"Слуги народу" пропонують Раді визнати незалежність Татарстану

Авторами документу є нардепи Олег Дунда, Георгій Мазурашу, Марія Мезенцева, Віталій Безгін (усі - з фракції "Слуга народу") та Юлія Клименко ("Голос"). Однак наразі його текст на сайті парламенту відсутній.

Зазначимо, однак, що такого державного утворення, яке б претендувало на незалежність, наразі не існує. Республіка Татарстан є одним з суб'єктів Росіїської Федерації, до того ж таким, що не має виходу до її державних кордонів.

Нагадаємо при цьому, що 6 жовтня Рада визнала групу островів, які Японія називає Північними територіями (Ітуруп, Кунашир, Шикотан та острови Хабомаї), такими, що були окуповані Радянським союзом та продовжують перебувати під окупацією Росії.

7 жовтня президент Володимир Зеленський видав указ №692, яким закріпив офіційне визнання Україною приналежності до Японії згаданих островів. Фактично ж вони входять до Сахалінської області Росії, що до цього Україна ніколи не заперечувала.

Натомість у вересні до Ради було також внесено нардепом Олексієм Гончаренком ("Європейська солідарність") проект постанови про визнання як незалежної та суверенної держави неіснуючої нині Чеченської Республіки Ічкерія - сепаратистського утворення, яке претендувало на територію нинішньої Чеченської Республіки та було де-факто ліквідовано за наслідками воєн з РФ.

Рада його так і не розглянула, однак 18 жовтня підтримала іншу постанову, якою заявила про "невизнання окупації РФ території ЧПІ" і про те, що "вважає існуючий там режим окупаційним та нелегітимним". До цього Україна також не заперечувала проти знаходження Чечні у складі РФ.

При цьому той же Гончаренко ще в серпні запропонував Раді визнати державний суверенітет та незалежність Республіки Косово, проголошені 2008 року Тимчасовими інститутами самоврядування у Косово - державним утворенням, створеним під протекторатом ООН після виводу з регіону за результатом війни силових структур тодішньої Союзної Республіки Югославія в 1999 році.

Нагадаємо також, що проект постанови про незалежність Татарстану було подано майже відразу після рішення від 7 листопада про відчудження державою компанії "Укртатнафта", створеної на базі Кременчуцького нафтопереробного заводу ще наприкінці 1994 року згідно указів президента України Леоніда Кучми та президента Татарстану Ментімера Шаймієва.

Станом на 2007 рік 18,3% "Укртатнафти" належало структурам, близьким до "Татнафти", 28,8% - Міністерству земельних і майнових стосунків Татарстану, а ще 8,6% акцій - безпосередньо "Татнафті". Проте внаслідок судових розглядів в Україні частка татарстанських акціонерів у НПЗ була практично обнулена, а у підприємства з'явилися нові акціонери, близькі до групи "Приват" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

В свою чергу в 2019 році міжнародний арбітраж визнав Мінземмайна Татарстану інвестором у рамках ініційованого останнім у 2016 році спору на 300 мільйонів доларів через втрату ним 28,8% "Укртатнафти". Україна це рішення оскаржила.

До цього, ще у 2014 році Україна програла міжнародний арбітраж, ініційований "Татнафтою" у 2008 році у зв'язку із втратою нею інвестицій в "Укртатнафту". Арбітраж зобов'язав Україну виплатити російській компанії компенсацію у розмірі 112 мільйонів доларів та відсотки (станом на 2021 повідомлялося про загальну суму в 173 мільйона доларів). Зазначимо при цьому, що головою ради директорів "Татнафти" є діючий президент Татарстану Рустам Мінніханов.

Джерело фото: ua.depositphotos.com