Ексдиректора держпідприємства Мін’юсту судитимуть за розкрадання на закупівлях ПО для відеоконференцій

Ексдиректора держпідприємства Мін’юсту судитимуть за розкрадання на закупівлях ПО для відеоконференцій
Леонід Богданов

Спеціальна антикорупційна прокуратура вирішила завершити розслідування Національним антикорупційним бюро та відкрити матеріали справи проти колишнього керівника державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції Леоніду Богданову, його заступника та двох керівників приватних компаній.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Як ідеться у повідомленнях САП та НАБУ, встановлено, що очільник ДП спільно із зазначеними особами протягом 2014-2016 років організував заволодіння понад 7 мільйонів гривень, що належали "Держінформ’юсту" та виділялися на придбання програмного забезпечення TrueConf для відеоконференцзв’язку для територіальних органів юстиції та виконавчих служб.

За даними слідства, вказаним особам було достовірно відомо про відсутність поставок цього програмного забезпечення, незважаючи на що вони підписували первинні документи та здійснювали перерахування грошових коштів.

У подальшому отримані кошти за ланцюгом фінансових операцій були легалізовані через довірених осіб та підприємства, які знаходилися в іноземних юрисдикціях.

Дії екскерівника кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу (організація заволодіння майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою, та відмивання майна, одержаного злочинним шляхом, організованою групою або в особливо великому розмірі).

Його заступнику та керівникам приватних компаній інкриміновано відповідно заволодіння майна шляхом зловживання службовим становищем та пособництво у такому заволодінні. Наразі матеріали справи відкрито стороні захисту для ознайомлення.

Про оголошення Богданову підозри у справі з такою фабулою НАБУ повідомляло у квітні, а іншим трьом особам - у травні. Однак тоді йшлося, що цими трьома співучасниками є два колишні заступники ексдиректора ДП (під ними малися на увазі Костянтин Безпалько та Олена Нетишенська), а також керівник приватної компанії (повідомлялося, що йдеться про керівницю компанії "Астен-МН" Анну Пономаренко (Волощук)).

Зазначимо, що у листопаді 2020 року НАБУ вже повідомляло про завершення розслідування заволодіння коштами "Держінформ’юсту" - так само на постачанні програми для відеоконференцзв’язку, але за іншими епізодами.

Повідомлялося, що ексгендиректор ДП уклав у листопаді 2013 року із підконтрольним йому ж підприємством відповідні договори, перший з яких передбачав завищену вартість, а наступним взагалі не передбачалося постачання товарів, що завдано підприємству 6,5 мільйона гривень шкоди.

Крім того, наприкінці 2014 року посадовець у змові з колишнім гендиректором ДП "Інформаційні судові системи" сприяв укладенню між "Держінформ’юстом" та підконтрольними підприємствами договорів про надання послуг із розроблення програмного забезпечення. Фактично ж такі послуги не надавалися, а роботи виконували колишні працівники ІСС, заздалегідь зареєстровані як фізичні особи-підприємці. З огляду на це загальний розмір збитків, завданих ДП, називався у 7,4 мільйона гривень.

Обвинуваченими у справі проходять, окрім ексдиректора "Держінформ’юсту", ексдиректор ІСС, директор приватної української компанії та громадянин Естонії, що представляв іноземну компанію.

При цьому 13 жовтня 2022 року Вищий антикорупційний суд повідомив, що затвердив угоду з Нетишенською про визнання винуватості за частиною 2 статті 364 КК (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Втім, у вищезазначених двох справах дії фігурантів було кваліфіковано за іншими статтями, а фабулу цієї справи ВАКС у повідомленні не наводив.

Згідно з цим вироком, ексзаступниці директора держпідприємства призначили 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком у 2 роки зі штрафом у 17 тисяч гривень та відшкодуванням збитків у 500 тисяч гривень.