НБУ курс:

USD

41,25

--0,08

EUR

43,56

--0,13

Готівковий курс:

USD

41,65

41,58

EUR

44,12

43,95

Вище за прайскепи. Чому росіянам досі вдається обходити санкції та як цьому запобігти

Через високі ціни на нафту кремлю вдається обходити нафтові санкції
Ілюстрація: Delo.ua

Завдяки “тіньовому флоту” та схемам торгівлі через афільовані компанії, а також ціновій кон’юнктурі Росії вдалося наростити свої доходи від продажу нафти навіть попри санкції. Кремль намагається стабілізувати російську економіку перед президентськими виборами в березні 2024 року та втримати курс рубля торгуючи енергоресурсами з країнами Азії та Латинської Америки. Водночас більшість суден, котрі перевозять російську нафту це судна європейських судновласників, які схоже не мають проблем зі страхуванням чи обмеженням доступу до європейських портів.

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Забронювати участь

За данними Міжнародної енергетичної агенції у липні Росія заробила на продажі сирої нафти 15 млрд доларів. Це відбулося попри дію ембарго на поставу сирої нафти до ЄС та встановлену країнами Великої сімки цінову стелю в 60 доларів за барель. За інформацією видання Bloomberg станом на другу декаду серпня російська нафта продається вище цінової стелі. При цьому значна частина суден, що перевозять цю нафту належать саме західним компаніям, які отримують страхові послуги у Лондоні, хоча за порушення санкційного режиму такі судна мали б втрачати право страхування на Заході, а також не мали б обслуговуватись в європейських портах

Доходи від продажу газу, сирої нафти та продуктів її переробки є основним джерелом наповнення російського бюджету. Загалом залежність бюджету РФ від нафтогазових доходів за підрахунками російських ЗМІ складає понад 50%. Тому від ефективності нафтогазових санкцій проти Росії напряму залежить здатність Кремля вести агресивну війну в Україні

Ембарго на російську нафту та цінові обмеження на її продаж до третіх країн були анонсовані за пів року до того як вони фактично вступили в дію у грудні 2022 року. Тому росіяни мали змогу підготуватися, що вони й зробили, організувавши для перевезення нафти тіньовий флот зі старих кораблів, а також частково диверсифікувавши збут нафти й нафтопродуктів до Китаю та Індії. 

Використовуючи свій тіньовий флот, а також схеми перевантаження нафти у відкритому морі Росія неодноразово порушувала ембарго та постачала нафту до країн ЄС. Влітку після домовленостей урядів країн ОПЕК+ про скорочення обсягів видобутку ціна нафти суттєво зросла і цінова кон’юнктура дозолила росіянам суттєво скоротити дисконти з якими вони продавали нафту до Індії. 

Втім, попри порушення санкційного режиму, сказати що санкції не працюють теж не можна. Вже у першому кварталі цього року Кремль зіткнувся з суттєвим дефіцитом бюджету та був змушений продавати ліквідну частину своїх резервів, щоб втримати економіку та продовжити війну в Україні. А вже в серпні дефіцит торгового балансу дався взнаки обваливши курс російської валюти, через що російський Центральний банк був змушений терміново підіймати облікову ставку, щоб зупинити падіння російської валюти.

В час повномасштабної війни Україні та її союзникам вкрай важливо не дати росіянам відновити свою економіку до довоєнного рівня оскільки це призведе до посилення російської агресії та дасть Кремлю можливість затягнути воєнний конфлікт. Через це новини про обхід цінової стелі та зростання доходів Кремля є тривожним дзвінком як для Президента Володимира Зеленського, так і для його партнерів у Вашингтоні, Брюсселі та Лондоні.

Світові ціни на нафту не сприяють дотриманню цінових обмежень

Директор з аналітичних досліджень DiXi Group Роман Ніцович говорить, що росіяни отримали можливість заробляти більше грошей на продажі нафти через ту ситуацію яка зараз склалася на світовому нафтовому ринку. Тому по факту виглядає так, що ціна за якою продається російська нафта є вищою за цінове обмеження у 60 доларів за барель.  

“Зараз ми бачимо. що США та інші члени коаліції ведуть перемовини з учасниками ринку, щоб ті все ж дотримувались граничної межі ціни на російську нафту для того, щоб зберегти дві основні цілі цінового обмеження: скоротити доходи Росії від експорту нафти, та при цьому радикально не скорочуючи обсяги поставок та не дестабілізуючи світовий ринок нафти. У всіх попередніх заявах лідерів цих країн говорилось що санкційний режим працює, оскільки ринок стабільний, але доходи Росії скоротилися”, - каже Ніцович.

Разом з цим він зауважує, що якщо раніше, особливо в перші місяці повномасштабної війни барель нафти російської марки Urals торгувався з дисконтом в 30 доларів від вартості бареля еталонної марки Brent, то зараз цей дисконт сильно скоротився.

Якраз скорочення цього дисконту і змушує країни, що ввели цінове обмеження на російську нафту активніше працювати з трейдерами, котрі купують цю нафту, а також тими, хто надає їм послуги страхування, морські перевезення. 

“Інше питання, це обсяги нафти, котрі йдуть поза радарами країн, котрі слідкують за дотриманням санкційного режиму. Тобто мова йде про так званий “тіньовий флот”, старі танкери, що зареєстровані в країнах Африки й Азії та використовуються росіянами для перевезення нафти. Цей флот не підлягає страхуванню західними компаніями. Також є операції з перевалки нафти з одного судна на інший, щоб приховати країну походження, або створити новий продукт, що торгуватиметься вже по іншій ціні. Це класичні способи які використовуються росіянами, щоб зберегти прибуток”, - каже Ніцович. 

Він зауважує, що на вищевказані факти вже звернули увагу органи, що контролюють дотримання санкцій США, Великої Британії та ЄС. Результатом став останній пакет санкцій ЄС де вказано, що судна які підозрюються в операціях з перевантаження нафти з вимиканням сигналу навігаційних маяків забороняється обслуговувати в європейських портах. На думку експерта ця заборона є чітким сигналом для судновласників, котрі перевозять російську нафту.

Крім цього Ніцович зауважує, що росіяни постачають великі обсяги нафти до Індії та переробляють її там на бензин, дизель та інші нафтопродукти. Такі нафтопродукти вже не вважаються російським товаром і їх можна вільно продавати за світовими цінами навіть до західних країн.

“Росія створила в Індії нафтопереробний хаб і шукає такі можливості в інших країнах. Очевидно, що частина доходів, яка осідає там може бути перенаправлена до Росії”, - говорить Ніцович.

 Він зауважує, що режим граничних цін на російську нафту та нафтопродукти є доволі недосконалим і росіяни роблять доволі помітні спроби його обійти особливо в ситуації коли кон’юктура цін не сприяє дотриманню покупцями цінового обмеження в 60 доларів за барель.

“Щодо напрямів на які варто було б звернути увагу, то очевидним є боротьба зі спробами росіян обійти санкції. Тобто потрібен більш суворий контроль над  тим як трейдери декларують вартість російської нафти яка постачається на світові ринки. Яким чином відбувається звітність? Чи не має там підробки, обману чи маніпуляцій? В цьому питанні потрібна більш тісна взаємодія між країнами Великої сімки, які й запровадили цінові обмеження. Багато чого тут залежить від обміну інформацією та від того наскільки можна відслідкувати шлях конкретного судна чи конкретної партії. Це вимагатиме певних зусиль від фінансових розвідок та органів, які займаються контролем за дотриманням санкцій”, - говорить Ніцович.

Кремль намагатиметься обійти санкції, бо це питання виживання режиму

Аналітик профільного видання “НафтоРинок” Олександр Сіренко розповідає, що росіяни нерідко обходять цінові обмеження продаючи нафту і нафтопродукти за складними схемами через афільовані структури.

“Нафту та нафтопродукти возять обхідними схемами. З Санкт-Петербурга дизпаливо потрапляє до Туреччини, а звідти його розвозять до інших портів. Для росіян додаткові 5-10 тисяч км логістики не є проблемою. Нерідко російські нафтопродукти з тих самих портів через Румунію, Болгарію чи порти Дунаю купують і українські компанії. Платять за ці нафтопродукти не напряму росіянам, а їх афільованим структурам”, - говорить Сіренко.

Він зауважує, що у 2022 році багато російських трейдингових компаній відкрили дочірні компанії в Об’єднаних Арабських Еміратах. І через ці афільовані компанії цілком нормально торгують нафтою та нафтопродуктами. При цьому якщо у 2022 році Росія переорієнтовувала поставки сирої нафти до таких країн як Китай чи Індія, то вже у цьому році російську нафту переробляють в країнах Південної Америки.

“Звичайно росіяни намагатимуться обійти будь-які санкції, оскільки від цього залежить їхнє життя, політичний устрій та здатність вести на війну. Однак ми побачили, що у них ціни на бензин виросли до рекордних значень після чого бензин зник з АЗС, оскільки там все настільки вже зарегульовано, що незалежним заправкам вигідніше бензином не торгувати ніж мати проблеми з владою. Значить не все в них в порядку з економікою. Значить санкції та обмеження цін на нафту все ж подіяли. Хоча росіянам і вдалося частково до них пристосуватися”, - зазначає Сіренко.

На його думку, посилити санкційний режим можуть зусилля США, потужності фінансової розвідки яких дозволяють моніторити банківські угоди, визначати порушників та забороняти їм здійснювати торгові операції. 

Проблеми з курсом рубля є прямим наслідком санкцій проти російської нафти

На думку директора енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимира ефект від санкцій є і він достатньо відчутний для російської економіки. Саме внаслідок скорочення нафтогазових доходів росіяни отримали галопуючу інфляцію, девальвацію та вимушені підіймати облікову ставку Центрального банку.

“Звісно нам би хотілося, щоб санкції працювали краще. Дійсно є певні ніші через які Росія обходить санкції й в першу чергу вони стосуються китайського та індійського ринку. Яким чином відбувається обхід санкцій? Росіяни продають свою нафту трейдерам в порту Приморськ чи Новоросійськ за ціною 60 доларів за барель і нижче, що відповідає стелі. А потім ці трейдери, що зареєстровані в Об’єднаних Арабських Еміратах продають нафту кінцевим покупцям в Індію чи Китай. За рахунок того що посередники завищують тарифи на перевезення та страхові збори ціна для кінцевого споживача може бути значно вищою за прайскеп”, - каже Омельченко.

Він зазначає, що потім кошти, зароблені посередниками в ОАЕ осідають на офшорних рахунках російських власників. Проте, за словами Омельченка, далеко не вся російська нафта реалізовується за подібними схемами, хоча частка і значна - 30-40%. 

“Однак схеми не дуже рятують російський бюджет. Ми бачимо, що за рік доходи Росії від продажу нафти та нафтопродуктів впали більш ніж на 40%, а доходи від продажу газу впали майже вдвічі. Крім того, росіяни продають свою нафту по певному курсу долара та євро за рупії та юані. А що вони потім будуть робити з цими рупіями та юанями незрозуміло. Це не є валюти, які вільно конвертуються, тому якість валютного кошика росіян знижується і в Росії посилюється дефіцит вільноконвертованої валюти, що призводить до девальвації рубля”, - каже експерт.

Омельченко каже, що санкції діють, хоча закрити всі прогалини неможливо. Росія в будь-якому випадку шукатиме та знаходитиме способи обійти обмеження. На думку експерта знизити стелю цін на нафту до 40 доларів за барель навряд чи вдасться, оскільки це призведе до певного дефіциту нафти на світовому ринку, західні країни на це не погодяться. Єдиною можливістю посилення санкційного режиму, на його думку, є постійний моніторинг та покарання компаній що допомагають Росії обходити санкції. 

“Я думаю що надалі ефект від санкцій збережеться. У Росії буде рости дефіцит вільноконвертованої валюти, тому її фінансова влада постане перед важким вибором. Можна буде й далі спостерігати за девальвацією рубля, але напередодні президентських виборів у березні це неприпустимо. Тому вони будуть намагатися тримати курс, щоб він не перевищив 100 рублів за один долар та підвищуватимуть облікову ставку. Їх облікова ставка може зрости до 16%-18%, що унеможливить кредитування бізнесу та унеможливить зростання економіки”, - говорить Омельченко.