспективи експорту електроенергії", за оцінкою екс-очільниці Міненерго Ольги Буславець, мінімальний прогнозний обсяг експорту за період весняного профіциту становитиме 300 млн кВт·год.

Це засновано на песимістичній оцінці, що експорт становитиме в середньому 100 млн кВт·год на місяць. А в цілому прогноз на експорт перебуває в досить широкому коридорі, адже зовнішньоекономічна активність вітчизняної енергетики залежить від багатьох факторів. Зокрема – від темпів розширення дозволених потужностей на експорт – від 550 МВт (як і було обіцяно, до вже погоджених з  Європейською мережею операторів системи передачі континентальної Європи ENTSO-E 400 МВт додали ще 150 МВт) до 1500 МВт. А також – від обсягів профіциту електроенергії та кількості годин для експорту.

За словами Буславець, при оптимістичному сценарії обсяги експорту за період весняного профіциту можуть зрости до 2 млрд кВт·год, а як показали розрахунки, у разі успішної експортної кампанії Україна здатна заробити лише за три місяці весни щонайменше €60 млн.