- Категорія
- Політика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Ексгендиректор "Антонова" просить КСУ визнати неконституційною безальтернативність арешту підозрюваних за низкою статтей
Колишній генеральний директор літакобудівного державного підприємства "Антонов" Сергій Бичков поскаржився до Конституційного суду на винятковість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час воєнного стану для осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні низки злочинів.
Як повідомляє пресслужба суду, відповідну справу було розглянуто Другим сенатом КС на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження 13 вересня. Судді дослідили матеріали справи, після чого перейдуть до закритої частини засідання для ухвалення рішення.
Бичков просить перевірить на конституційність припис частини 6 статті 176 Кримінального процесуального кодексу, згідно з якою під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, застосовується саме арешт.
Зазначається, що заявнику було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 114-1 КК, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, за попередньою змовою групою осіб.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua9 березня суд обрав стосовно екскерівника держпідприємства запобіжний захід у виді тримання під вартою до 7 травня включно. Суд апеляційної інстанції залишив вказане рішення без змін.
Автор клопотання ввадає, що частина 6 статті 176 КПК не відповідає статті 29 Конституції, оскільки "фактично встановлено презумпцію, за якою наявність підозри у вчиненні окремих злочинів обумовлює виключну необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права на застосування іншого запобіжного заходу".
На його думку, цей підхід є дискримінаційним, оскільки ставить осіб, щодо яких застосовується такий запобіжний захід, у нерівні умови порівняно з тими особами, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні інших злочинів аналогічного ступеня тяжкості.
Окрім цього, автор клопотання твердить, що оспорюваним приписом кодексу значно звужено обсяг права підозрюваних бути звільненими під час провадження, чим порушено частину 2 статті 3, частини 1, 2 статті 8, частину 3 статті 22, частину 1 статті 24, частини 1, 2 статті 29 Конституції.
Також, на його думу, цим виключено судовий контроль за ув’язненням згаданої категорії підозрюваних чи обвинувачених, оскільки суд не може брати до уваги визначені процесуальним законом ризики, що обумовлюють необхідність застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Бичков звертає увагу, що за наявності вказаної норми підозрюваний чи обвинувачений фактично позбавлений права заявити клопотання про звільнення з-під варти і застосування до нього альтернативного запобіжного заходу, оскільки у цій категорії кримінальних проваджень таке право, з огляду на заборону застосування альтернативних запобіжних заходів, є фікцією.
Суддя-доповідач у справі, яким є Віктор Городовенко, поінформував, що задля забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи направив запити до низки органів державної влади на наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Нагадаємо, що окрім повідомлення Бичкову в березні про підозру у перешкоджанні діяльності військових, у квітні він також отримав підозру за частиною 2 статті 367 КК (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки).
За даними слідства, внаслідок недбалості фігуранта транспортний літак Ан-225 "Мрія" своєчасно, до початку повномасштабного військового вторгнення Росії на територію України, не було транспортовано з небезпечної зони – аеродрому авіатранспортного підрозділу "Антонова" у селищі Гостомель Київської області. Зрештою, як відомо, повітряне судно було знищено, внаслідок чого державі було завдано майже 8,5 мільярда гривень збитків.