Ким працюють українські біженці в Польщі та чому їм важко влаштуватись на кваліфіковану роботу: посол дав відповідь

Про це посол України в Польщі Василь Боднар повідомив у інтерв`ю Delo.ua. 

Польща – це країна з динамічним розвитком економіки, за наявним даними входить до двадцятки найбільш розвинутих економік світу. За словами посла, від початку повномасштабного вторгнення Польща створила зручні умови для громадян України, надавши їм права і можливості майже як громадянам Польщі. 

“У сенсі роботи це створило можливості для більше ніж 70% українців, які виїхали до Польщі після початку повномасштабної агресії, знайти собі роботу або започаткувати свій бізнес”, - говорить посол України в Польщі Василь Боднар. 

Але навіть така кількість українських громадян не забезпечила всі потреби польського ринку праці.

“Можливо, у деяких секторах конкуренція і зросла (наприклад у сфері ІТ), але фахівців таких професій як вчитель, лікар, будівельник чи електрик у Польщі досі не вистачає. Наприклад, за даними Головного управління статистики Польщі GUS, у другому кварталі 2025 року кількість незаповнених вакансій складала 95,7 тисяч”, - говорить посол.

Водночас на польському ринку праці важко себе знайти українцям, у яких є кваліфікація. Оскільки більша частина секторів традиційно орієнтується на працівників з України для виконання низькокваліфікованої роботи. 

У зв`язку з російською агресією до країни прибула значна частина висококваліфікованих кадрів, яким не завжди легко влаштуватись за своєю спеціальністю в іншій країні.

“Ми, українці, перебуваємо у Польщі в гостях. Для іноземців завжди інші умови, аніж для місцевих громадян. Виникають додаткові питання - наприклад, нострифікації диплома, мовного бар'єра, відповідності вашого реноме чи досвіду. Тому деякі наші громадяни змушені шукати менш оплачувану працю не у відповідності зі своєю кваліфікацією”, - пояснює Василь Боднар.

Також посол наголошує на ряді додаткових вимог, що висуваються до кандидата в тій чи іншій галузі в Польщі. Наприклад, для деяких посад потрібне членство в професійних організаціях або наявність сертифікатів.

“Хтось себе знайшов, хтось надалі змушений шукати. Як я вже зазначив, ринок праці більше потребує працівників на менш оплачуваних посадах. А високооплачувані, що вимагають кваліфікації, доволі конкурентно займаються поляками”, - говорить Василь Боднар.

Водночас це не означає, що ринок кваліфікованих посад для українців у Польщі закритий, наголошує дипломат.

“Багато хто адаптувався, вивчив мову, а знання англійської мови та професійна освіта дозволяє більш успішно конкурувати на польському ринку праці. Водночас це часто буває нелегко. Повторюсь, це - чужа країна”, - говорить Василь Боднар.

Якщо подивитись на структуру працевлаштованості українців, то найбільше це приватний бізнес, сфера обслуговування. Але він не обов'язково висококваліфікований. Це може бути, наприклад, охорона, прибирання, beauty сфера, послуги працевлаштування. Це сфери, де нині залучені більшість українців, і вони не потребують високих кваліфікацій.

“Звісно, є проблема для наших професорів. Але частина з них, особливо в перший рік війни, знайшла роботу в польських університетах, за що ми дуже вдячні адміністраціям цих закладів”, - говорить Василь Боднар.

За словами Василя Боднара, у сфері адміністрування та допоміжної діяльності працює 150-160 тисяч осіб. Йдеться про працевлаштування, прибирання, озеленення, різного роду послуги. В обробній промисловості працює приблизно 150 тисяч, на будівництві - близько 100 тисяч, аналогічна кількість українських громадян задіяна в транспорті і логістиці.

“Звичайно, до першої групи (адміністрування та допоміжна діяльність - ред.) можемо включити компанії, що засновані українцями і реалізують певні послуги. Якщо вийдемо на вулиці Варшави, досить часто можна побачити українські магазини, ресторани, перукарні, випічку хліба тощо”, - роз'яснює Василь Боднар. 

Нагадаємо, лише 11% українців володіють польською мовою на рівні, що дозволяє вільно розмовляти з місцевими мешканцями на різні теми.