Угода України та США: більше символіки, ніж реальних ресурсів – Reuters

CEO + HRD — тандем, що зберігає бізнес у бурю. Досвід топових лідерів команд України.

2 липня на HR Wisdom Summit дізнайтеся про ефективне та стратегічне партнерство між керівником і тим, хто створює бізнес-цінності завдяки управлінню талантами

Забронювати участь

Про це інформує пресслужба Reuters.

Надра без гарантій

Угода про інвестиції в українські надра поки що не обіцяє швидких прибутків.

Зокрема, Юлія Свириденко, віцепрем’єрка України, заявила, що інвестиційний фонд, створений разом зі США, не приноситиме дивідендів щонайменше десять років.

Попри розмови про багаті ресурси, зокрема рідкісноземельні метали, угода охоплює всі типи корисних копалин — від нафти й газу до різних металів. Україна дійсно має деякі родовища, але більшість із них ще недостатньо вивчені або розташовані в районах, які тимчасово окуповані Росією.

Наприклад, одне з головних родовищ рідкісноземельних елементів — Новополтавське — не досліджували з часів СРСР і воно знаходиться поблизу лінії фронту. Схожа ситуація й з літієм. За оцінками експертів, близько 40% ресурсів металів України перебувають під контролем Росії.

Поки триває війна, оцінити реальну цінність цих ресурсів і потенціал угоди складно, наголошує агентство.

Довгий шлях від руди до готового продукту

Україна має поклади літію, урану, титану, графіту та інших важливих мінералів. Але через війну більшість підприємств, які могли б їх видобувати чи переробляти, не працюють або не включені до нової угоди. Фактично, Україна має створити всю виробничу інфраструктуру з нуля.

Це складний і тривалий процес. Проблема полягає не лише у видобутку корисних копалин, а у їх подальшій переробці до стану, придатного для промислового використання. Наприклад, рідкісноземельні елементи дуже складно очищувати — цим переважно займається Китай. Уран необхідно збагачувати для використання в енергетиці, а титанову руду — обробляти до стану, придатного для авіації.

Додатковий виклик — те, що Росія є одним із ключових гравців у переробці титану та урану. У 2023 році на її частку припадало понад чверть збагаченого урану, який використовувався у США. Втім, Росія не зможе отримати вигоду від майбутньої відбудови України — вона виключена з процесу.

Перешкоди українським мінералам

Україна має родовища графіту, зокрема Балахівський проєкт, який зараз проходить техніко-економічне обґрунтування. Європа вже готова закуповувати цей матеріал, адже він необхідний для виробництва анодів у батареях електромобілів. Але ринкова реальність кидає виклик економічній доцільності такого видобутку.

Канадська компанія Northern Graphite, єдиний виробник графіту в Північній Америці, змушена тимчасово зупинити свій завод через обвал цін на 50%. Причина — агресивна політика Китаю, який контролює 70% світового ринку й часто перевантажує його надлишком продукції, щоб знизити ціни й послабити конкурентів.

Схожа ситуація з літієм — низькі ціни та надмірна пропозиція з боку Китаю гальмують розвиток західних ініціатив. В таких умовах українським проєктам доведеться спиратися на державну підтримку, щоб привабити інвесторів і втриматися на ринку. Сполучені Штати вже зробили цей крок — Міністерство оборони США інвестує у стратегічні проєкти, зокрема у виробництво рідкісноземельних елементів.

Ключові положення угоди

Україна та Сполучені Штати Америки 30 квітня підписали угоду про створення Інвестиційного фонду з відбудови України, яка передбачає майбутню співпрацю у видобутку корисних копалин.

Основні положення:

1. Повна власність і контроль залишаються за Україною. Всі ресурси на українській території та в територіальних водах належать Україні. Саме Київ визначає, де і що видобувати.
2. Рівноправне партнерство. Фонд створюється 50/50, тож жодна зі сторін не матиме переважного голосу.
3. Національна власність захищена. Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони й далі належатимуть Україні. Зокрема, це стосується "Укрнафти" чи "Енергоатому".
4. Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США.
5. Документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України, а отже не змінює її євроінтеграційний курс.
6. Фонд наповнюватиметься доходами лише з нових ліцензій. Йдеться про 50% коштів від нових ліцензій на проєкти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення фонду. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до фонду.
7. Законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж угоду має ратифікувати Верховна Рада.
8. Фонд підтримується урядом США через Міжнародну фінансову корпорацію розвитку США (DFC), яке допомагатиме залучати інвестиції та технології в Україну від фондів і компаній з різних країн.
9. Угода надає податкові гарантії. Так, доходи і внески фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати.