"Через "Дію" та месенджери неможливо роздавати повістки", — Мстислав Банік, керівник з розвитку електронних послуг в Мінцифрі

Які завдання стояли перед Мінцифри після початку повномасштабного вторгнення? Що потрібно було зробити, аби налагодити роботу відомства у воєнний час?

- Вранці 24 лютого керівники міністерства зустрілися у Zoom, щоб спланувати подальші дії. Одне з питань було залишитися в Києві чи евакуюватися на Захід України. Вирішили, що я маю евакуюватися. 

Наступного дня ми почали роботу над запуском єДокумента, радіо та телебаченням у Дії. Ми розуміли, що у нас є продукт, яким на той час користувалося 14,5 мільйонів людей. Під час бомбардувань багато людей виїжджали в інші регіони без документів, а реєстри були відключені. Тому ми швидко створили єДокумент, який працює на базі авторизованих даних без доступу до реєстрів. 

Коли окупанти намагалися знищити телевежі у Херсоні, Миколаєві та Києві, у деякого не працювало телебачення та радіо. Росіяни хотіли позбавити доступу до новин. Тоді ми швидко інтегрували в Дію радіо та телебачення, щоб забезпечити людей інформацією. Та ми розуміли, що потрібно буде додавати інші послуги. Тому швидко запустили донати для фонду “Повернись живим”, щоб пришвидшити забезпечення військових без бюрократії.

Коли ми вели комунікацію з Apple, вони не розуміли, що ми запускаємо, але зробили для нас виняток, тому що у маркетах не передбачений такий функціонал. Тоді саме через Дію вдалося зібрати 318 млн грн. Зараз українці через Дію можуть задонатити на ЗСУ для фандрейзингової платформи UNITED24. Загалом через застосунок Дія було зібрано на потреби армії понад 550 млн гривень.

Скільки за рік було кібератак на застосунок та портал Дія? Коли була найбільша кібератака і скільки вона тривала?

- Кібератаки постійні, вони майже не припиняються, тому ми не рахуємо їхню кількість. Масштаб атак почав зростати восени 2021 року. Найбільші були у січні та лютому на різні системи України (державні, банківську тощо) одночасно. Також атакували Дію. Але в державі дієва стратегія кібербезпеки, якої ми дотримуємось. Окрім неї ми ще використовуємо досвід приватного сектору, тому що вони швидше, ніж держава, впроваджують кібербезпекові стратегії. 

Варто розуміти, що у ворога немає на меті вкрасти дані паспорта чи іншого документа та взяти кредит чи продати цю інформацію. Мета — знищити дані людини, щоб стався колапс. Наприклад, вони нищать реєстр паспортів, врешті ми не знаємо, які паспорти справжні, а які ні. Не знаємо, хто наш громадянин, а хто ворог. Саме тому всі реєстри в Україні відключили, а за тиждень до вторгнення нарешті ухвалили зміни в українському законодавстві, які дозволили зберігати державні дані у дата-центрі за кордоном. Під час війни ракети прилітали по українських дата-центрах, але нас врятувало те, що зробили резервні копії, які зберігються за кордоном. 

За 2022 рік у Дії зʼявилося багато нових електронних документів та функцій, зокрема пенсійне посвідчення, подача заяви на пошкоджене через бойові дії майно, Дія.Радіо, Допомога армії, єОселя, Військові облігації, судові рішення та інше. Які ще послуги та документи можуть з’явитись протягом року?

- Від початку повномасштабного вторгнення ми запустили 52 сервіси. У квітні ми плануємо запустити послугу заміни посвідчення водія. Якщо ти втратив або пошкодив посвідчення водія, то через Дію його можна буде відновити у цифровому форматі або замовити пластикове. Також у квітні ми запустимо скасування шерингу авто та витяг про несудимість. 

Трохи згодом запустимо послугу розмитнення та перереєстрації авто через Дію. Однак спочатку треба вирішити це питання на законодавчому рівні. 

Також будемо працювати над освітніми проєктами, електронними та соціальними сервісами, які потрібні у військовий час. 

Верховна Рада провалила голосування розмитнення автомобілів через Дію — не всім сподобалася нова формула розмитнення. І тепер законопроєкт потрібно доопрацювати перед новим розглядом. Які потрібні доопрацювання і чому Рада провалила голосування? 

- Проєкт закону передбачав цілковиту відсутність впливу ціни авто на вартість розмитнення, що робило цю процедуру прозорою. Наприклад, у нас дуже популярні "євробляхи" та автівки з Америки, бо вони дешеві, тому треба менше платити за розмитнення. У розмитненні авто є інший бік  медалі: така процедура породжувала корупцію на кордоні через підроблення документів, щоб ще більше занизити ціну на автівку та її розмитнення.

Новий законопроєкт, який Рада не підтримала, нівелював цю корупційну складову. Тобто розмитнення авто, яке ти купив у США або у Європі, мало коштувати  однаково незалежно від класу машини. З одного боку, це прозорість, а з іншого — це спричинило дискусію в парламенті, тому зараз розробляється нова формула розрахунку розмитнення автівки, щоб воно для дорогих авто не коштувало дешевше, ніж для бюджетних машин. 

Коли орієнтовно це може статись? 

- Сподіваюсь, що протягом весни нам вдасться знайти рішення, яке погодить парламент і ця послуга буде доступна у Дії. 

Раніше ви говорили, що працюєте над можливістю оформлення документів для виїзду дитини за кордон через Дію. Коли ця послуга буде доступна для користувачів? 

- Стосовно документа для виїзду дитини за кордон, то у цьому році будемо працювати над запуском цієї послуги, та поки що невідомо, коли вона запрацює, адже таку процедуру потрібно затвердити на законодавчому рівні, як і розмитнення авто. Це буде дозвіл на вивезення дитини з одним із батьків, а не з бабусями/дідусями чи іншими родичами. Якщо у одного з батьків немає Дії, він може отримати посилання на документ, наприклад, через месенджер, та підписати його цифровим підписом. Є така концепція, але до запуску послуги може щось змінитися. 

Нещодавно у новинах повідомили, що держава почне відшкодовувати за пошкоджене житло. Скільки вже таких заяв? 

- Ця послуга доступна як у застосунку, так і на порталі Дія для людей, які не мають смартфону. За весь час через застосунок подали понад 330 заяв, через портал — понад 21 000. Але війна триває, тому цифра зростатиме. 

Важливий момент: відшкодовувати за пошкоджене житло будуть не за фотографіями. Житло треба перевіряти фактично і вирішувати, ремонтувати його чи, можливо, надати нове. Тобто є багато опцій та сценаріїв, як це буде відбуватись. Головне, що є зв’язок із людиною, яка подавала заявку, і з нею можна обговорити будь-які питання та призначити день, коли комісія може прийти та оцінити стан житла. 

Якщо людина поїхала з країни і не збирається повертатись, то як перевіряльники потраплять до квартири / будинку? 

- Процес відшкодування має декілька етапів і додаткові інструменти, які дають можливість домовитись з власником про подальші кроки. Поступово це все буде вирішуватись.

Скільки людей подало заявок через Дію на доступну іпотеку?

- Уже минув перший етап, за якого 939 сімей на понад 1,2 млрд гривень отримали позитивну відповідь щодо пільгової іпотеки. Незабаром планується наступний етап, коли програма буде розширена та також можна буде подавати заявки на доступну іпотеку. Поступово кошти будуть виділяти.

До початку 2023-2024 навчального року частина освітньої документації буде доступна онлайн. Зокрема, перехід на онлайн-документи полегшить життя родинам в окупації, які раніше були змушені забирати паперові документи із захоплених шкіл. Якщо деякі деокуповані населені пункти не будуть забезпечені інтернетом, то як користуватись електронним документообігом? 

- Цей проєкт на стадії вивчення. Поки що немає конкретного рішення, але у нового міністра освіти є план, щоб усі дані у школах були доступні онлайн. Це потрібно для того, щоб за переведення дитини з однієї школи в іншу не було купи паперів, а всі дані оновлювались онлайн. Цей проєкт будемо запускати поступово, бо ми розуміємо, що навіть на деокупованих територіях не одразу з’являється інтернет. Тому стовідсоткове впровадження буде тривати певний час, як це було з деякими іншими послугами. 

Ваша мета — щоб користувач отримував 100% державних послуг у Дії. Який відсоток послуг уже працює і скільки потрібно часу, щоб досягти показника  у 100%?

- Це складне питання, адже ще немає списку наявних державних послуг. Це пов’язано з тим, що одні послуги надають на загальнодержавному рівні, а інші на місцевому. До того ж сама послуга може по-різному називатися. Однак загалом ми оцифрували найбільш популярні послуги, якими користуються українці. Але будемо доопрацьовувати послугу зміна місця проживання. Тому що під час воєнного стану військовозобов’язані мають змінювати місце проживання за іншою процедурою. 

У нас є проєкт, який приведе до ладу всі державні послуги та зробить їх у вигляді каталогу. 

Скільки натепер унікальних користувачів у Дії? 

- Наразі застосунком Дія користуються 19 млн унікальних користувачів. На момент повномасштабного вторгнення було 14,5 млн. Тобто за рік додалося 5,5 млн людей. Усе через те, що багатьом потрібні були електронні документи та доступ до послуг онлайн. Коли ми до повномасштабної війни їздили містами України, то побачили, що у деяких прифронтових обласних центрах на сході країни не було сервісних центрів, де надають держпослуги. Тож там люди могли отримати послугу тільки через Дію. 

Чи збільшилася кількість літніх людей, які завантажили застосунок Дія? Скільки років самому дорослому юзеру? 

- В Україні 10,7 млн людей пенсійного віку та 2,8 млн людей 60+ користуються Дією.  Для літніх людей на порталі та у застосунку Дія є послуги, зокрема пенсійне посвідчення, довідка ОК-5 та ОК-7, заяви про призначення та перерахунок пенсії, довідка про доходи пенсіонера та витяг з реєстру застрахованих осіб.Також через Дію можна обміняти лампочки на енергозберігаючі, пройти освітній курс на порталі Дія.Цифрова освіта, сплатити штраф у застосунку та інше. 

Треба залучати літніх людей, щоб вони могли користуватися послугами онлайн. Зараз дуже багато людей поважного віку вміють користуватися інтернетом, планшетом та смартфоном, тому вони зможуть повноцінно використовувати і Дію. 

Чи можна через Дію запровадити перепис населення?

- Не зовсім. Можливо, пізніше будуть якісь конструкції. Для того щоб реалізувати перепис населення, спочатку треба знайти всіх людей, а багато українців живуть не за місцем прописки. Треба вивчати досвід інших країн і зробити так, щоб уже зафіксовані люди не дублювались, якщо робити гібридну систему, коли ти відмічаєшся у Дії і під час фізичного перепису.

Раніше багато говорили про запровадження електронного голосування на виборах. Чи можна голосування запровадити через Дію? На вашу думку, таке голосування може бути прозорим?

- Є світовий досвід проведення виборів в електронному форматі. Наприклад, Естонія використовує комбіноване голосування. У цієї країни ми запозичили багато досвіду, тому що вона була № 1 у сфері цифровізації державних сервісів. Це означає, що є певні технології та бачення. Окрім технічної частини та довіри населення, онлайн-вибори потребують необхідних змін у законодавство. Відповідно до чинного законодавства організовує підготовку та проведення виборів Центральна виборча комісія.

Очевидно, що це відбувається згідно з нормами відповідних законів про вибори, які розробляють та ухвалюють народні депутати. ЦВК — розпорядник Державного реєстру виборців, який є основою виборчого процесу. У разі, якщо народними депутатами буде розроблено та ухвалено відповідний закон про інтернет голосування, в ЦВК буде необхідна наша експерти — ми готові долучитися до проєкту. Мінцифра реалізує політику щодо надання електронних послуг та електронної ідентифікації.

Які ще країни окрім Естонії зацікавилися Дією та ведуть з Мінцифри перемовини про допомогу в розробленні схожого продукту?  

- Багато українців живуть зараз в ЄС, тож ми намагаємось вести перемовини з цими країнами. Естонія згодом запустить схожий продукт, ще з 10-15 країнами тривають переговори. Процес повільний, бо він потребує узгодження з урядом. Незабаром ми зможемо потішити українців, що Дія експортувалась. Йдеться про країни Європи та Африки. Щодо Африки хочу пояснити, що вони багато років оцифровували реєстри та систематизували певну інформацію. Навіть деякі європейські країни цього не робили.

Чи вирішується питання визнання цифрового паспорта громадянина України за кордоном? Якщо так, то що це за країни? 

- Більшість українців виїхала до Європи. Для того щоб Європейський Союз приймав електронні документи українців, спочатку їм треба на законодавчому рівні визнати поняття цифрового або електронного паспорта. Ми працюємо над цим питанням. Наразі я не можу назвати ці країни. 

Скільки бізнесів в Україні інтегрували Дію у роботу? Які опції доступні для партнерів?

- Натепер це 8100 компаній разом із державними установами. Приватні компанії доєднались до Дії, щоб використовувати цифрові документи, відкрити рахунок у банку за допомогою цих цифрових документів, а також використовувати цифровий підпис. Є ще сервіс для електронного документообігу. Наприклад, мережі магазинів можуть ідентифікувати вік людини, якщо вона купує алкогольні напої та тютюнові вироби.

До повномасштабної війни багато туристичних компаній використовували електронні документи для оформлення путівок. У деяких банках можна відкрити банківський рахунок, надавши цифрові документи. Для прикладу, в одному з банків за рекордні 1 хвилину 34 секунди вдалося відкрити рахунок у банку за допомогою цифрових документів у Дії. Це дуже спрощує роботу та економить людський ресурс. Або якщо ти втратив документи і їх можна відновити через Дію. 

Раніше ви говорили, що досліджуєте та розглядаєте можливості ChatGPT, які допоможуть вдосконалити державне управління та розвиток цифрової інфраструктури. Чим чат-бот може бути корисним у цьому сенсі?

- Використання штучного інтелекту — це незворотний процес. Треба правильно використовувати такі інструменти. Щодо ChatGPT, то він буде розвиватись, вчитись та забирати цілі сфери, де він буде більш ефективнішим, ніж людина. Колись калькулятор забрав роботу у деяких людей, потім з’явився смартфон, і вже мало хто не думає про калькулятор. Тому треба усвідомлювати, що ChatGPT користується попитом і дає серйозні результати, тому весь світ його використовує і його можна навчати. 

Ми також вивчаємо можливість використання штучного інтелекту в роботі, натепер використовуємо базовий чат-бот у службі підтримки та розглядаємо можливість залучення і ChatGPT до роботи команди. Коли ми запустили Дію, до служби підтримки звернулася тисяча людей, питання яких на 25-26% закрив чат-бот, і то був не інтелектуальний чат-бот, з яким можна вести діалог. Тому зараз ми вивчаємо можливість запровадити саме такий чат-бот, щоб під час діалогу можна було ідентифікувати проблему людини, запит та надати відповідь. 

А тепер питання щодо роздавання повісток через месенджери. Це реально зробити? Подейкують про отримання повісток через Дію? Це чутки? 

- Чутки про отримання повістки через Дію з’явились, коли ми запустили судові сповіщення через застосунок, навіть не судові повістки, а саме сповіщення про дату та час суду, які за бажанням можна вимкнути. Потім хтось перекрутив цю інформацію, прибравши слово “судові”, і  сарафанне радіо рознесло, що запустять повістки через Дію. Ми пояснили, що цього не буде, але потім почали говорити, що будуть роздавати повістки через месенджери.

Це така народна творчість, тому що через Дію та месенджери неможливо роздавати повістки. Для цього треба прив’язати номер телефону людини до її даних у реєстрі. В Україні це неможливо, бо, купуючи сім-картку, тобі не потрібно її реєструвати за паспортом. У нас є законодавча процедура, як потрібно доставляти ці повістки, а Дія та месенджери не входять у цей перелік процесів. 

В одному з інтерв’ю ви говорили, що розвиток defense-tech — пріоритет на найближчі роки. Яке ваше бачення розвитку цієї галузі? 

- Війна в Україні показала, що це не та війна, яка була під час Другої світової. Це війна, де застосовують технології, тож для світу було відкриттям, що наприклад через чат-бот єВорог можна сповістити про ворожу техніку та залучати цивільну розвідку. Така ж історія з повітряними та морськими дронами, які використовують у цій війні. Тобто це величезний напрям для всього світу, тому що його вивчення почалося ще за радянських часів, коли наприклад був зроблений дрон “Стриж”. 

Зараз весь світ адаптується і дивиться на досвід України, який стимулюватиме розвиток цього напряму. Розвиток військових технологій випереджає розвиток цивільних у всьому світі. Ефект від цієї техніки ми бачимо на полі бою, наприклад, від Himmars та згодом від танків Abrams та Leopard. Так само і з технологіями. 

Загалом defense tech це не лише про безпілотники, а й про засоби кіберзахисту, інструменти для розвідки, безпечний зв’язок для військових, ударна техніка.

В будь-якому разі цей напрям буде розвиватися в Україні та світі. Світ буде вивчати український досвід, і технології мають бути актуальними через 5, 10 або 20 років. 

Яку саме послугу або функцію ви б хотіли запустити у Дії? Можливо, вже працюєте над нею?

- Інструменти електронної демократії. Ми вже впровадили опитування у застосунку Дія, і мені дійсно хотілося, щоб це використовувала влада. Наприклад, щодо святкування 8 березня голосувало понад 2,1 млн людей. Опитування можуть впливати на зміни у законодавстві та ухвалення рішень на різних рівнях. Мені хотілось би бачити загальний розвиток такого напряму. Як на мене, у нас одна з найдемократичніших країн у світі, тому ми повинні надавати людям інструменти електронної демократії.