Законопроєкт про мобілізацію: депутати не розуміють, як на практиці розсилатимуться повістки через електронний кабінет призовника

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомив  заступник голови Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв, пише РБК-Україна.

Рада хоче пояснень від Міноборони щодо повісток в е-кабінеті

За словами нардепа, у парламенті не розуміють, як ця ідея може бути реалізована технічно, оскільки "не всі люди можуть або мають доступ до інтернету і смартфонів".

"Знову ж таки прибрали повістки електронною поштою, але додали повістки тепер в електронному кабінеті. Чисто технічно ми хочемо почути від Міністерства оборони, як це буде виглядати, тому що не всі люди можуть чи мають доступ до інтернету та смартфони", - зауважив нардеп.

Також Чернєв не впевнений, що заборона на консульські послуги для ухилянтів допоможе повернути їх додому. У законопроекті пропонується не видавати паспорти тим, хто не висуне військовий квиток.

"Хочемо почути позицію Міністерства закордонних справ, по-перше, чи впораються консульські наші відділи з такими завданнями. По-друге, чи дійсно це дасть якісь результати, чи люди повернуться, чи ми їх втратимо назавжди", - підкреслив нардеп.

Зауважимо, Верховна Рада 16 січня прийняла законопроєкт № 10062 про створення Єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних та автоматичне отримання статусу учасника бойових дій. Він сприятиме швидкому збору військових даних і переведе послуги для військовослужбовців у цифровий формат (електронний військовий квиток).

Коли Комітет з нацбезпеки розгляне новий законопроєкт про мобілізацію

Чернєв зауважив, що Комітет Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки дасть рекомендації щодо законопроекту протягом цього тижня.

"Я думаю, що комітету зараз вже не дуже багато часу буде потрібно, тому що ми в принципі з першою редакцією детально ознайомилися. Зараз ми пройдемося по тому, що було змінено у порівнянні з першою редакцією. Я сподіваюсь, що за одне-два засідання ми пройдемо це питання", - сказав він.

Нардеп зазначив, що після розгляду законопроєкту Комітет з нацбезпеки буде приймати рішення, що буде з документом: або направити до сесійної зали, або доопрацювати його в комітеті.

"Подивимося, я думаю, що на цьому тижні комітет цей законопроєкт пройде", - вважає парламентар.

Нагадаємо, 30 січня Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію №10449, який депутати можуть розглянути у період з 6 до 9 лютого. Але навіть у разі успішного проходження документу у парламенті, раніше березня документ не вступить в силу.

Уряд вніс до Ради законопроєкт щодо мобілізації: подробиці

Кабінет Міністрів України 30 січня зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону про зміни щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.

Проєктом закону пропонується:

• удосконалення процедури військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• зміна призовного віку з 27 до 25 років;
• надання можливості військовослужбовцям, яких звільнено з полону, відпочити та пройти відновлення шляхом надання їм додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів;
• виключення строкової військової служби як виду військової служби: усіх військовослужбовців строкової військової служби пропонують звільнити в запас;
• встановлення, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби в запас, такі особи в зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
• виключення з переліку висновків військово-лікарських комісій висновку про обмежену придатність до військової служби;
• запровадження для громадян України базової загальновійськової підготовки до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах;
• запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку;
• встановлення обмеження прав громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби;
• залучення до заходів рекрутингу на військову службу центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості та центрів рекрутингу.

Згідно із законопроєктом право на відстрочку матимуть:

• особи, які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю І чи II групи та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• люди, які є опікунами особи з інвалідністю І чи II групи, визнаної судом недієздатною;
• члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю II групи або особи, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, зайняті постійним доглядом за такими особами (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• вагітні жінки;
• тільки чинні народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом);
• докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи на повну ставку;
• не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років із дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
• військовозобов’язані з-поміж громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби в запас у зв’язку зі звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
• не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом шести місяців військовозобов’язані з-поміж громадян, які були звільнені зі строкової військової служби під час дії воєнного стану;
• право на відстрочку від призову не мають державні службовці, працівники Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби України та прокуратури.