Рада врегулювала процедуру звільнення військовополонених, що йдуть на обмін

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Документ було внесено до парламенту 7 липня десятьма членами комітету Ради з питань правоохоронної діяльності (майже всі вони входять до фракції "Слуга народу"). В першому читанні його було прийнято вже через два дні.

Враховані ж при підготовці законопроекту до другого читання правки принципової сутності запропонованих норм не змінили, хоча виключення з документу цілої низки норм про зміни Кримінального, Кримінального процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів ініціювали нардепи Григорій Мамка та Максим Бужанський.

Так, прийнятий закон передбачає введення до Кримінального кодексу статті 84-1, яка стосується звільнення засудженого від відбування покарання у зв’язку з рішенням про передачу його для обміну як військовополоненого, якщо сам засуджений на це погодився, причому в письмовій формі.

В свою чергу, у КПК прописано можливість скасування судом за клопотанням прокурора запобіжного заходу щодо особи, яку уповноважений орган вирішив передати в якості військовополоненого. Після цього такий підозрюваний чи обвинувачений повинен бути негайно звільнений та переданий під нагляд такого уповноваженого органу.

Також предбаччено, що після рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та його згоди на такий обмін кримінальне розслідування проти нього припиняється.

Однак зупинене розслідування має відновитися згідно постанови слідчого чи прокурора вже після того, як обмін підозрюваного як військовополоненого проведено або ж якщо констатовано, що такий обмін не відбувся.

Відповідно, Рада встановила, що щодо таких осіб, які вже пішли на обмін як військовополонені, після відповідної ухвали слідчого судді здійснюється саме спеціальне досудове розслідування (тобто при фізичній недосяжності підозрюваного). Причому таких людей все рівно продовжуватимуть викликати повістками через сайт Офісу генпрокурора. Судити ж таких людей надалі також можна буде за їх відсутності.

У разі ж якщо рішення про обмін було прийнято під час судового провадження і обвинувачений погодився на обмін, передбачено, що провадження має бути зупинене до моменту обміну або констатації уповноваженого органу, що обмін не відбувся. Якщо у справі є й інші обвинувачені, що не йдуть на обмін, судове провадження має бути продовжене лише відносно них.

Також Рада ввела передачу особи для обміну як військовополоненого в якості підстави для звільнення такої людини від відбування покарання. Таке рішення зможе ухвалювати за клопотанням прокурора лише суддя лише одноособово.

Закон передбачає, що засуджені, щодо яких судом прийнято рішення про їх передачу для обміну як військовополонених, звільняються від відбування покарання негайно після отримання органом або установою виконання покарань відповідного рішення суду та передаються органу, що відповідає за поводження з військовополоненими.

Нагадаємо, що зараз цим займається створений 11 березня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який 28 травня було передано в підпорядкування Головному управлінню розвідки Міністерства оборони замість Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, як це було до того. Штаб очолює начальник ГУР Кирило Буданов.

Джерело фото: ua.depositphotos.com