Оподаткування посилок з-за кордону: скільки грошей отримав бюджет за чотири роки

Про це повідомляє "Опендатабот".

Зазначається, що з понад 272 млн посилок найбільше надійшло у 2024 році — 75 млн. Це у 1,3 раза більше, ніж до повномасштабної війни. За рік відправлень побільшало в 1,6 раза.

Скільки отримав держбюджет

За даними аналітиків, на понад 2 млн посилок було накладене мито з 2020 по 2024 рік — 0,75% від загальної кількості. Завдяки миту до держбюджету надійшло 668 млн грн податків за цей час.

Як зауважують в "Опендатабот", понад 185 млн грн надійшло до держбюджету у 2024 році, що на 15% більше, ніж у 2023 році. Але якщо перерахувати цю суму за середньорічним курсом євро, надходження до бюджету за рік зросли лише на 5%. У порівнянні до 2021 мита надійшло аж на 41% більше, але коливання курсу звели різницю до 2,5%.

Повідомляється, що в середньому, торік доплата на 1 посилку становила 351 грн (приблизно 8 євро). Наразі придбаний на іноземних маркетплейсах товар вартістю до 150 євро потрапляє в Україну без сплати ПДВ (20% від ціни) та мита (близько 10%).

Оподаткування посилок

Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев подав на реєстрацію два законопроєкти про оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) та митом поштових відправлень в Україну з іноземних маркетплейсів.

 Вони передбачають скасування поточного ліміту у 150 євро на безподаткові посилки та оподаткування міжнародних посилок ПДВ 20%. Винятком є лише відправлення до 45 євро між звичайними людьми.

За оцінками експертів, скасування безподаткового ліміту призведе до скорочення кількості міжнародних відправлень у чотири рази, при цьому митниці доведеться перевіряти всі 100% посилок.

"Особливо нераціональним це виглядає у випадку з дешевими товарами з іноземних маркетплейсів вартістю 2-3 долари, де очікуваний ПДВ буде меншим за вартість години роботи залучених працівників митниці та логістичних компаній для їх оформлення. Це не тільки не компенсує зростання адміністративних витрат, але й призведе до падіння прибутків логістичних компаній, які забезпечують прозорий імпорт", — коментує Марта Янків, маркетинг-директор групи компаній Meest.

Вона нагадала, що подібна система Import One Stop Shop в ЄС впроваджувалась близько 5 років. Спочатку було створено необхідну інфраструктуру, налагоджено усі процеси, й лише після цього почали змінювати правила оподаткування. Весь процес відбувався в умовах стабільної економіки та мирного часу. У випадку країни у розпал війни спроба реалізувати такі масштабні зміни за кілька місяців, без належної підготовки та в умовах війни, виглядає передчасною, вважає Янків.

Побоювання поштових операторів частково виправдані — але лише у межах законопроєкту, запропонованого восени Мінфіном, коли пропонувалось просто прибрати пільгу та перекласти сплату ПДВ на отримувачів, зауважує Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, фахівець з питань економічної та податкової політики.

Водночас нові депутатські законопроєкти  у комбінації із перезавантаженням митниці міжнародними експертами, введенням чітких та зрозумілих показників ефективності роботи митної та податкової служб, допоможуть звести нанівець сірі схеми ввозу товарів в країну та підтримати українського виробника.

"Необхідність законодавчих змін пов’язана із збільшенням у рази ввезення в Україну китайських товарів без сплати податків, що позбавляє конкурентоздатності та витісняє з ринку українських виробників аналогічних товарів.  Щороку кількість неоподатковуваних посилок зростає приблизно на 40% — вже у поточному році введення ПДВ поповнило б бюджет щонайменше на 17 млрд грн", — коментує Олег Гетьман.

Співвласник "Нової Пошти" Володимир Поперешнюк зауважує, що проблема збільшення податків на дешеві товари в тому, що підняття податків збільшить ціни, зменшить купівельну спроможність та сповільнить економічний розвиток. На його думку, у разі впровадження податку на дешеві посилки, станеться колапс на митниці, а витрати на обробку митних процедур будуть більшими, ніж самі митні збори.