Як змінилося ставлення українців до російської мови, - опитування

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

За даними соціологів, ставлення до статусу російської мови після вторгнення зазнало значних змін. Так, різко зросла (у всіх регіонах) частка тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати в школах (у 2019 році таких було лише 8%, у 2023 році – уже 52%).

Зазначається, що під час опитування респондентів попросили відповісти на запитання "А як Ви вважаєте, якою повинна бути державна політика стосовно російської мови в Україні? Російську мову - ..." і обрати один з трьох варіантів:

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

1. "потрібно усунути з офіційного спілкування у всій Україні"
2. "потрібно зробити другою офіційною мовою лише в тих областях, більшість населення яких цього бажає"
3. "потрібно зробити другою державною мовою в Україні".

Як підкреслюють у КМІС, у 1997 році 18% українців виступали за усунення з офіційного спілкування російської мови. Водночас 36% вважали, що російська мова має бути офіційною в регіонах, де більшість цього бажають, а 39% вважали, що її взагалі варто зробити другою державною в країні. 

"Після Революції Гідності у 2015 році, стало ще менше тих, хто виступав за державний статус російської мови (19%), і ще трохи зросла частка тих, хто підтримував офіційний статус в окремих регіонах, де більшість цього бажає (до 52%). Частка тих, хто виступав за взагалі усунення з офіційної сфери лишалася майже такою ж, як і до Революції (21%)", - зазначають у КМІС.

Після повномасштабного вторгнення станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Лише 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають.

Серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% при цьому проти того, щоб російська мова стала в офіційною в їх регіоні. Хотіли би, щоб стала офіційною в їх регіоні – 7% (ще 1% не визначилися із своєю позицією). 

"Таким чином, на 2024 рік в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні", - підкреслюють соціологи.

Вони зауважують, що навіть на Заході України в 2015 році 44% мешканців виступали за те, щоб російська мова могла бути другою офіційною, де більшість населення цього бажає, а 6% підтримували державний статус.

На 2024 рік на Заході 80% виступають за повне усунення з офіційного спілкування, а з 15%, які готові допустити офіційний статус в окремих областях, 14% проти офіційного статусу у своїй області.

У Центрі України також до 69% зросла частка тих, хто виступає за повне усунення з офіційного спілкування, плюс 18% хоча і допускають таку можливість для інших областей, але проти бачити російську офіційною у своєму регіоні.

Найбільш же відчутні зміни мають місце на Півдні і Сході. Так, на Півдні України ще в 2015 році 37% хотіли бачити російську мову другою державною, а 43% вважали, що вона може стати офіційною, де більшість населення цього бажає. Лише 13% відповіли, що її треба усунути з офіційного спілкування.

У лютому 2024 року більшість мешканців Півдня – 54% – виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування. Водночас до 6% зменшилася частка тих, хто вважає, що російська мова має отримати державний статус. Лишається ще 30% тих, хто вважає, що російська мова може стати офіційною в окремих регіонах, але з них 15% проти, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні.

"Таким чином, на Півдні 69% підтримують або повне усунення з офіційної сфери, або принаймні проти, щоб в їх регіоні російська мова була офіційною. На противагу цьому 18% або хочуть, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні, або взагалі стала державною", - наголошують у КМІС.

На Сході України з 3% у 2015 році до 40% зараз стало більше тих, хто підтримує усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території. Водночас з 31% до 6% стало менше тих, хто виступає за державний статус російської мови.

При цьому зараз 43% вважають, що російська мова може бути офіційною в окремих регіонах, де більшість цього бажає. З них 12% проти того, щоб російська мова стала офіційною в їх регіоні, 28% – підтримують таку ініціативу, а 2% не визначилися.

"Таким чином, на Сході 52% підтримують або повне усунення з офіційної сфери, або принаймні проти, щоб в їх регіоні російська мова була офіційною. На противагу цьому 34% або хочуть, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні, або взагалі стала державною", - підсумовують у КМІС.

В Україні на третину зросла кількість скарг щодо застосування російської мови

У 2023 році надійшло на 30% більше звернень про порушення мовного закону, ніж в 2022-му. Більшість таких випадків зафіксували у Києві, повідомив омбудсмен із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Зокрема, 992 звернення стосується відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та інтернет-представництв, 615 – порушень безпосередньо під час обслуговування та 215 – відсутності інформації про товари та послуги державною мовою.

 У 2023 році громадяни надіслали 156 звернень щодо порушень законодавства педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної середньої та вищої освіти, а також 170 звернень щодо освіти дорослих

Високою також є кількість скарг щодо порушень у сфері культури (103 звернення) та в медіа (174 звернення).

Як свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології,45% мешканців України вважають, що в Україні дискримінують людей за ознакою мови.