Відновлення галузі та запит споживачів на акційні товари: про що говорили ритейлери на RAU Expo-2024

Побудуйте ефективну HR-стратегію вашого бізнесу HR Wisdom Summit від Delo.ua та Ekonomika+

17 липня HR-лідери OLX Робота, Shell, ArcelorMittal та ще понад 30 великих компаній поділяться найкращими практиками адаптації ветеранів у робоче середовище, підтримання ментального здоров’я команди, наймання в умовах кадрового голоду та використання інновацій в HR

Забронювати участь

Ритейл став на шлях активного розвитку

Результати дослідження Асоціації ритейлерів України з компанією YouControl, які були представлені на заході, показали, що у 2022 році дохід українських компаній різко скоротився через окупацію територій, обстріли та інші виклики. Проте минулого року ситуація змінилася: ритейлери зуміли адаптуватися до нових умов та відновити свій розвиток.

Магазини, пункти видачі товарів та аптеки швидко відкривалися на звільнених територіях, забезпечуючи споживачів необхідним. Незважаючи на складність ситуації, український ритейл не лише відновив свої обороти, а й перевершив довоєнні показники.

Якщо в 2021 році виторг мереж складав 1,44 трлн грн, в 2022-му впав до 1,16 трлн грн, то вже у 2023 році оборот українського ритейлу виріс на 30% порівняно з попереднім роком, досягаючи 1,54 трлн грн, що вказує на те, що ритейл перевищив довоєнні показники на 100 млрд грн. Інфляція в цей період становила лише 5,1%, що свідчить про активний розвиток сектору.

Значна частина загального товарообігу, а саме 62%, припадає на компанії-члени Асоціації ритейлерів України. Їхня виручка склала близько 960 млрд грн, що на 28% більше, ніж у 2022 році. Наприклад, лише 38 компаній у галузях продовольчого та паливного ритейлу забезпечили 45% виручки, що склала 694,5 млрд грн.

Ці компанії утримують 5376 продовольчих магазинів та 1441 автозаправних станцій. В цілому FMCG оператори отримали 491,5 млрд грн, у той час як АЗС заробили 203 млрд грн.

У порівнянні з іншими секторами, магазини DIY здобули третє місце, заробивши майже на 73,8 млрд грн, що втричі менше, ніж паливні мережі. Магазини техніки та електроніки отримали 68,2 млрд грн, а непродуктові оператори – 63,4 млрд грн. Аптечні мережі заробили 41 млрд грн, а мережі одягу та взуття – 16,8 млрд грн. Вплив на рівень продажів мали як падіння платоспроможного попиту, так і відтік потенційних покупців за межі країни.

За принципом Парето, топ-20 компаній-членів RAU відповідають за 82% обороту, а це переважно відомі мережі національного рівня. Ці 20 підприємств у роздрібній торгівлі сформували 793,4 млрд грн минулого року, що складає 52% від загального обороту українського ритейлу.

Перші три місця за виторгом посідають АТБ, Сільпо та Епіцентр. Половина найбільших за оборотом компаній роздрібної торгівлі (10 компаній) належать до FMCG операторів, які представлені як великими міжнародними гравцями (наприклад, Metro та Auchan Україна), так і локальними мережами, як Файно-маркет. В списку також зустрічаються представники паливного ритейлу (ОККО, WOG, UPG), магазини техніки та електроніки (Comfy, Фокстрот), аптечні мережі (Подорожник, АНЦ), магазини дрогері (Eva) та non-food ритейлу (Аврора). 

Українські роботодавці сплачують податки із зарплат своїх працівників, такі як 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Наприклад, за середню заробітну плату у 14 308 грн, розраховану за даними Пенсійного фонду України для 2023 року, роботодавці членів RAU сплатили 13,2 млрд грн ПДФО та військового збору за своїх 393 000 працівників протягом року. Додатково, вони сплатили ще 14,8 млрд грн єдиного соціального внеску за цей період. Отже, ці компанії разом сплатили понад 28 млрд грн податків у вигляді нарахувань на оплату праці лише протягом минулого року.

З 105 членів RAU, 75 компаній минулого року сплатили понад 131 млрд грн податків. Майже 40% цієї суми було сплачено 25 продовольчими мережами, ще 26% припало на п’ять представників паливного ритейлу, а решта 36% була перерахована до бюджету 45 операторами різних сегментів роздрібної торгівлі.

Третина цих податків, або понад 100 млрд грн, була сплачена лише двома десятками компаній-членів. Мережа АТБ залишається на першому місці, але до неї приєдналися АЗК ОККО та WOG. Також варто зазначити, що до загального переліку додалися мережі KLO та Fozzy Group.

Запит споживачів на акційні пропозиції

Під час дискусійної панелі “Динаміка споживчого попиту по категоріях, чутливість до промо” учасники ринку обговорили зміни споживчої поведінки, зокрема по відношенню до промоакцій. Так, за даними Nielsen, ринкова доля промо складає 45% з урахуванням усіх промо акцій в країні. У VARUS зазначили, що їх доля промо у 2024 році складає 33-35% без урахування різдвяно-новорічного періоду, коли частка акційних пропозицій більше. Таким чином, частка промо акцій у період 2023-2024 років показала приріст на 3-4%. 

За даними Kantar, 54% українців шукають товари на поличках, які продаються зі спеціальними пропозиціями і акціями. Якщо порівнювати з 2021 роком, то цей показник був у 31%, а 30% споживачів у більшості випадків відвідують дискаунтери. Для порівняння: у 2021 році їх був 21%. 

“Тобто, з ситуацією, яку ми зараз маємо, з економічною ситуацією, мені здається, маркетологи займаються не маркетинговими війнами, а ціновими”, - каже директорка з маркетингу VARUS Анна Луганська.

З негативної точки зору, акційні пропозиції навантажують операційну діяльність ритейлера та виробника, каже директор департаменту стимулювання продажів Novus Дмитро Москвічов. З іншого боку, дуже мало брендів при нявності промо залишають свою сильну позицію на ринку, відповідно не сильні бренди навпаки можуть їх втрачати. 

“Тому це дійсно виклики, і потрібно мати талант жонглювати ними правильно (мається на увазі акційними пропозиціями, - Ред.)”, - каже Москвічов. 

Менеджерка з розвитку брендів Tezenis & Calzedonia Катерина Кошик додала, що споживчій попит у фудритейлі та фешнритейлі абсолютно різний. 

"Ми не використовуємо, наприклад, знижку тільки на одну одиничку. Ми намагаємося зробити промо, щоб ця акційна пропозиція дала змогу клієнтам спробувати більше товару, стати нашими лояльними клієнтами, де для них так само це буде вигода. Але знову ж таки, ми робимо бізнес і ми не продаємо одну одиничку постійно з якоюсь знижкою. В цьому випадку для нас це вже період розпродажу", - розповіла Катерина Кошик. 

Вона додала, що промо має цінність для бізнесу і обізнаності бренду. Це також можливість закрити більше потреб клієнта за його один візит в магазин. Крім того, клієнти мають можливість ознайомитися з брендом та стати лояльним до бізнесу.