- Категорія
- Політика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Законопроєкт про мобілізацію: депутати не розуміють, як на практиці розсилатимуться повістки через електронний кабінет призовника
У Верховній Раді чекають роз'яснень від Міноборони щодо ідеї розсилати повістки через електронний кабінет призовника у законопроєкті про мобілізацію, який планують розглянути вже цього тижня.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв, пише РБК-Україна.
Рада хоче пояснень від Міноборони щодо повісток в е-кабінеті
За словами нардепа, у парламенті не розуміють, як ця ідея може бути реалізована технічно, оскільки "не всі люди можуть або мають доступ до інтернету і смартфонів".
"Знову ж таки прибрали повістки електронною поштою, але додали повістки тепер в електронному кабінеті. Чисто технічно ми хочемо почути від Міністерства оборони, як це буде виглядати, тому що не всі люди можуть чи мають доступ до інтернету та смартфони", - зауважив нардеп.
Також Чернєв не впевнений, що заборона на консульські послуги для ухилянтів допоможе повернути їх додому. У законопроекті пропонується не видавати паспорти тим, хто не висуне військовий квиток.
"Хочемо почути позицію Міністерства закордонних справ, по-перше, чи впораються консульські наші відділи з такими завданнями. По-друге, чи дійсно це дасть якісь результати, чи люди повернуться, чи ми їх втратимо назавжди", - підкреслив нардеп.
Зауважимо, Верховна Рада 16 січня прийняла законопроєкт № 10062 про створення Єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних та автоматичне отримання статусу учасника бойових дій. Він сприятиме швидкому збору військових даних і переведе послуги для військовослужбовців у цифровий формат (електронний військовий квиток).
Коли Комітет з нацбезпеки розгляне новий законопроєкт про мобілізацію
Чернєв зауважив, що Комітет Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки дасть рекомендації щодо законопроекту протягом цього тижня.
"Я думаю, що комітету зараз вже не дуже багато часу буде потрібно, тому що ми в принципі з першою редакцією детально ознайомилися. Зараз ми пройдемося по тому, що було змінено у порівнянні з першою редакцією. Я сподіваюсь, що за одне-два засідання ми пройдемо це питання", - сказав він.
Нардеп зазначив, що після розгляду законопроєкту Комітет з нацбезпеки буде приймати рішення, що буде з документом: або направити до сесійної зали, або доопрацювати його в комітеті.
"Подивимося, я думаю, що на цьому тижні комітет цей законопроєкт пройде", - вважає парламентар.
Нагадаємо, 30 січня Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію №10449, який депутати можуть розглянути у період з 6 до 9 лютого. Але навіть у разі успішного проходження документу у парламенті, раніше березня документ не вступить в силу.
Уряд вніс до Ради законопроєкт щодо мобілізації: подробиці
Кабінет Міністрів України 30 січня зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону про зміни щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.
Проєктом закону пропонується:
- удосконалення процедури військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
- зміна призовного віку з 27 до 25 років;
- надання можливості військовослужбовцям, яких звільнено з полону, відпочити та пройти відновлення шляхом надання їм додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів;
- виключення строкової військової служби як виду військової служби: усіх військовослужбовців строкової військової служби пропонують звільнити в запас;
- встановлення, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби в запас, такі особи в зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
- виключення з переліку висновків військово-лікарських комісій висновку про обмежену придатність до військової служби;
- запровадження для громадян України базової загальновійськової підготовки до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах;
- запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку;
- встановлення обмеження прав громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби;
- залучення до заходів рекрутингу на військову службу центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості та центрів рекрутингу.
Згідно із законопроєктом право на відстрочку матимуть:
- особи, які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю І чи II групи та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
- люди, які є опікунами особи з інвалідністю І чи II групи, визнаної судом недієздатною;
- члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
- члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю II групи або особи, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, зайняті постійним доглядом за такими особами (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
- жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- вагітні жінки;
- тільки чинні народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
- здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом);
- докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
- наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи на повну ставку;
- не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років із дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
- військовозобов’язані з-поміж громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби в запас у зв’язку зі звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
- не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом шести місяців військовозобов’язані з-поміж громадян, які були звільнені зі строкової військової служби під час дії воєнного стану;
- право на відстрочку від призову не мають державні службовці, працівники Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби України та прокуратури.