Верховна Рада ухвалила новий закон про професійну освіту: що він передбачає

Як пише Delo.ua, про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За його словами, за документ у другому читанні та в цілому проголосували 285 народних депутатів.

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що прийняття цього закону - це важливий крок на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до понад 350 млн євро підтримки від ЄС.

За її словами, закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах, що дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці.

"Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів. Дякую всім, хто працював над цим законом. Це зміни заради молоді, економіки та відновлення країни", - підкреслила Свириденко.

Що передбачає новий закон про профтехосвіту

Як повідомили в Міністерстві освіти і науки, серед головних змін, які передбачає прийнятий закон, є те, що професійні коледжі працюватимуть у формі некомерційних товариств.

"Вищі професійні училища, ПТУ та Центри ПТО поступово перейменують у професійні коледжі, де будуть навчатися студенти з повноцінними академічними правами. І найважливіше — ми нарешті почнемо створювати на базі коледжів ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів, які потрібні ринку праці вже зараз", - йдеться в повідомленні.

Згідно з законом, передбачено такі типи закладів професійної освіти:

• професійний коледж;
• навчальний центр;
• професійний коледж з посиленою військово-фізичною підготовкою;
• заклад професійної освіти із специфічними умовами навчання;
• військовий заклад професійної освіти;
• навчальний центр при установах виконання покарань;
• навчальний центр соціальної реабілітації;
• центр професійної досконалості.

Також закон передбачає:

• менше бюрократії — більше участі бізнесу;
• можливість отримати кваліфікацію та швидко вийти на ринок праці; 
• фінансова та управлінська автономність закладів освіти;
• зовнішнє оцінювання результатів навчання.

Форма навчання може бути:

• інституційна (очна (денна, вечірня), дистанційна, мережева);
• індивідуальна (екстернатна, на робочому місці (на виробництві));
• дуальна.

Так як вже зараз робітничі професії мають великий попит серед бізнесу й будуть ще більш затребувані в період відбудови, закон покликаний зробити все можливе, щоб професійна освіта відповідала викликам часу.

Нагадаємо, цього року в Україні планують оновити ще близько 100 майстерень у закладах професійної освіти. На це в державному бюджеті передбачено понад 500 млн грн.