Однак йдеться не про готовий комплект креслень або повністю автономне виробництво Storm Shadow. Сторони поки не назвали ані перелік технологій, які отримає Україна, ані частку локалізації, бюджет проєкту, дату складання першої ракети чи річну потужність майбутньої лінії.

Delo.ua розібралося, що саме погодили Лондон і Париж, чим SCALP відрізняється від українських далекобійних дронів і ракет, а також скільки таких боєприпасів реально можна буде виробляти в Україні.

• Що насправді дозволила передати Британія
• Storm Shadow і SCALP — фактично одна ракета
• Як працює SCALP
• Які технології є британськими
• Головні переваги SCALP
• Чому SCALP не стане універсальною далекобійною зброєю
• Скільки SCALP може виробляти Україна
• Від складання до повного циклу

Що насправді дозволила передати Британія

Премʼєр-міністр Великої Британії Енді Бернем під час візиту до Києва 24 серпня оголосив, що уряд дозволив MBDA розкрити засекречену інформацію про британські компоненти SCALP. Це має допомогти Франції та Україні створити "локальні складальні лінії" ракети.

Отже, рішення Лондона варто розглядати не як передачу готової технології, а як дозвіл на контрольований доступ до закритої документації. Йдеться не про публічне оприлюднення креслень.

Це рішення доповнює домовленість Києва з Парижем. Ще 14 липня Франція офіційно дозволила ліцензійне виробництво SCALP в Україні "якомога швидше та до кінця 2026 року". Раніше Delo.ua писало про переговори щодо інтелектуальної власності, відкриття виробництва та юридичних умов ліцензії.

Однак Франція не могла самостійно передати всі технології. SCALP є спільним франко-британським виробом, тому документація на вузли британського походження потребувала окремого дозволу Лондона. Саме цю перешкоду тепер прибрали.

Публічно досі не відомо, які саме дані отримає Україна, чи дозволять виробляти британські вузли на місці та які компоненти надходитимуть готовими. Також не названі український промисловий партнер, вартість запуску лінії та джерело фінансування.

Storm Shadow і SCALP — фактично одна ракета

Storm Shadow і SCALP-EG — британська та французька назви майже однакової авіаційної крилатої ракети. Систему спільно розробили французька Matra та британська British Aerospace, а нині її виробляє європейський концерн MBDA.

Ще у 1999 році британський парламент називав обидві версії "по суті однією зброєю". Основні відмінності стосувалися програмного забезпечення, національних вимог та інтерфейсів для підключення до літаків.

Ракета має довжину 5,1 метра та стартову масу 1300 кг, за даними MBDA. Виробник офіційно вказує дальність понад 250 км. Водночас відкриті оцінки CSIS сягають 550 км.

Точна дальність залишається засекреченою та залежить від модифікації, висоти пуску й маршруту. Тому коректніше говорити про діапазон від понад 250 км до приблизно 550 км за різними відкритими оцінками.

Для розуміння масштабу: за орієнтовним розрахунком Delo.ua, від найближчої ділянки міжнародно визнаного українсько-російського кордону на півночі Сумської області до центру Москви по прямій — близько 450 км. 

Отже, якщо ракети українського складання матимуть дальність, близьку до верхньої відкритої оцінки у 550 км, теоретично в зоні їхньої досяжності можуть опинитися військові та оборонно-промислові обʼєкти Московського регіону. Версія з дальністю близько 250—300 км до Москви не дістане, однак охоплюватиме значну частину прикордонних областей РФ.

Водночас це лише географічне порівняння. SCALP є ракетою класу "повітря—земля". У штатній конфігурації її можуть запускати з військових літаків Rafale, Mirage 2000, Eurofighter Typhoon і Tornado. Україна разом із партнерами інтегрувала Storm Shadow і SCALP із радянськими Су-24. 

Реальна зона застосування залежатиме від точки й висоти пуску, модифікації ракети, маршруту обходу російської ППО, літака-носія та встановлених обмежень на вибір цілей.

Як працює SCALP

Після відділення від літака ракета розкриває крила, запускає турбореактивний двигун і знижується до малої висоти. Вона огинає рельєф, що ускладнює її виявлення радарами та скорочує час реакції ППО.

Навігація поєднує інерційну систему, GPS та корекцію маршруту за рельєфом. Завдяки цьому ракета не покладається лише на супутниковий сигнал і зберігає частину точності в умовах радіоелектронних перешкод.

На фінальній ділянці інфрачервона головка самонаведення порівнює зображення обʼєкта із завантаженим у памʼять еталоном. Це дозволяє уточнити точку удару без постійного керування ракетою з літака.

SCALP оснащена проникною бойовою частиною BROACH масою близько 400–450 кг. Спочатку менший заряд пробиває перешкоду, після чого основна частина проникає всередину та детонує із затримкою. Завдяки цьому ракета може уражати бункери, командні пункти, захищені склади, мости, кораблі в портах та інші капітальні обʼєкти.

Які технології є британськими

Офіційний реліз Бернема не називає компонентів, інформацію про які дозволили передати Україні. Проте історичний розподіл технологій у програмі відомий.

Британським внеском стали проникна бойова частина BROACH та система корекції польоту за рельєфом TERPROM, за дослідженням французького Фонду стратегічних досліджень. Французька сторона надала турбореактивний двигун і технологію фінального інфрачервоного наведення.

Двигун TR60-30 виробляє французька Safran Power Units. Компанія повідомляє, що загалом виготовила понад 2500 таких двигунів, але актуальну річну потужність не розкриває.

Отже, навіть доступ до всіх британських даних не робить Україну незалежною від Франції та інших учасників ланцюга постачання. Окремі технології могли змінитися після модернізації ракети, а фінальна комплектація нової української версії поки не відома.

Головні переваги SCALP

Основна перевага ракети — поєднання точності, потужної бойової частини та відносно високої здатності проривати ППО. SCALP летить значно швидше за більшість українських далекобійних дронів. Низьковисотний профіль, автономна навігація та інфрачервоне наведення скорочують час, протягом якого противник може виявити та перехопити ракету.

Друга перевага — здатність руйнувати захищені споруди. Дешевий далекобійний безпілотник може пошкодити резервуар, склад або незахищену виробничу будівлю, але його бойової частини часто недостатньо проти бетону, укриттів чи великих військових обʼєктів.

Україна вже продемонструвала ефективність таких ракет. У вересні 2023 року удари Storm Shadow і SCALP серйозно пошкодили підводний човен "Ростов-на-Дону", десантний корабель "Мінськ" та штаб Чорноморського флоту в Севастополі, повідомляло Sky News.

Британський уряд згодом повʼязував застосування Storm Shadow разом із морськими дронами з послабленням російського флоту та відновленням торговельного судноплавства у Чорному морі.

Чому SCALP не стане універсальною далекобійною зброєю

Перше обмеження — ціна. Актуальної контрактної вартості нових ракет сторони не розкривають. У 2024 році Reuters наводило орієнтир — близько $2,5 млн за одиницю. Локальне складання не обовʼязково одразу зробить ракету дешевшою, оскільки на початку доведеться інвестувати у виробниче обладнання, захищені майданчики, випробування та сертифікацію.

Друге обмеження — SCALP призначена переважно для заздалегідь визначених стаціонарних цілей. Для удару потрібно підготувати маршрут, координати, цифрову модель місцевості та еталонне зображення обʼєкта. Проти мобільних пускових установок або цілей, які швидко змінюють позицію, така ракета менш зручна.

Третій недолік — повітряне базування. Кількість пусків залежить не тільки від запасу ракет, а й від наявності справних літаків, підготовлених екіпажів та обладнання для планування місій. Нині основними українськими носіями є Су-24, ресурс яких обмежений. У перспективі проблему може частково зняти поява французьких винищувачів Rafale, для яких SCALP є штатним озброєнням.

Нарешті, низьковисотний політ не робить ракету невидимою. За оцінкою RUSI, після адаптації російська ППО в окремих випадках перехоплює понад половину Storm Shadow та інших дорогих засобів ураження навіть у складі комбінованих залпів. Це не офіційна статистика всіх пусків, але вона показує, що для прориву насиченої ППО потрібні дрони-приманки, засоби РЕБ та інші ракети.

Скільки SCALP може виробляти Україна

Офіційної відповіді наразі немає. Франція та Велика Британія не назвали річної потужності української лінії, обсягу першого замовлення або кількості комплектів, які готові постачати для складання.

Певний орієнтир дає французька промисловість. У доповіді Національних зборів Франції зазначено, що у 2025 році країна виготовила 240 SCALP, а у 2027 році прагне вийти на 360 ракет на рік. За умови рівномірного виробництва це відповідно 20 і 30 ракет на місяць.

Проте 360 ракет — загальна ціль французької промисловості, а не план української лінії. Невідомо, яка частина цього обсягу призначена для Франції, Британії, України чи інших замовників. Документ також не деталізує структуру показника та частку відновлених ракет.

Сама MBDA повідомляє, що між 2023 і 2025 роками подвоїла загальний обсяг виробництва, у 2026 році планує збільшити його ще на 40%, а до 2030 року інвестувати понад 5 млрд євро. Але це стосується всіх ракет концерну, а не лише SCALP.

Фінальне складання є лише одним етапом. Представник MBDA пояснював французькому парламенту, що ракета може містити десятки тисяч деталей, близько 60% її вартості припадає на зовнішніх постачальників, а концерн працює приблизно з 2000 контрагентів.

Тому потенціал української лінії визначатиметься не площею складального цеху, а доступністю двигунів, оптики, електроніки, вибухових матеріалів, приводів і навігаційного обладнання.

Від складання до повного циклу

Найреалістичніший сценарій передбачає три етапи. По-перше, Україна збиратиме ракети з готових імпортованих модулів, проводитиме перевірку, обслуговування та, можливо, ремонт. Саме цьому найбільше відповідає британське формулювання про "локальні складальні лінії".

Другий етап може передбачати поступову локалізацію корпусів, механічних деталей, кабельних мереж та інших вузлів, які українські підприємства здатні освоїти без передачі найбільш чутливих технологій.

Повний цикл із виробництвом двигуна, головки самонаведення, навігаційної системи та бойової частини потребуватиме нових дозволів, інвестицій, випробувального обладнання і повторної кваліфікації ракети. Такий процес може тривати роками.

У червні 2026 року "Українська бронетехніка" та MBDA підписали меморандум про спільні проєкти у сфері далекобійних ударів і можливе створення спільного підприємства. Проте сторони не повідомляли, що саме ця компанія вироблятиме SCALP.

Додатковим ризиком є розміщення складного ракетного виробництва в країні, яка перебуває під постійними ударами. Майданчики доведеться розосереджувати, захищати та дублювати, що збільшить вартість і може обмежити темп випуску.

Проте головне, що Україна отримає доступ до компетенцій у сфері автономної навігації, планування маршрутів, інтеграції ракет із літаками та контролю якості. Ці знання можуть посилити власні програми, зокрема "Нептун" і "Фламінго", виробничий потенціал яких оцінюється у десятки ракет на місяць.