Хліб може подорожчати: пекарі пояснили причину

Про це інформує Delo.ua з посиланням на бліц-інтерв'ю першого віцепрезидента "Всеукраїнської асоціації пекарів" Олександра Тараненка для "РБК-Україна".

За словами Тараненка, після ухвалення урядової постанови №692 підприємства, які прагнуть зберегти статус критично важливих і бронювати працівників, мають забезпечити середню зарплату близько 26 тис. грн. Раніше цей показник становив приблизно 21 тис. грн.

Він пояснив, що витрати на оплату праці займають понад 20% у собівартості хліба. Тому підвищення зарплат більш як на 20% може збільшити собівартість продукції на 5-6%.

"Якщо заробітна плата становить приблизно 25% собівартості, а її потрібно підвищити більш ніж на 20%, то собівартість продукції збільшиться приблизно на 5-6%", — зазначив Тараненко.

За його словами, йдеться не про збільшення маржі пекарів, а про покриття витрат на оплату праці. За середньої нарахованої зарплати 26 тис. грн працівники отримуватимуть близько 20 тис. грн після сплати податків.

Що ще впливає на собівартість

Серед інших чинників, які впливають на собівартість, Тараненко назвав спеку, витрати на електроенергію, логістику, ремонт обладнання та імпортні компоненти. Водночас їхній вплив він оцінив як менш істотний.

Зокрема, спека потребує додаткових витрат на охолодження води та підтримання температури у виробничих приміщеннях. Водночас здешевлення пального, за оцінкою представника асоціації, не матиме помітного впливу на ціну хліба, оскільки паливо займає невелику частку у витратах виробників.

Ціна борошна останнім часом суттєво не змінювалася. Подекуди воно навіть подешевшало на 100-200 грн за тонну за вартості близько 15 тис. грн, однак це майже не впливає на кінцеву собівартість продукції.

Щодо нового врожаю, Тараненко не прогнозує різких коливань цін на хліб улітку. За його словами, очікуваний урожай зернових становитиме близько 83 млн тонн, зокрема понад 20 млн тонн пшениці. Водночас точніші оцінки щодо якості зерна та ситуації на світовому ринку можна буде робити у другій половині серпня.

Використовувати пшеницю нового врожаю для виробництва борошна почнуть наприкінці серпня або у вересні, оскільки після збирання зерно має пройти технологічний період зберігання.

Очікується також стабільніша ситуація з житом. Посівні площі під культурою збільшилися на 7-8%, а прогнозований урожай становить 220-250 тис. тонн за потреби внутрішнього ринку на рівні близько 200 тис. тонн. Це має дозволити уникнути дефіциту житнього борошна та різких цінових коливань.

Зауважимо, доставка хліба у десятки магазинів разом із ростом цін на пальне сформували ситуацію, коли логістика забирає 30% собівартості продукту.