Як повідомляє Dilo.ua, про це свідчать результати нового дослідження Аналітичного центру Gremi Personal. 

Найчастіше трудових мігрантів дурять обіцянками високої зарплати «на руки», приховуючи справжній розмір податків та відрахувань до ZUS. Роботодавці штучно занижують офіційний оклад і перераховують решту як «умовні» бонуси, плутають відпрацьовані години чи підміняють ставку, а вже під час роботи знімають гроші за непередбачені витрати. 

Досвід співпраці з посередниками прямо впливає на ризик потрапити у пастку: серед тих, хто працював лише через одну агенцію, зі схемами стикалися 44% людей. Якщо ж працівник змінив від 2 до 4 агенцій, ця частка зростає до 74,5%, а серед тих, хто мав досвід роботи з п'ятьма і більше компаніями, з маніпуляціями стикалися 88,9%.

Хоча висока ставка залишається ключовим фактором при виборі вакансії — 64,3% респондентів оцінюють її вплив у 4–5 балів із 5. Водночас 74,5% опитаних зізнаються, що з часом стали значно обережнішими до пропозицій із занадто привабливою оплатою.

Особливо стриманими є «іноземці зі стажем», які працюють у Польщі понад три роки: 95,2% із них або обирають повністю прозору вакансію, або готові розглядати вищу ставку лише після письмового пояснення і можливості перевірити її формування. Завжди перевіряють агенцію та умови перед підписанням угоди 63,8% цієї групи, тоді як серед новачків таких лише 28,9%.

Причиною такої обачності є страх перед юридичними та фінансовими наслідками. Респонденти найбільше побоюються:

• проблем із ZUS та соціальним страхуванням (79,5%);
• втрати легальності роботи та документів на перебування (77,0%);
• проблем із податковими органами (70,0%);
• перевірок контролюючих служб (PIP, ZUS, KAS або Straż Graniczna) (69,8%).

Крім того, 44,5% опитаних чули у своєму оточенні про випадки примусового повернення, заборони повторного в'їзду чи депортації через порушення у працевлаштуванні.

Окрім сірих схем, вагомим фактором незадоволення є і рівень доходів. За даними WNP.pl  українські біженці у Польщі отримують у середньому 973 євро на місяць, що значно менше, ніж в інших країнах Європи (для порівняння, поляки заробляють близько 1 227 євро). Через це у Польщі фіксують поступове скорочення кількості українців: частина повертається додому, а інші переїжджають до країн Західної Європи у пошуках вищих зарплат та кращих умов.

Попри цей відтік, українці все ще становлять найбільшу частку серед іноземців — на вересень 2024 року офіційно працевлаштованими були близько 779 тисяч громадян України. Однак їхня частка на ринку поступово зменшується.

Загалом кількість іноземних робітників у Польщі вже перевищила 1,17 млн осіб. Зараз у країні працюють приблизно по 30 тисяч громадян Колумбії та Філіппін, а також стрімко зростає кількість працівників із Непалу та Індії. 

"Для агенцій зайнятості це означає доволі впевнену тенденцію змін правил конкуренції. Спроба переманювати працівників лише вищою ставкою поступово втрачає ефективність. Якщо різниця в оплаті не має зрозумілого письмового пояснення, сама висока ставка починає сприйматися як можливий сигнал ризику та змушує досвідченішого кандидата ретельніше перевіряти агенцію, договір, ZUS, утримання й документи. Тому конкурентною перевагою стає вже не максимальна цифра в оголошенні, а здатність агенції довести, що ця цифра реальна, прозора і не створить працівникові проблем через кілька місяців", – підкреслюють аналітики Gremi Personal.

Довідка про дослідження: Соціологічне дослідження «Ставки, схеми оформлення та страх наслідків» проведене Аналітичним центром Gremi Personal з 5 по 18 серпня 2026 року методом CAWI. У ньому взяли участь 600 іноземних працівників віком від 18 років (громадяни України, Білорусі, Грузії, Молдови, Колумбії, Індії, Філіппін, Непалу та Узбекистану), які працюють або працювали у Польщі протягом останніх трьох років через агенції зайнятості.