Арешт Коломойського. Чому судова справа йтиме роками та що буде з групою “Приват”

Ще у 2019 році після арешт Ігоря Коломойського, котрого називали головним спонсором Володимира Зеленського під час президентської кампанії, здавався чимось нереальним та абсурдним. Опоненти як Зеленського, так і Коломойського очікували на посилення впливу “приватівців” на українську економіку, та можливо навіть на повернення колишнім власникам “Приватбанку”, котрий був націоналізований ще у 2016 році. За даними ЗМІ на 2021 рік у партії влади “Слуга Народу” налічувалось кілька десятків депутатів, котрих неформально називали “групою Коломойського”. До того ж у парламенті була і депутатська група “За Майбутнє!” очолювана давнім бізнес-партнером Коломойського Ігорем Палицею.

Попри це стосунки Коломойського і Банкової після виборів почали псуватися. Про те, що у Коломойського проблеми остаточно стало зрозуміло після того, як Міністерство Юстиції США звинуватило українського бізнесмена в розкраданні мільярдів доларів “Приватбанку”, а потім у відмиванні цих коштів на території США. Згодом американський уряд навіть ввів санкції стосовно українського олігарха, а українська влада сприйняла це з вдячністю. 

Хоча початку повномасштабної війни у Коломойського не було проблем з українськими правоохоронцями, після повномасштабного вторгнення українська влада все ж пішла на пряму конфронтацію з олігархом спершу забравши в нього міжнародний аеропорт “Дніпро”, а потім позбавивши його контролю над ключовими активами його імперії “Укрнафтою” та “Укртатнафтою”. А в лютому 2023 року правоохоронці прийшли до Коломойського додому з обшуками у справі про розкрадання близько 40 млрд гривень на двох вищезгаданих державних нафтових компаніях, де Коломойський є міноритарним акціонером. 

Ігор Коломойський, його партнери та пов’язані з ним компанії до повномасштабної війни, періодично фігурували в гучних корупційних скандалах, схеми “приватівців” періодично потрапляли під приціл журналістів розслідувачів, проте сам “Приват” є не корпорацією з вертикальною структурою, а радше неформальним об’єднанням, в якому рішення приймаються не на зборах акціонерів, а за кавою. Тож довести суду причетність Коломойського до тих чи інших рішень менеджменту держкомпаній буде дуже складно.

При цьому в неформальній структурі “Привату” працюють кваліфіковані юристи, котрі вміють використовувати прогалини в системі юстиції. Тож на арешті Коломойського протистояння “приватівців” та правоохоронців не завершилося, а лише перейшло на новий складніший етап.

Чому Коломойського затримали саме зараз?

За словами директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева наразі є декілька версій, чому арешт Ігоря Коломойського відбувся саме в цей час. Одна з них полягає у тому, що затримання олігарха співпало з відставкою очільника Міністерства оборони, і увагу суспільства потрібно було перемикнути від корупційних скандалів у відомстві на щось інше. За другою версією, оскільки справи щодо Коломойського велися достатньо давно і щодо цих справ були прийняті рішення, в тому числі Ради Національної безпеки та оборони, на початку вересня просто прийшов час для більш активних дій правоохоронців. Рябцев зауважує, що обидві ці версії не виключають одна одну.

А от голова правління центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко не згоден з тим, що взяття Коломойського під варту може бути яким-небудь чином пов’язане з нещодавніми скандалами в Міноборони.

“Я не бачу прямого зв’язку з відставкою Резнікова. Відвертати увагу від цього, не було варто. Навіщо? Відставка Резнікова це навіть не відставка, а рокірування. Я думаю він отримає іншу посаду та працюватиме, як подейкують, послом у Великобританії. Тому я не бачу ніякого прямого зв’язку”, - говорить Фесенко.

Він зауважує, що справа проти Коломойського була відкрита ще з 2014 року і велася досить давно. А після обшуків, які пройшли в олігарха у лютому 2023 року стало зрозуміло, що справу буде до суду. 

Фесенко зауважує, що Коломойський є доволі відомою та символічною фігурою, а в правоохоронних органах розуміють, що конкретні дії щодо таких символічних фігур дають максимальний розголос, що може бути спрямований як і на внутрішню аудиторію, так і на міжнародних партнерів України.

“Я думаю, що це пов’язано з тим, що зараз активізувались боротьба з корупцією. Треба продемонструвати що ця боротьба йде і продемонструвати медійно. Крім цього якраз в ці дні в США перебувають керівники антикорупційних інституцій України. А СБУ бере участь у міжвідомчих змаганнях. Зараз ця тема загострилась, можливо в межах ініціативи президента щодо посилення покарання за корупцію, прирівняння покарання до державної зради, щоб такі справи розглядалися СБУ. Можливо мотиви були продемонструвати, що СБУ може ефективно працювати по таких резонансних справах”, - говорить Фесенко.

Разом з цим він впевнений, що арешт Коломойського був актом, який мав продемонструвати активну боротьбу правоохоронців з корупцією. А для цього потрібна була резонансна фігура котрою Коломойський є досить давно.

“Однак сам факт затримання і що в СІЗО опинилася така відома людина це дуже показово і дуже символічно. Я думаю що нічого подібного у 2019 не могли собі уявити ні Коломойський, ні його критики та опоненти. Критики та опоненти Зеленського теж не могли собі такого уявити. Єдине що викликало у багатьох здивування: чому Коломойський не став оплачувати гроші, а пішов в СІЗО, це трохи дивно виглядає. Коломойський є схильним до екстравагантних вчинків, але оце дійсно дивна ситуація”, - зазначає експерт.

Скільки триватиме справа Коломойського та чим вона може скінчитися?

Рябцев впевнений, що судовий процес щодо Коломойського триватиме довго, оскільки будь-які справи що стосуються ухилення від сплати податків чи відмиванні коштів є досить тривалими та йдуть по кілька років. Інший момент, що у Коломойського будуть досить кваліфіковані адвокати, котрі використовуватимуть усі можливості правової системи не лише щоб відтермінувати судовий процес, але й щоб зробити його неможливим.

На питання щодо можливості екстрадиції Коломойського американським правоохоронцям, у котрих теж є питання до українського бізнесмена, Рябцев вважає, що така можливість може бути ускладнена ізраїльським громадянством Коломойського.

“Просто так громадян цієї країни екстрадувати не можна. Тут ще я думаю що своє слово скоріш за все скажуть і єврейські організації. Я не скажу, що вони якось будуть втручатися у хід слідства, але вони можуть організовувати ту чи іншу інформаційну підтримку. Тому тут не все так просто. Якби громадянство було виключно українське тоді це інша справа. Але тут є певні юридичні складнощі. Тут не можна сказати нічого однозначного. Все залежить від лінії захисту яку оберуть адвокат”, - каже Рябцев. 

За словами ж Фесенка, США поки не висували жодних вимог щодо екстрадиції Коломойського і поки таких вимог не висунуто оцінувати можливість екстрадиції теж не варто.

Рябцев також зауважує, що судову справу може також сильно ускладнити, те що група “Приват” побудована на неформальних стосунках. Якщо глянути на групу “Авіас” яка за данними ЗМІ представляє бізнес “приватівців” у сфері торгівлі нафтопродуктами, та об’єднує близько 1000 АЗС, то за даною бізнесовою структурою стоять понад 40 компаній, які формально ніяк не пов’язані між собою, проте реалізують якусь спільну цінову політику.

“В чому полягає ця спільна політика Антимонопольний комітет так і не зміг з’ясувати. Дехто каже, що існує група смотрящих за бізнесом. Не знаю наскільки це відповідає дійсності, але дехто вважає що саме так відбувається управління бізнесом. Проте наявність саме таких неформальних стосунків вона убезпечує будь-який бізнес від впливу на нього будь-яких органів в тому числі й правоохоронних. Я переконаний що він(Коломойський, - Delo.ua) не був задіяний в операційному управлінні. Скоріше за все він приймав ключові рішення що формували загальну політику”, - говорить Рябцев.

За його словами весь бізнес приватівців був побудований на неформальних зв’язках. І він був доволі ефективним, бо працював на тих неточностях та прогалинах, що існували та завжди існуватимуть в економічному законодавстві будь-якої країни. “Приватівці” використовували можливості обходу загальних процедур для того, щоб отримувати прибуток. Що фактично могло і не бути порушенням закону.

“Ніякої групи “Приват” юридично немає. В українському законодавстві навіть немає визначення фінансово-промислової групи. Українські ЗМІ об’єднують певні компанії в одну групу. І якщо ми будемо копати, шукати прямі зв’язки чи відносини контролю між компаніями які приписуються до “Привату” то навряд ми зможемо знайти ці зв’язки в явному вираженні. Тому і ця справа буде складною. Бо там все будується на неформальних відносинах, там де рішення ухвалюються не за підсумками відкритих зборів акціонерів, а десь там за кавою. Буде важко довести факт ухвалення таких рішень, і тим більше причетність певної особи до них. Тому перспективи достатньо важкі, якраз через неформальних характерів відносин”, - говорить Рябцев.

Що чекає на “Приват”?

Аналітик профільного видання “НафтоРинок” Олександр Сіренко вважає, що арешт Коломойського пов'язаний, по-перше, з претензіями до нього американського правосуддя. А Україна, як країна, що отримує ключову допомогу у війні від США повинна демонструвати не лише вміння воювати, а й уміння розвитку суспільства. Одна з вимог закордонних партнерів - зниження корупції на ключових держпідприємствах.

“Не секрет, що Коломойський був і залишається акціонером на стратегічних держпідприємствах, які наприкінці минулого року взяло в управління Міністерство оборони - "Укрнафта" та "Укртатнафта". Очевидно, що на цих підприємствах правоохоронці знайшли якусь доказову базу, що і стало причиною останніх подій”, - говорить Сіренко.

Проте він зазначає, що якщо правоохоронці розслідуючи зловживання на державних нафтопереробних заводах притягнуть до відповідальності лише одного міноритарія, це буде неправильним. На думку Сіренка в той час на роботу “Укрнафти” впливали не лише рішення Коломойського, але й рішення посадових осіб “Нафтогазу”, котрий теж був акціонером компанії.

При цьому Сіренко сумнівається, що арешт Коломойського суттєво вплине на роботу бізнесу групи “Приват”. За його словами після втрати “Укрнафти” та Кременчуцького НПЗ ключовому активу, що залишився у “приватівців” на паливному ринку групі “Авіас” вдалося реорганізувати свої АЗС.

“Я думаю, що судячи з рухів які відбуваються в цій мережі на неї чекає велике майбутнє. Мережа функціонує без видобутку, без виробництва на загальних засадах. Вони імпортують пальне, возять його бензовозами та продають на АЗС в середньому сегменті, як це було останні п’ять років. Крім цього вони пробують себе в маркетингу. Оновили додаток, що дає можливість купити паливо на 4 грн/л дешевше від стели, тож тепер литовський бензин А-95 у них можна купити за 49 грн/л. Також вони почали реалізовувати свою кавову програму. І все це відбувалося вже після того, як у Коломойського пройшли обшуки. Тож якщо рахунки компаній не арештують, бізнес буде йти стабільно”, - говорить Сіренко.