"Мій особистий вибір": Зеленський прокоментував, чому вже рік не підписує закон про містобудівну реформу

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

"Що стосується цього закону про забудовників: до мене жодного разу особисто ніхто не звертався, щоб я його не підписував. Тому це мій особистий вибір, і [на це] є причини. Тому ніхто з Євросоюзу, зі Сполучених Штатів, з "Великої сімки" жодного разу не піднімав це питання", - наголосив глава держави.

Нагадаємо, що відповідний законопроєкт №5655 був внесений до Верховної Ради ще до повномасштабної війни, в червні 2021 року, за авторством відразу 144 нардепів, включаючи голову парламента Руслана Стефанчука. Головним його ініціатором була Олена Шуляк, яка у листопаді того ж року очолила правлячу партію "Слуга народа".

Шуляк, нагадаємо, вважається головною лобісткою будівельної галузі в Раді, є засновницею міжфракційного депутатського об'єднання "За Велике будівництво", у 2014-2015 роках очолювала спостережну раду Української будівельної спільноти.

В першому читанні проєкт закону, що передбачає цифровізацію основних процедур, повʼязаних із будівництвом нових обʼєктів, було прийнято вже 1 липня 2021 року, але подальший розгляд документу затягнувся ще на пітора роки.

13 грудня 2022 року він був ухвалений в цілому, а саме 19 грудня виповнюється рівно рік, як документ знаходиться на підписі у президента Зеленського. Зазначимо, що новий закон викликав спротив та критику з боку бізнесу, деяких державних органів (Міністерства культури, Головного юридичного управління самої Ради) та Асоціації міст України, зокрема мерів найбільших міст - Києва, Дніпра і Львова.

Нагадаємо також, що раніше один з законів, який понад рік Зеленським не підписувався, підписаний все ж був: йшлося про ініціативу щодо заборони ввезення російських книг. При цьому сам глава держави всього за два дні до того вказував на застереження, що цей документ може протирічити Конституції та європейським стандартам у сфері прав людини, зокрема захисту нацменшин.