З 2026 року "Пульс" став обов’язковим: як бізнес змушує уряд приймати потрібні рішення

Про це в інтерв’ю Delo.ua повідомив заступник міністра економіки Олександр Циборт.

За словами держслужбовця, "Пульс" давно перестав бути просто "місцем для скарг". Держава використовує його як інструмент, який показує, де саме регулювання не працює і що реально заважає бізнесу.

""Пульс" — це не просто збір звернень. Це частина системного механізму, який дозволяє державі бачити реальні регуляторні бар’єри, аналізувати їх і на основі даних ухвалювати рішення про зміни правил, процедур і нормативних актів. Саме для цього "Пульс" і створювався — щоб знімати системні проблеми, а не тільки працювати з поодинокими скаргами", — пояснив Циборт.

Як працює "Пульс" з 2026 року

Із 2026 року правила роботи з "Пульс" стали жорсткішими і зрозумілішими. Для державних органів він обов’язковий. Чітко розписано, хто саме має реагувати на звернення бізнесу — ОВА, центральні органи влади, Урядовий контакт-центр. Модератором платформи визначена Державна регуляторна служба.

Терміни відповіді теж зафіксовані. Стандартно — 15 робочих днів. У складніших випадках строк можуть продовжити, але максимум до 30 робочих днів.

Окремий елемент цієї системи — дашборд бізнесу, як внутрішній інструмент для уряду, який зводить усі сигнали в одну картину.

"Сьогодні в дашборді зібрано 400 проблем бізнесу — це консолідований перелік питань, які надходять через "Пульс", від аналітичних центрів та безпосередньо від компаній", — сказав заступник міністра.

Частина з цих проблем уже закрита — 40 вирішені. Ще 268 перебувають у роботі. Десь це зміни до нормативних актів, десь управлінські рішення або міжвідомчі дискусії.

Економічні ефекти від "Пульс"

Найбільш наочний приклад того, як це працює, — історія з блокуванням податкових накладних. Навесні минулого року це була одна з головних точок напруги між бізнесом і державою.

"Якщо брати дані рік тому, проблема була масштабною. Зараз кількість звернень зменшилася з 320 у березні 2025 року до 20 у січні 2026 року. Напруга суттєво впала. Це результат змін, які Мінфін запровадив у моделі блокування. Вони частково зняли системну проблему. Ми також перевірили це через бізнес-аналітичні центри, і вони підтверджують цю динаміку", — зазначив Циборт.

Фактично кількість скарг щодо блокування податкових накладних зменшилась у 16 разів.

За словами заступника міністра, "Пульс" вже дає відчутний економічний ефект для бізнесу. Наприклад, скасування застарілих норм ДБН (йшлося про вимоги щодо пожежних ящиків), які заважали софтовим операторам, дозволить зекономити 150 млн. грн за п’ять років. 

Зараз через платформу бізнес масово сигналить про проблеми в енергетиці — насамперед про когенерацію і підключення до мереж. "Через "Пульс" бізнес подає звернення щодо когенерації і проблем, пов’язаних із підключенням до мереж. Це критично важлива сфера для енергетичної стійкості країни", — пояснив Циборт.

Нагадаємо, що в 2026 році Євросоюз виділив Україні на цифрові послуги 10 млн. євро. Платформу Пульс в цьому році планують розвивати в напрямку аналітики та роботи з даними. Йдеться про масштабування ШІ-аналізу звернень, тематичні опитування бізнесу та аналітичні дашборди для органів влади. За словами Олександра Циборта, регулярні аналітичні дайджести та звіти "Пульс" стануть інструментом підтримки управлінських рішень на рівні топменеджменту держави.