- Тип
- Ексклюзив Ексклюзив
- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Якою буде зима для українського паливного ринку та як обстріли енергетичної інфраструктури можуть вплинути на попит на пальне
Після дефіцитної весни та доволі бурхливого літа ринок пального в Україні вступає в зимовий сезон, котрий характерний низьким попитом на пальне. До весни в бізнесі залишаться далеко не всі з тих гравців ринку, котрі зайшли на нього в період дефіциту. Однак обстріли інфраструктури можуть підвищити попит на бензин та дизпаливо як пальне для генераторів.
Паливна криза, котра розпочалася в Україні після повномасштабного російського вторгнення та ракетні удари по українських нафтобазах суттєво трансформувала український ринок пального. Скасування державного регулювання стимулювало зростання цін та маржі для імпортерів, що зумовило притік в цей вид бізнесу багатьох нових гравців. Влітку ті, хто міг дозволити собі бензовоз, почали завозити та імпортувати та продавати пальне в Україні - якщо до повномасштабної війни в країні було лише 60 імпортерів пального, то після паливної кризи їх стало вже 300.
Стрімке зростання гравців на ринку зумовило і ріст конкуренції. Це привело до зниження цін на пальне, котре посилилось і зниженням цін на нафту. Після стабілізації ситуації на ринку пального Уряд вирішив повернути акцизи на пальне, щоб мати можливість фінансувати дорожний фонд. Хоча спроби повернути акциз були ще в серпні, парламенту вдалося проголосувати за цей закон аж в кінці вересня.
То ж у вересні очікуючи введення акцизу імпортери завезли в країну імпортери завезли в країну великий об'єм дешевого пального, що дозволило великим мережам АЗС стримувати ціни на стелах доволі тривалий час, тоді як в опті ціна на пальне росла вслід за нафтовими котируваннями та зростанням пального в Європейському союзі. Загалом це суттєво скоротило маржу новим гравцям та привело до того, що нові трейдери, котрі зайшли в паливний бізнес влітку починають думати про вихід з нього. Взимку, коли на паливному ринку традиційно сезон затишшя ситуація, а попит на пальне мінімальний нові гравці можуть піти з цього бізнесу, а вже навесні їх долю на ринку займуть професійні трейдери, котрі давно в цьому бізнесі.
Разом з цим в умовах обстрілів енергетичної інфраструктури та регулярних відключень електроенергії в Україні збоку бізнесу стрімко зростає попит на генератори. Звісно споживання одним генератором є невеликим, електроенергія від нього є в три рази дорожчою від електроенергії з мережі, і дозволити собі купити генератор може далеко не кожен. Однак якщо обстріли енергетичної інфраструктури, а також аварійні та стабілізаційні відключення електроенергії не припиняться попит на генератори та на пальне з них лише зростатиме.
Кількість гравців на ринку може скоротитися
За словами аналітика профільного видання "НафтоРинок" Олександра Сіренка після повномасштабного вторгнення ринок пального переформатувався і на ньому з'явилося багато нових гравців. Однак дрібні гравці невелику частку ринку. Вони везуть пальне автонормами, та не вкладують в розвиток інфраструктури.
Сіренко каже, що ринок через війну пального суттєво скоротився, а через обстріли інфраструктури мережі АЗС будуть економити на додаткових сервісах. Взимку, коли продажі на АЗС традиційно невисокі, попит на пальне може скоротитися ще більше, тож багато дрібних АЗС та оптових трейдерів можуть припинити діяльність.
Крім того, за словами експерта певну нестабільність в роздрібний ринок пального може внести націоналізація "Укрнафти", котра має у своєму підпорядкуванні 500 АЗС.
"В деяких районах ці АЗС є мало не єдиними нормальними АЗС. А зараз у зв'язку з націоналізацією там склалася ситуація, коли на цих АЗС може закінчитися пальне", - каже експерт.
Він зазначає, що не дивлячись на закінчення кампанії збору урожаю та падіння попиту з боку промислових споживачів, на ринку зараз зберігається доволі висока маржа.
"Тонна дизельного пального в Європі зараз коштує тисячу доларів, на кордоні літр пального коштуватиме близько 30 гривень. Якщо додати ПДВ та акциз вийде 35,5 гривень за літр. В середньому оптовик з урахуванням логістики завозить пальне за 40 гривень за літр, ціна в опті 45-46 грн/л, а роздрібна ціна 55 грн/л. Тож для оптовиків маржа складає 5 грн/л, а для АЗС близько 10 грн/л, а для великих мереж АЗС, котрі є одночасно і імпортерами маржа може складати до 15 грн/л", - каже Сіренко.
Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн каже, що ринок наразі стабілізувався, а маржа гравців ринку суттєво знизилася.
"Розрахунки показують, що починаючи з жовтня роздрібна націнка на літрі пального в середньому по кошику нафтопродуктів впала до рівня, який встановлювався механізмом державного регулювання, який був скасований у травні цього року і який в основному дозволив подолати кризу", - каже Куюн.
За його словами літній період дійсно характеризувався високими націнками, але вони були потрібні для побудови нової конфігурації ринку, системи його забезпечення.
"Наприклад, флот бензовозів в цьому році збільшився утричі. Українські трейдери придбали та орендували закордоном танкери, нафтобази, залізничні цистерни. Зараз ринок має достатньо пального та нову систему забезпечення - більш гнучку, надійну та безпечну. Одночасно маємо й повернення націнок до нормативного рівня та навіть менше", - зазначає експерт.
За словами Куюна роздрібні ціни зараз у великих операторів АЗС є стабільними через високі запаси пального, котрі були завезені до акцизу, але скоро ціни на бензин та дизель підуть догори. Також експерт вважає, що через зниження сезонного споживання кількість гравців на ринку скоротиться, бо нові гравці підуть з цього бізнесу. Однак до нового сезону все структурується та їх місце займуть професійні трейдери.
Взимку може збільшитися споживання пального генераторами
Сіренко каже, що вже в листопаді на паливному ринку з'явилися нові напрямки споживання - це генератори та автогаз в балонах. Скраплений газ почали купувати в балонах саме після обстрілів енергетичної інфраструктури.
"В основному балони купують жителі мегаполісів типу Києва, котрі до аварійних відключень готували на електроплитах, а зараз для приготування їжі використовують скраплений газ. Крім того, автогаз активно використовують в прифронтових та деокупованих районах де нормального газопостачання нема", - каже Сіренко.
Щодо генераторів то найбільший попит мають бензинові генератори невеликої потужності, котрі є значно дешевшими за аналогічні дизельні. Споживання одного бензинового генератора, котрий може живити аптеку або холодильники в магазині близько літра на годину, на АЗС це не більш ніж заправка в каністру. Хоча в масштабах всієї країни такий об'єм пального може бути досить значним.
Однак Куюн сумнівається, що через збільшення споживання пального шляхом активного використання генераторів в Україні можуть бути проблеми з постачанням нафтопродуктів.
"З листопада по березень на паливному ринку триває так званий мертвий сезон, коли споживання пального усіх марок мінімальне. Й хоча оцінити обсяги споживання пального генераторами складно, навряд чи воно може бути співставним з промисловим сезонним споживанням у літні місяці", - зазначає експерт.
За його словами, головною запорукою стабільного та достатнього постачання пального є нова система нафтопродуктозабезпечення, яка була побудована внаслідок руйнування ворогом довоєнної системи постачання пального. Наразі весь обсяг імпорту пального надходить через західний кордон. Принципово новою є і транспортна структура постачань, зокрема до 40% імпортується автомобільним транспортом, хоча «автомобільного» імпорту майже не було. У поточних умовах така система є більш диверсифікованою, гнучкою та безпечною.
Перше тестування цієї системи відбулось з серпня по жовтень під час сезонного піка споживання пального. Цей період ринок пройшов в у мовах профіциту усіх марок моторних палив. Крім цього, є потенціал збільшення постачань у разі потреби.