Як АЗС навчилися працювати під тривогами

З квітня по серпень російські дрони атакували українські АЗС щонайменше 250 разів. Повноцінно захистити сотні розкиданих по регіонах об'єктів неможливо, тож мережі шукають способи працювати в умовах постійної загрози.

Головним інструментом адаптації стало самообслуговування. Під час тривоги персонал іде в укриття, але АЗС не зупиняється: водій сканує QR-код на колонці або замовляє пальне в застосунку й оплачує його без участі оператора. Так можуть заправитися і звичайні клієнти, і критичний транспорт, що має контракти з мережами.

Самі технології не нові. В OKKO сервіс OKKO PAY доступний цілодобово на всіх колонках 411 АЗК мережі. У WOG аналогічний сервіс працює вже близько дев'яти років. За даними компанії, він діє навіть під впливом РЕБ і без мобільного зв'язку через Wi-Fi АЗК. У вересні мережа запустила ще й повністю автоматичну заправку, під час якої система сама розпізнає автомобіль.

Змінилася роль цих сервісів. За словами аналітика консалтингової компанії "Нафторинок" Олександра Сіренка, останні два місяці великі мережі активно пояснюють у соцмережах, як заправитися без оператора. 

Представник однієї з паливних мереж, який погодився прокоментувати ситуацію на умовах анонімності, описує модель своєї компанії так. Мережа використовує софт, що показує дрони, які наближаються до АЗС і офісів, хоча той часом збоїть. Під час "червоних" тривог, коли загроза найвища, заправки не працюють. Під час "жовтих" водій може заправитися самостійно, але магазини зачинені.

Водночас великі мережі не поспішають переходити на повністю "холодні" АЗС без персоналу. В OKKO наголошують, що такої потреби поки не бачать, хоча технічно готові до автономної роботи будь-коли. У WOG теж кажуть, що автоматизовані сервіси доповнюють роботу команди, а не замінюють її. Паралельно мережа захищає станції фізично: упродовж двох місяців укриття та захисні габіони отримають понад 250 АЗК, насамперед на сході країни та в містах, які найбільше потерпають від дронів.

Скільки коштує заправка без магазину

Самообслуговування рятує продаж пального, але не магазин і кафе. А саме вони за останні роки стали ключовим джерелом заробітку мереж. В OKKO непаливний сегмент формує близько 30% маржі автозаправних комплексів, а компанія вкладає понад $120 млн у новий формат заправок із кухнями. "Укрнафта" за два роки більш ніж удвічі наростила продажі кави, готової їжі та супутніх товарів. Мережі дедалі активніше конкурують саме сервісом: якість пального в основних гравців практично вирівнялася, а маржинальність кави та їжі значно вища.

Сіренко каже, що непаливні товари формують від 30 до 60% заробітку мереж АЗС. Широта діапазону пояснюється тим, що різні компанії залежать від цього сегмента по-різному. Тиск посилюється й з боку пального. За словами Сіренка, мережі тривалий час намагалися не переходити психологічну позначку 100 грн/л для непреміальних марок бензину й дизелю, хоча гуртові ціни зараз лихоманить. Через це маржа на основних марках зменшувалась, і роль кави та хот-догів у фінансовому результаті лише зростала.

Оцінити втрати в цифрах поки неможливо. Режим "жовтих" тривог з'явився лише в серпні–вересні, тож у результатах третього кварталу цього ефекту ще не буде видно. Щоб порахувати збитки, потрібен час, але напрям уже зрозумілий.

Чи є проблеми з персоналом на АЗС

Оцінки учасників ринку розходяться щодо того чи стали обстріли причиною відтока персоналу.

"У нас проблема: люди бояться працювати на АЗС, і ми переходимо на безоператорні АЗС, де споживач зможе заправлятися самостійно, без участі персоналу", — розповів представник ще однієї паливної мережі на умовах анонімності.

У іншій компанії, ситуацію оцінюють протилежно: масових звільнень немає, люди як працювали, так і працюють. Сіренко про масовий відтік персоналу з АЗС теж не чув. За його словами, проблеми з кадрами можуть мати точковий характер і стосуватися мереж, по яких б'ють найчастіше.

Статистика ринку праці підтверджує, що системної кризи немає. За даними Work.ua, у вересні 2026 року на сайті було 841 вакансія на АЗК проти 1 160 роком раніше, тобто на 27,5% менше. Конкуренція шукачів за одну вакансію при цьому відчутно зросла. robota.ua також не фіксує різкого стрибка: у січні–вересні кількість вакансій на АЗС трималася в межах 1,2–1,45 тис. на місяць.

Водночас є два сигнали, що ситуація неоднорідна. Перший — зарплати ростуть. За даними robota.ua, середня пропозиція роботодавців збільшилася з 12,7 тис. грн у січні до 16,2 тис. грн у вересні, приблизно на 28%. Work.ua фіксує зростання медіанної зарплати у вакансіях сегмента на 21% за рік, до 23 тис. грн, тоді як середня зарплата на ринку загалом зросла на 16%. Другий сигнал — у прифронтових Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Одеській областях конкуренція за вакансії на АЗК помітно нижча, ніж на заході країни чи в Києві.

Пов'язувати ці тенденції безпосередньо з обстрілами передчасно, застерігає CEO robota.ua Валерій Решетняк: для цього потрібен додатковий аналіз. Найімовірніше, кадрова проблема існує, але має локальний характер.

Частина мереж може не пережити кризу

Сіренко вважає, що найважче доведеться гравцям, які не інвестували в розвиток. Він називає це еволюцією ринку: на одному лише пальному довго протриматися не вдасться. Обстріли можуть пришвидшити й іншу трансформацію. На думку експерта, Україна поступово може прийти до західної моделі АЗС без заправників, а частину непаливних продажів забезпечать вендингові апарати з кавою та снеками.

Тож обстріли не просто змушують АЗС ховати персонал в укриття. Вони пришвидшують зміну бізнес-моделі, до якої ринок і так рухався: пальне приносить дедалі менше, а боротьба за клієнта зміщується в сервіс. Парадокс у тому, що саме сервіс найважче зберегти під тривогами. І наскільки болючим для мереж виявиться четвертий квартал, залежатиме від того, як часто й надовго доведеться зачиняти магазини.