"Існування галузі під загрозою": ІТ-асоціації виступили проти законопроєкту про підвищення податків

Як ідеться у заяві айтівців, вони серйозно занепокоєні ініціативою, яка, на їхню думку, порушує раніше гарантовані державою стабільні умови оподаткування та загрожує втраті довіри до України з боку іноземних партнерів.

На думку представників ІТ-індустрії, що орієнтована на експорт та є одним із ключових джерел наповнення державного бюджету під час війни, раптові зміни інвестиційного режиму та податкова невизначеність стають серйозним викликом.

Можливі наслідки для галузі

Профільні асоціації нагадують, що незмінність умов для режиму "Дія City" протягом 25 років була гарантовна законом про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні. Більш того, це неодноразово озвучувалося інвесторам керівництвом держави.

Однак ухвалення законопроєкту з нормами, що фактично змінюють умови режиму "Дія Сity", призведуть, на їх думку, до погіршення конкурентоспроможності українських компаній на міжнародному ринку через підвищення собівартості послуг, до виходу багатьох компаній з правового режиму "Дія City" та невикористання гіг-контрактів як форми співпраці через втрату їх податкової ефективності.

Інвестори ж, як очікуються, почнуть вимагати релокацію діяльності компанії в інші країни з меншим рівнем ризиків, пільговим режимом та вищим рівнем податкової передбачуваності.

Відповідно, це призведе до відтоку міжнародних інвестицій та зниження довіри до держави з боку іноземних партнерів, тобто погіршення інвестиційного клімату для ІТ-галузі в Україні.

За оцінками експертів, якщо податкові зміни будуть запроваджені, це може призвести до падіння ІТ-галузі на величину до 30% вже у 2025 році, масових звільнень, скорочення кількості робочих місць, погіршення торговельного балансу, зменшення валютної виручки та податкових надходжень.

IT-бізнес хоче зустрітися з владою

Ключові гравці ринку закликають до суттєвого доопрацювання законопроєкту №11416-д та вимагають невідкладно провести спільну робочу зустріч з представниками профільних комітетів парламенту, Міністерством цифрової трансформації, Міністерством економіки, Офісом президента, Радою з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану та Національною інвестиційною радою.

На думку айтівців, проєкт закону не вирішує проблему тіньової економіки, натомість підвищує податкове навантаження на прозорий та відповідальний бізнес, який сумлінно сплачує податки.

Державі ж радять зосередитися на скороченні невійськових витрат та детінізації економіки через реформування податкової та митної системи, контроль за адмініструванням існуючих податків та зборів, боротьбу з тіньовими секторами підакцизних товарів та скорочення неефективних державних витрат та програм.

Нагадаємо, що 3 вересня Раді не вистачило двох депутатських голосів, аби прийняти законопроєкт №11416-д в першому читанні, але знайшлися голоси, аби відправити його на повторний розгляд в першому читанні.

Першу ж версію законопроєкту, що була широко розкритикована, зокрема з боку айтівців, Ради бізнес-омбудсмена та навіть з боку США, парламент так і не розглядав взагалі: Кабмін подав замість неї вищезгаданий доопрацьований проєкт закону.

Напередодні ж оновлений №11416-д був схвалений профільним комітетом парламенту - з питань фінансів, податкової та митної політики. В ньому, зокрема, передбачено повернення до початкової ідеї оподаткування прибутку банків за 2024 рік за ставкою 50%, а не 25%, від якої влада раніше нібито відмовилася.