Кожен шостий мобілізований: "Метінвест" через брак кадрів не може вийти навіть на половину довоєнного виробництва

Про це повідомила директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи "Метінвест" Тетяна Петрук.

Кожен шостий працівник мобілізований

За словами Петрук, загальна кількість працівників компанії, які пішли до ЗСУ, станом на 1 березня становить 9300 людей. Якщо брати тих, хто зараз в ЗСУ, то це 8000 людей. 1300 вже демобілізувалися за цей період. З них, на жаль, третина через смерть, близько чверті звільнилися у 2022 році, коли вийшов закон, який передбачав закріплення робочого місця за мобілізованими, але без збереження оплати. Наразі вже понад 500 людей повернулися на робочі місця.

"У нас працює близько 50 тис. людей, і у нас кожен шостий – мобілізований. Це дуже багато. Тому ми використовуємо насамперед свій внутрішній ресурс, перенавчаємо, щоб окрім основної професії, працівники здобули додатковий фах, за яким могли б працювати", - підкреслила Петрук.

Вона зауважила, що компанія вже відчуває брак кадрів.

"Якби наші підприємства були розташовані, скажімо, у Львові або області, то там, мабуть, я б знаходила людей. Але вони за 30-40 кілометрів від лінії фронту, звідки виїхала більша частина населення. А ті, хто залишився, навіть за менші гроші, найімовірніше, підуть працювати в ритейл, ніж до мартена чи шахти через важкі умови праці", - наголосила Петрук, додавши, що найпоширеніша причина, через яку люди звільняються, — не гроші, а безпека в регіоні. 

Бронювання працює неефективно

Як підкреслила Петрук, бронювання працює неефективно, тому що не може на підприємстві кожен шостий бути мобілізованим. 

"Потрібно робити аналіз економічної доцільності, ефективності, враховувати, скільки підприємство сплачує податків, як допомагає країні та ЗСУ, скільки створює робочих місць, у якому регіоні розташоване. Не можна дивитися просто на чисельність і надавати якийсь відсоток. Ми наразі можемо забронювати лише 50% працівників. Практично на всіх підприємствах ми вибрали цю квоту", - зауважила Петрук.

На її думку, проблему треба вирішувати комплексно, брати до уваги специфіку галузі. На сервісних підприємствах може залишатися 50% заброньованих, а на виробничих підприємствах справді має бути більший відсоток. 

Людський капітал — проблема №1

Петрук зауважує, що загальний дефіцит підприємств Метінвесту від довоєнного рівня вже зараз становить понад 4 тисяч співробітників.

Значну частку з дефіциту становлять традиційно чоловічі, з дуже фізично важкими умовами праці, технологічні та ремонтні професії, як-от горновий доменної печі, водопровідник доменної печі, машиніст коксових машин, газівник коксової печі, прохідник, шлакувальник, машиніст розливної машини, машиніст коксонавантажувальної машини, слюсар, електромонтер, електрослюсар, електромеханік тощо.

Ці позиції, які до війни, відповідно до закону, могли на 100% займати лише чоловіки, через умови праці завжди були дефіцитними на наших підприємствах.

"Якщо говорити про Групу Метінвест, то для нас людський капітал — проблема №1 зараз. Дефіцит кадрів — це одна з головних проблем, які стоять перед бізнесом нині, разом із логістикою, перебудовою виробництва під час війни та військовими ризиками. Нам не вистачає людей, щоб нарощувати виробництво металургійного сегмента та видобувати руду. Ми не можемо вийти на деяких активах навіть на 50-60% довоєнного виробництва. Причина — саме люди. Це загальна проблема для великого бізнесу, який працює в Україні", - наголосила Петрук.

Вона нагадала, що після запуску чорноморського коридору вдалося налагодити логістику, але проблема персоналу нікуди не поділася. 

"Метінвест" у 2023 році скоротив виробництво сталі та чавуну на третину

Гірничо-металургійна група "Метінвест" бізнесмена Ріната Ахметова у 2023 році знизила виплавку сталі на 31% порівняно з 2022 роком - до 2,025 млн тонн.

За рік виробництво групою чавуну знизилося на 36% - до 1,765 млн тонн, коксу - на 25%, до 1,241 млн тонн, зокрема товарного коксу зросло на 6% - до 859 тис. тонн.

Як зауважують в компанії, сьогодні українські підприємства групи, крім тих, що розташовані в Маріуполі й Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, з огляду на фактори безпеки, наявність персоналу, забезпечення електропостачання, а також логістичні й економічні чинники.