- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Удари по НПЗ Росії спричинили найгострішу паливну кризу з часів розпаду СРСР
Українські удари по російських нафтопереробних заводах вивели з ладу понад 30% фактичних і близько 45% номінальних потужностей нафтопереробки РФ. Пошкодження низки великих НПЗ зберігаються тижнями або місяцями, що сприяло найгострішій паливній кризі в Росії з часів розпаду СРСР.
Про це інформує Delo.ua з посиланням на повідомлення Financial Times.
Видання проаналізувало схеми НПЗ, фотографії, супутникові та тепловізійні знімки. Додаткові дані надала аналітична група Frontelligence Insight.
За оцінкою FT, атаки дедалі частіше спрямовані не лише на резервуари для зберігання пального, а й на технологічне обладнання, пошкодження якого може надовго обмежувати роботу підприємства.
Одним із найбільш постраждалих став нафтопереробний завод у Туапсе. Після двох атак наприкінці квітня, за оцінкою FT, там було знищено понад десяток великих і середніх резервуарів загальною місткістю близько 80 тис. кубометрів, а також пошкоджено частину переробного обладнання.
Сергій Вакуленко з Центру Карнегі Росія Євразія пояснив FT, що пошкодження окремих технологічних установок може не зупинити НПЗ повністю, однак суттєво знижує якість і обсяг продукції.
Особливо критичними є пошкодження обладнання на початкових етапах переробки нафти.
За словами аналітика Центру досліджень енергетики та чистого повітря Ісаака Леві, вихід таких установок з ладу може значно обмежити роботу всього заводу навіть за умови збереження іншого обладнання.
Російська брокерська компанія "Фінам" оцінює типовий строк ремонту пошкоджених потужностей у кілька місяців. У Kpler зазначають, що відновлення складних технологічних установок зазвичай триває довше, ніж ремонт резервуарів для зберігання.
Аналіз FT десяти найбільших російських НПЗ, зокрема в Омську, Москві та Туапсе, показав, що сліди пошкоджень на багатьох об’єктах залишалися помітними через тижні й навіть місяці після атак.
Дослідники Римського університету Сапієнца також зафіксували довгострокове зниження активності навколо атакованих НПЗ. Після першого удару нічне теплове випромінювання в радіусі 1 км від підприємств зменшувалося в середньому на 30%, а в радіусі 5 км — до 18%. На частині об’єктів ефект зберігався понад 13 місяців.
На НПЗ у Кстово Нижньогородської області, який атакували 18 та 20 травня, частина обладнання станом на 18 липня, за даними тепловізійних супутникових знімків Constellr, все ще не демонструвала ознак роботи.
За даними FT, частину переробних потужностей Росії вдалося відновити, зокрема в Омську. Водночас значний обсяг потужностей залишається недоступним.
У S&P Global Energy зазначають, що через це забезпечення внутрішнього російського ринку пальним стало значно складнішим. Паливна криза вже призвела до обмежень продажу в багатьох регіонах і черг на автозаправних станціях.
Додамо, Сизранський нафтопереробний завод "Роснефти" у Самарській області повністю зупинив переробку сировини з 12 липня після атаки українських дронів.