Угода про корисні копалини: Україна домовилася зі США не враховувати попередню допомогу

Про це розповів премʼєр-міністр Денис Шмигаль за підсумками візиту до США.

За його словами, Україна та США досягли значного прогресу в цій угоді. Наразі над документом працюють юридичні команди. 

Боргу не буде

"Ми фактично дуже чітко визначили наші червоні лінії, де угода не може суперечити нашим європейським зобов’язанням та нашій Конституції, нашому законодавству. Угода має бути обовʼязково ратифікована Верховною Радою",- повідомив Шмигаль.

Він додав, що сторони мають важливу домовленість - Україна не повинна буде повертати кошти за військову допомогу, яку надавали США.

"Досягнуто домовленостей, що в документі не зараховується допомога, надана до її підписання", - підкреслив прем'єр.

Шмигаль нагадав, що угода передбачає утворення спільного фонду, де Україна та США будуть рівноправними партнерами. За угодою США роблять первинні внески у фонд.

Нагадаємо, за даними ЗМІ, проект договору, який раніше запропонували США, містив норму, що Україна має вносити кошти від продажу копалин у контрольований американцями фонд до того часу, поки сума не покриє американські витрати на допомогу Києву.

Тобто, за словами Шмигаля, цю норму із проекту угоди виключили. У США цього поки що не підтверджували.

Президент США Дональд Трамп без посилань на будь-які джерела називав різні суми "боргу" України: від 500 до 300 млрд доларів.

Україна обґрунтовано наполягала, що вони значно скромніші — 100 млрд, і навіть цей "борг" Київ вписувати в угоду відмовлявся.

Народний депутат Ярослав Железняк підтвердив, слова прем'єр-міністра про те, що надана раніше США допомога України не враховуватиметься в майбутній угоді.

"Що він не сказав, так це те, що взагалі вся логіка майбутнього Фонду (а це основа угоди по копалинах) буде змінена. Тому тут буде і не так важливо, хто з країн яку допомогу до цього надавав, так як, по факту, не буде виплат (в найближчому майбутньому так точно). Тільки реінвестування.Якщо коротко: там про майбутні інвестиційні проєкти і саме прибутки з них. Не діючі і не прямі податки, як це було. Ніяких АЕС, портів (діючих) чи газотранспортної системи. Я б сказав він нам точно ок, навіть можна б було десь сказати, що вигідний (якщо вірити в дива і що саме відсутність такої угоди є перешкодою для інвестицій). Єдине що залишається для мене під питанням — це структура менеджменту Фонду. Хоча може воно і на краще", — написав депутат.

Натомість радник президента США з питань національної безпеки Майк Волц в ефірі Fox News запевнив, що угоду про мінерали з Україною буде укладено найближчим часом.

"Сторони наполегливо працювали на вихідних, це перше і найголовніше, про що думають і міністр фінансів Скотт Бессент і президент. Вона буде укладена, президент сповнений рішучості зробити це", — заявив Волц.

Україна та США підписали меморандум щодо угоди про корисні копалини

17 квітня Україна та США підписали меморандум, який засвідчує намір фіналізувати й укласти угоду щодо майбутньої співпраці у видобутку корисних копалин.

Зауважимо, меморандум не є угодою. Підписаний документ підтверджує наміри укласти повну угоду у майбутньому.

Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв, що парламент затвердить угоду тільки у випадку, якщо там не буде нарахованих Україні "заднім числом" боргів, умови будуть взаємовигідними, а депутати отримають всі відповіді щодо надання надійних гарантій безпеки нашій державі.

Українська сторона вже залучила міжнародну юридичну компанію Hogan Lovells як зовнішнього радника у переговорах щодо цієї угоди. Уряд виділив 113 млн грн на консультаційні послуги для підготовки проєкту угоди про корисні копалини між Україною  та США.