Справа Пашинського: одна з компаній просила повернути їй заставу, "підставляючи" екснардепа під повернення у СІЗО

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Як повідомляє видання "Главком", підприємство вже неодноразово просило Вищий антикорупційний суд зменшити розмір застави для Пашинського, розраховуючи повернути свої кошти, "оскільки планує розвивати виробництво та інвестувати кошти у закупівлю нового обладнання", що має збільшити випуск продукції оборонного призначення.

Завод, який був релокований з окупований Росією території в Ужгород, також зазначає, що внаслідок пожежі у серпні 2024 року зазнав збитків на суму близько 30 мільйонів гривень, бо тоді було пошкоджено та знищено виробниче обладнання, запаси інструментів та сировини.

Нагадаємо, що загальна сума внесеної за Пашинського застави склала 272,5 мільйона гривень. Її сукупно внесли шість оборонних компаній: "Українська бронетехніка" (62,5 мільйона) "Радіонікс" (60 мільйонів), згаданий МЗАЗ (43 мільйони), "Термал Віжн Текнолоджис (40 мільйонів), "Умо Україна" (35 мільйонів) та "Системний електронний експорт" (32 мільйони гривень).

Як зазначає видання з посиланням на співвласника самого МЗАЗ Анатолія Кузьміна, фінансову допомогу для відновлення виробництва йому надала близька до Пашинського "Українська бронетехніка", і саме керівництво саме цієї компанії в подальшому й попросило Кузьміна "скинутися" на заставу для екснардепа від імені заводу.

Втім, у тій же бесіді Кузьмін згодом виправив себе і додав, що на нього вийшов представник Національної асоціації оборонної промисловості, який "замовив слівце" за Пашинського щодо застави.

Натомість в офіційній відповіді на запит журналістів директор заводу Дмитро Бардін заявив, що заставу за Пашинського підприємство внесло "за власною ініціативою", а самого екс-депутата охарактеризував як людину, яка "відстоює інтереси українських виробників озброєння та військової техніки".

На початку жовтня 2024 року ВАКС зменшив розмір застави Пашинському з 272,5 до 211,9 мільйона гривень, однак через місяць Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення. Окремо суд відреаугвав на спроби Мелітопольского заводу автотракторних запчастин забрати 43 мільйона гривень з загальної суми застави.

"Заподіяння шкоди внаслідок пожежі на підприємстві не можуть бути підставою для зменшення розміру застави підозрюваному, а можуть бути підставою для звернення за поверненням суми застави, у випадку повернення якої підозрюваний буде вважатися таким, до якого застосовано тримання під вартою та підлягатиме негайному взяттю під варту до моменту внесення повної суми застави", - вказав суд.

Таким чином, якщо релокований завод і надалі наполягатиме на поверненні своєї частини застави, Пашинський ризикує знову опинитися під арештом у СІЗО, поки за нього знову хтось не внесе достатньої суми.

В чому суть справи Пашинського

Нагадаємо, що в лютому 2024 року НАБУ оголосили підозру Пашинському, його бізнес-партнеру Сергію Тищенку та чотирьом їхнім спільникам в незаконному привласненні нафтопродуктів, які були конфісковані у Курченка - олігарха часів Віктора Януковича, який в 2014 році, як і сам тодішній президент, втік до Росії.

Тоді держава конфіскувала майже 100 тисяч тонн нафтопродуктів у структур Курченка, але через політичне лобі Пашинського ці нафтопродукти передали для реалізації профільному держпідприємству "Укртранснафтопродукт". На той час це держпідприємство очолювали люди, підконтрольні бізнес-партнеру ексдепутата.

За версією слідства, за вказівкою фігурантів справи посадовці цього держпідприємства сприяли продажу нафтопродуктів за суттєво заниженими цінами групі компаній "УкрОйлПродукт", після чого ці гроші були виведені на інші підконтрольні Тищенку підприємства.