Посли країн Північної Європи та Балтії вперше відвідали прифронтовий Харків: що обговорювали

Про це пише Delo.ua з посиланням на пресслужбу асоціації.

У зустрічі взяли участь акредитовані в Україні посли Данії Томас Лунд-Соренсен, Естонії – Аннелі Кольк, Латвії – Андрейс Пілдеговічс, Литви – Інга Станіте-Толочкєнє, Норвегії – Ларс Рагнар Хансен, Швеції – Мартін Оберг, а також заступниця посла Ісландії Рагнхейдюр Колсое.

Міський голова Харкова та очільник Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов наголосив, що візит є "чітким сигналом солідарності і довіри до Харкова та до людей".

"Ми не живемо в режимі надзвичайного стану – ми зробили надзвичайні ситуації частиною щоденної управлінської рутини. І саме в цьому полягає стійкість: діяти, не чекаючи, доки мине небезпека", – зазначив він.

Одним із ключових напрямів відновлення міста він назвав трансформацію енергетичної системи. Харків поступово відмовляється від вразливої централізованої моделі на користь розподіленої системи локальної генерації.

Посол Литви Інга Станіте-Толочкєнє наголосила, що країни Північно-Балтійського регіону залишаються серед найактивніших партнерів України. "Ми добре розуміємо ситуацію у прифронтових регіонах України, ми – ті країни, які готові діяти і допомагати. Ми також закликаємо інших партнерів надавати більше допомоги", – сказала вона.

Інші члени делегації також підтвердили готовність розширювати співпрацю з прифронтовими громадами для посилення їхньої стійкості.

Під час зустрічі представники Асоціації прифронтових міст та громад презентували ключові виклики, з якими стикаються регіони поблизу лінії фронту, та можливі напрями партнерства з країнами NB8.

Виконувачка обов’язків міського голови Полтави та член правління Асоціації прифронтових міст і громад Катерина Ямщикова звернула увагу на проблеми у сфері медицини та реабілітації.

"У воєнний час успіх медицини вимірюється не лише кількістю обладнання чи операцій. Найважливіше – це безперервність роботи системи. Лікарні мають працювати стабільно навіть під час масованих атак", – наголосила вона.

За її словами, перспективним напрямом співпраці може стати спільна програма Frontline Health Resilience, спрямована на розвиток телемедицини, підготовку медичних команд і підвищення стійкості лікарень.

Заступник мера Кривого Рогу Сергій Мілютін зазначив, що прифронтові громади можуть стати драйверами економічного відновлення країни. "Сьогодні ми не просимо допомогу – ми пропонуємо партнерство. Прифронтові громади мають величезний кадровий і промисловий потенціал і вже зараз готуються до повоєнного економічного розвитку", – зазначив він.

Своєю чергою Терехов запропонував країнам NB8 розглянути можливість запуску пілотних проєктів у прифронтових громадах у 2026–2027 роках із чіткими показниками ефективності та прозорим управлінням.

"Ми бачимо можливість досягнення швидких і практичних рішень – зокрема, через типові моделі для шкіл, лікарень, житла та енергетичної інфраструктури, щоб їх можна було масштабувати, а не збирати кожен об’єкт з нуля. Маємо сформувати пакет базових умов, необхідних для того, щоб люди залишалися у прифронтових громадах", – сказав він.

Терехов додав, що це автономні критичні сервіси – вода, тепло, медицина, освіта і житло.

Нагадаємо, Асоціація прифронтових міст та громад об’єднує понад 300 громад, які розташовані поблизу лінії фронту або перебувають у зоні підвищеної безпекової загрози. Її створили 18 вересня 2025 року. Організація представляє інтереси цих територій на національному та міжнародному рівнях і працює над новими моделями стійкості та розвитку в умовах війни.

Цього тижня Терехов закликав центральну владу запровадити "демографічний пакет" для прифронтових територій, а також заявив, що в Україні необхідно оновити підхід до підтримки внутрішньо переміщених осіб.