Кулеба виступив за можливість множинного громадянства для українців, але "недружніх" країн це не стосується

Дмитро Кулеба
Дмитро Кулеба. Фото: МЗС

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що запровадження множинного громадянства має стати елементом державної політики, спрямованої на збереження і розвиток всесвітньої української спільноти. Про це, як передає "Укрінформ", він сказав у промові до Світового конгресу українців.

"Конче необхідно зберегти їхній зв’язок з Батьківщиною. Це - про майбутнє України та українства. Тому одним з елементів державної політики, спрямованої на збереження і розвиток всесвітньої української спільноти, має стати множинне громадянство", – заявив він.

Кулеба підкреслив, що він переконаний в необхідності запровадження множинного громадянства, адже "потрібно керуватися не страхом роздачі чужих паспортів в Україні, а силою українського паспорта в Україні та у світі".

На думку дипломата, держава має відкрити для мільйонів українців за кордоном можливість зберігати свій український паспорт або отримати його, а також прийняти як доконаний факт, що зі вступом України до Євросоюзу паспорти України матимуть такий самий статус, як і паспорти сусідніх європейських держав.

"Звісно, ця політика має втілюватися розумно, поступово, починаючи з дружніх країн-союзниць. І, звісно, будь-яке подвійне громадянство з державою-агресором чи недружніми країнами має бути заборонене", – додав міністр.

Нагадаємо, що згідно статті 4 Конституції, в Україні "існує єдине громадянство". Закон про громадянство України визначає, що якщо громадянин України набув громадянство іншої держави чи держав (або якщо іноземець набув українського громадянства), то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Жодного покарання для громадян України за отримання іншого громадянства українське законодавство не встановлює, однак набуття іншого громадянства визначено як одна з законних підстав для втрати громадянства України.

Наприкінці квітня цього року Конституційний суд розпочав розгляд справи щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції, відкритої за поданням 99 депутатів Верховної Ради. Наразі рішення у ній ще не приймалося.