Про це повідомляє Dilo з посиланням на інтерв'ю з операційним директором групи "Метінвест" Олександром Мироненком для Forbes.

Наслідки обстрілів та поточний стан заводів

У серпні та вересні 2026 року війська РФ завдали масованих ударів балістичними ракетами по двох основних металургійних підприємствах групи. По "Запоріжсталі" випустили 11 ракет, по "Каметсталі" — п'ять. Під час атак загинули 13 працівників і підрядників, понад 40 осіб дістали поранення. Через підлітний час балістики у дві хвилини люди не встигали дістатися укриттів.

Наразі обидва комбінати зупинені:

• "Запоріжсталь": зазнала розриву виробничого ланцюга, вартість відновлення оцінюється в десятки мільйонів;
• "Каметсталь": триває розбір завалів і фіксація пошкоджень, зокрема пошкоджено щойно відремонтовану доменну піч №1;
• Контракти: компанія оголошує форс-мажор за низкою багатомільйонних контрактів для перенесення або скасування термінів.

Гірничо-збагачувальний сегмент також зазнав суттєвих втрат. Центральний та Північний ГЗК працюють лише на 50% потужності. Південний ГЗК зупинився через закриття портів, а Інгулецький ГЗК законсервовано з 2024 року через дорожнечу електрики, адже його робота вимагає ціни концентрату щонайменше $135–150 за тонну проти нинішніх близько $100.

Блокада портів і логістичний глухий кут

Закриття морських шляхів виявилося головним викликом для компанії:

• Втрата експорту: щомісяця з експорту через порти випадає до 1,5 млн тонн руди (до 1 млн тонн з Південного ГЗК і близько 0,5 млн тонн сукупно з Північного та Центрального), а також металопродукція;
• Дорогий імпорт вугілля: після зупинки потужностей у Покровську компанія купує за кордоном приблизно 250 тис. тонн вугілля на місяць. Переведення логістики з портів Великої Одеси на залізницю через Польщу та Констанцу збільшило транспортні витрати на 50–60%, звівши маржу виробництва до нуля;
• Внутрішні тарифи та дефіцит тяги: собівартість продукції зросла на 30% через подорожчання електроенергії та залізничних перевезень, що змушує бізнес переходити на автотранспорт. Окрім того, відведення локомотивів УЗ далі від прифронтових Дніпра й Запоріжжя загрожує паралічем вивезення вантажів у радіусі 150 км від лінії зіткнення. Бізнес закликає до створення формату "залізничного Рамштайну" для закупівлі нових локомотивів.

Бар'єри ЄС та відсутність внутрішнього захисту

Європейський ринок залишився єдиним напрямком збуту для компанії, однак умови торгівлі там суттєво ускладнилися. Квітневі квоти ЄС скоротили дозволений імпорт готового прокату удвічі — до 1 млн тонн на рік. Через це придбаний за 10 млн євро румунський завод у Яссах, який мав переробляти сталь із "Запоріжсталі", опинився під загрозою повної зупинки: обмежений обсяг прокату підприємству вигідніше напряму постачати до Польщі за вищою ціною, ніж виробляти з нього труби в Румунії.

Додатковим ударом стає екологічне мито CBAM, яке додасть від 50 до 100 євро на тонну прокату за його ринкової вартості близько $600. У зв'язку з цим "Метінвест" просить надати українським виробникам перехідний період терміном на 2–3 роки після війни або до 10 років. Водночас внутрішній ринок України залишається незахищеним від демпінгу: зростає імпорт турецьких труб, виготовлених із дешевого російського слябу, замість завантаження власного виробничого ланцюга між "Запоріжсталлю" та "Інтерпайпом".

План виживання: оптимізація і скорочення

Пакет кризових заходів групи передбачає кілька ключових кроків:

• Скорочення штату: насамперед оптимізація торкнеться адміністративного персоналу. Компанія замінюватиме підрядників власними працівниками, після чого визначатиме надлишок людей для скорочення чи переведення;
• Урізання витрат: інвестиційну програму на 2026 рік скорочують на 15–20%, а проєкти розширення власної газової генерації та будівництва сонячної електростанції заморожено;
• Згортання експансії: придбання нових активів у Європі призупинили, а продаж вугільного бізнесу в США перейшов у фінальну стадію.

Мироненко наголосив, що металургія, яка забезпечувала до 7% ВВП України, наразі потребує створення спеціальних державних і міжнародних фондів відновлення, подібних до програм в енергетиці.

Нагадаємо, раніше Dilo проаналізувало кризовий стан галузі та загрози для вітчизняної металургії. Улітку 2026 року над гірничо-металургійним комплексом одночасно зімкнулися всі ключові виклики: квоти ЄС, екологічне мито CBAM, блокада портів і зростання залізничних тарифів наклалися на ворожі удари по підприємствах, змусивши експертів та учасників ринку говорити виключно про виживання бізнесу.