Здоров’я під загрозою: більшість імпортерів ліків до України працює без ліцензій

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це йдеться у звіті Рахункової палати України.

Зазначається, що протягом 2021–2022 років та дев’яти місяців 2023 року фармацевтичну галузь підтримували за допомогою повного звільнення від оподаткування окремих видів операцій за цими товарами (надано пільг на 28,2 млрд грн), а також зниженої ставки ПДВ у 7%.

«Відповідні пільги уповільнили зростання цін на фармацевтичну продукцію, проте їх результативність була низькою», – зауважують в Рахунковій палаті.

Крім того, аудитори вказують на ризики виробництва й обігу фальсифікованих, неякісних, прострочених ліків і медвиробів, неправомірного застосування платниками податків податкових пільг із ПДВ через те, що Мінфін, МОЗ, ДПС, Держмитслужба та Держлікслужба не контролювали справляння, повноту та своєчасність надходження до держбюджету ПДВ по операціях із постачання та ввезення ліків і медвиробів, а також дотримання законодавства підприємцями, які їх виробляли та продавали.

"Аудит встановив, що після запровадження в березні 2022 року мораторію на перевірки Держлікслужбою виробництва і обігу ліків, вони скоротилися в шість разів (порівняно з 2021 роком). Водночас рівень стягнення штрафів за цей час зріс із 16,3% до 33,3%. Кількість перевірок щодо якості та безпеки ліків у 2022 році та січні–серпні 2023 року скоротилась більше ніж учетверо, порівняно з 2021 роком. А обсяг нарахованих штрафів у січні–серпні 2023 року збільшився на майже 19% порівняно з річним показником 2022 року", - йдеться у звіті.

Також у Рахунковій палаті звертають увагу на те, що через воєнний стан тимчасово обмежений доступ до Ліцензійного реєстру видів господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, їх імпорту (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптової та роздрібної торгівлі ними та вебсайта "Держлікслужба E-Trade Check".

"Це ускладнює контроль за повнотою сплати до держбюджету ПДВ по операціях з постачання та ввезення ліків, а також не дає змоги споживачам впевнитись в якості лікарських засобів і медвиробів, куплених через інтернет-аптеки", - підкреслюють у відомстві.

Аудит встановив, що за відсутності контролю Держмитслужби у 2021 році майже 70% імпортерів не мали ліцензій на ввезення ліків, у 2022 році – 59%, у січні–вересні 2023 року – майже 51%.

"Відповідно, таких підприємців Держлікслужба не перевіряла. Як наслідок, є ризики реалізації на ринку України неякісних, фальсифікованих ліків", - констатують в Рахунковій палаті.

Аудит виявив також низьку результативність митного контролю операцій із ввезення ліків і медвиробів та документальних виїзних і невиїзних перевірок їх імпортерів, які у 2021 році сплатили лише 22,6% донарахованих митниками сум ПДВ – 19,4 млн грн із майже 86 млн гривень. З квітня 2022 року митні органи не мали правових підстав для проведення документальних перевірок.

"Рахункова палата здійснила вибіркові перевірки митних декларацій на Волинській, Дніпровській, Львівській і Одеській митницях і встановила 46 випадків необґрунтованого застосування 7-відсоткової ставки ПДВ і безпідставного застосування окремих податкових пільг з ПДВ, внаслідок чого до держбюджету не надійшло майже 24 млн гривень. Інший приклад: на Львівській митниці при оподаткуванні ПДВ ввезених товарів за однаковим кодом застосовували різні ставки – 7% і 20%. Отже, є ризик тільки за встановленим фактом недонадходження до держбюджету 70 млн гривень", - наголошують у Рахунковій палаті.

Аудит встановив, що ДПС та її територіальні органи належно не контролювали правомірність застосування підприємцями податкових пільг, а також правильність відображення їх у деклараціях з ПДВ. Зокрема, фахівці Рахункової палати встановили необґрунтоване застосування суб’єктами господарювання понад 32 млн грн вказаних пільг. 

Нагадаємо, в Україні змінилася процедура отримання першого електронного рецепта: пацієнт може отримати рецепт на ліки, звернувшись до лікаря дистанційно. При цьому, строк дії електронних рецептів на рецептурні ліки, які пацієнт купує за власні кошти, збільшився до 90 календарних днів із 30-ти, як було раніше.

 Також в Україні повернули норму, згідно з якою лікарські засоби, що входять до програми "Доступні ліки", мають відпускатися лише за електронним рецептом.

Нещодавно уряд розширив перелік безкоштовних ліків.  До нього додали противірусні засоби "Валганцикловір" та лікарський засіб "Дапагліфлозин", що застосовується у разі серцевої недостатності.