Аналізуватиме дані. В уряді розповіли про ідею залучити штучний інтелект до розмінування

Штучний інтелект, мозок
Штучний інтелект. Фото: geralt / Pixabay

Уряд України хоче залучити до розмінування земель штучний інтелект, який аналізуватиме великі масиви даних (big data). Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки.

Зазначається, що відомство сформувало стратегію інформаційного управління гуманітарним розмінуванням. Вона базується на data-орієнтованому підході. 

Демоверсію проєкту було представлено на Першій Міжнародній донорській конференції з гуманітарного розмінування України, яка проходила в Загребі 11-12 жовтня.

"Завдяки штучному інтелекту ми аналізуватимемо big data, щоб ухвалювати якісні рішення, розставляти пріоритети, достеменно розуміти потреби і те, які ресурси потрібно залучати, щоб швидше  розмінувати українські землі. Зокрема, система зможе проаналізувати дані щодо потенційно замінованих територій, поєднати їх із даними з додаткових джерел, наприклад, щодо обʼєктів соціальної чи критичної інфраструктури, та сформувати варіанти більш пріоритетних шляхів розмінування", – висловилася міністерка економіки Юлія Свириденко.

За її словами, впровадження інформаційної системи дозволить оперативно аналізувати рішення та дії в сфері гуманітарного розмінування, корегувати їх, удосконалювати підходи до очищення українських земель, покращувати та прискорювати процеси.

"Наявність аналітичного дашборду та інтерактивного помічника, що у реальному часі генерує дані для ухвалення управлінських рішень, допоможе всім дотичним до розмінування структурам працювати в цій сфері більш ефективно", – додали в Мінекономіки.

До втілення ідеї буде залучена американська технологічна компанія Palantir, яка спеціалізується на аналітиці великих даних.

Як писав міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, технологія, яка розробляється спільно з Palantir, фактично є просунутим датааналітиком. Вона структурує та аналізує багато даних, а потім перетворює їх на зрозумілу інформацію для міністерств, держорганів і громад. 

"Наприклад, за кілька секунд з’ясовує, скільки українських шкіл зруйновано і що потрібно для їх відновлення, яка кількість замінованих територій та скільки піде на розмінування тощо", – поінформував міністр.

Він додав, що система надає комплексну аналітику та візуалізацію:  формує текст, звіти та додатки, на що раніше витрачалося до кількох днів. 

Наразі система навчається на нових даних, а інструментарій постійно вдосконалюється. 

"Детальне бачення презентуємо незабаром", – зазначив урядовець.

Розмінування України: ідеї влади

На конференції у Загребі міністерка економіки Юлія Свириденко розповідала, що Україна працює над створенням та запуском високонкурентного ринку послуг із розмінування.

Партнерам України хочуть запропонуватися узяти під патронат певні напрямки чи сектори роботи. 

Пізніше на Київському міжнародному економічному форумі чиновниця говорила, що Україна має змінити парадигму процесу розмінування: сфокусуватися необхідно не на традиційному розмінуванні, а на більш швидкому технічному обстеженні земель, яке виконується шляхом польотів дронів зі сканерами ґрунтів. Однак ця технологія має вдосконалюватись, оскільки обстеження беспілотниками не дає 100%-го виявлення мін, що створює загрозу для команд із розмінування.

Крім того, влада має ідею, щоб аграрії, у яких є потреба розмінувати землі, замовляли послуги приватних операторів через систему "Прозорро", а держава частково компенсувала ці витрати.

Своєю чергою Міністерство закордонних справ нещодавно оголосило, шо ініціює виробництво меду через засіювання замінованих територій. Передбачається, що дрони засіватимуть заміноване поле спеціальною сумішшю медоносних трав. Потім бджоли збиратимуть нектар.

У МЗС очікують, що таким чином мед стане потужним засобом комунікації щодо проблеми замінованих земель й мобілізує додаткові ресурси для її вирішення, залучивши до розмінування ще більше міжнародних партнерів та донорів.