"Новий автомобільний коридор" через Румунію: коли ним (не) поїдуть українські товари

• Як інтерпретували подію в Україні
• Коли добудують автомагістраль А7
• Чи є в цьому проекті користь для України?
• Логістика через Румунію - це не лише траса А7

7 січня локальне румунське видання "Газета Вранча" (Ziarul de Vrancea) звітувало про стан будівництва високошвидкісної автостради A7 (Плоєшті (Ploiești) - Бузеу (Buzău) – Focșani (Фокшани) – Пашкани (Pașcani) – Сірет (Siret). Вона відома як "Молдовська автомагістраль", яка після завершення сполучить місто Плоєшті поблизу Бухаресту з північно-східною частиною країни, в перспективі з'єднуючись з українським автошляхом М19 біля Сірету.  

"Газета Вранча" розповідає про стан будівництва частин магістралі на ділянках поблизу Плоєшті, Бузеу і Фокшан - ступінь готовності яких варіюється від 24% до 35%. Заявлені строки закінчення частин дороги - третій і четвертий квартал 2024 року. 

Видання підкреслює, що продовження робіт на автостраді А7 наближає ефективне транспортне сполучення Румунії з Молдовою. Проект позитивно вплине на економічний і соціальний розвиток східної частини країни і посилить румунську дорожню інфраструктуру.  

Примітно, що Україна в публікації взагалі не згадується. 

Як інтерпретували подію в Україні

Ряд українських інтернет-видань і телеграм-каналів поширив публікацію Ziarul de Vrancea, але з додатковим висновком про Україну, що після завершення автомагістралі А7 Україна отримає новий європейський транспортний коридор.

В підтвердження своїх слів він наводить зображення без підпису, на якому велика кількість дорожньої техніки будує певний інфраструктурний об'єкт.

Завдяки інструментам Google редакція встановила, що фото вперше з'явилося в виданні "Газета Бакеу (Ziarul de Bacau") 23 жовтня. Зображення ілюструє дорожні роботи на ділянці Бузеу-Фокшани, які планується закінчити до квітня 2025 року. 

Будівництво дороги в Румунії прокоментував в ефірі телемарафону "Єдині новини" і перший замміністра агрополітики України Тарас Висоцький. За його словами, через Румунію транспортуються значні обсяги української сільгосппродукції, і нова швидкісна автомагістраль в цій країні зробить збіжжя з Украна більш конкурентоспроможним на світових ринках. 

Будівництво дороги в Румунії зможе вивести Україну з "облоги" сусідів, перенаправивши транспортні потоки по румунській території з Польщі, Угорщини та Словаччини, які блокують автомобільний транзит українських товарів. Якщо параметри і пропускна здатність нової траси відповідатимуть заявленим характеристикам, цей шлях може стати альтернативою всім наявним комунікаціям через Молдову і деяких країни ЄС, наприклад, Словаччини, зазначив директор ЦДПГС Віталій Кулик.

Попри очевидні вигоди нового інфраструктурного проекту для України, відкритим залишається головне питання - строки його здачі в експлуатацію.  

Коли добудують автомагістраль А7

Частина українських ЗМІ в повідомленнях публікують карту будівництва "Молдовської автомагістралі". Вона створює у читача хибне враження, що будівництво об'єкту майже закінчене, і до відкриття нового потужного транспортного коридору залишилося лише добудувати ділянку Пашкани-Сірет до українського кордону.    

Насправді, об'єкт ще дуже далекий від завершення. Станом на грудень 2023 року єдиною введеною в експлуатацію ділянкою стали 40 км дороги в об'їзд міста Бакеу. Лише в 2022 році будівельні компанії почали отримувати окремі підряди на будівництво невеликих ділянок А7. Найбільше будівництво просунулося на ділянці Плоєшті-Бузеу - до 30%. 

Загалом, в Румунії близько 30 років обговорювалась доцільність будівництва швидкісної магістралі, яка могла б пожвавити товарообмін з Молдовою і сприяти розвитку її східних регіонів. В 2012 році уряду країни затвердив план будівництва шляху довжиною близько 450 км, який мав пройти від Плоєшті до прикордонного з Україною Сірету. 

Наразі проект будівництва затверджений на 12 із 13 ділянок дороги. Румунські політики обіцяють здачу в експлуатацію перших двох відрізків Думбрава - Прахов і П'єтроаселе-Бузеу до кінця 2024 року, хоча поки що вони готові приблизно на 25%.  

Міністр транспорту Румунії Сорін Гріндяну (Sorin Grindeanu) зазначає, що існують всі передумови закінчити будівництво 95-кілометрової ділянки Фокшани – Бузеу наприкінці 2024 року. Крім того, до кінця 2026 року планується будівництво ділянки швидкісної автомагістралі до Пашкани, після чого залишиться завершити ділянку Пашкани-Сірет довжиною 118 км, що з'єднає Румунію з Україною високошвидкісним автомобільним коридором.

Також він очікує, що темпи будівництва автомагістралей і швидкісних доріг в 2024 році становитимуть щонайменше 250 км по всій країні, не лише на трасі А7.  

Оптимізм чиновників не поділяє Іонуц Чуреа (Ionuț Ciurea), президент місцевої асоціації "Pro Infrastructure". За його даними, Румунія не зможе споруджувати по 250 км автомагістралей на рік, оскільки в місцевому бюджеті не вистачає грошей на дороги. Через це більш реальним виглядає здача в експлуатацію від 55 км до 100 км щорічно, а плани в сотні кілометрів на рік є лише елементом піару політиків перед парламентськими виборами 2024 року.      

Однак, румуни найімовірніше форсуватимуть будівництво автомагістралі А7. Проект частково фінансується з коштів ЄС, Європейського інвестиційного банку, а ще EUR1,9 млрд припадає на фінансування з румунського фонду PNRR, сформованого за рахунок пакету економічного відновлення від Євросоюзу. Загальна вартість погоджених для будівництва 320 км дороги становить EUR6,7 млрд.

Кошти з фонду PNRR є поворотними і мають бути освоєні до кінця 2026 року. Через це румуни і нарощують темпи будівництва - вони не бажають втрачати вже виділені ЄС кошти, тому намагатимуться реалізувати проєкт за найближчі два роки. Таким чином, можна сподіватися на будівництво лише основної частини дороги Плоєшті – Пашкани до 2026 року, а питання відтинку до кордону з Україною може вирішуватися заледве чи не до кінця десятиріччя. 

Чи є в цьому проекті користь для України?

Високошвидкісна автомагістраль А7 дійсно є вигідною для України, і після його реалізації Україна отримає додатковий маршрут для експортних перевезень автотранспортом, зокрема, до порту Констанца, зазначає експерт аграрного ринку Марія Колесник. Якщо порти Великої Одеси продовжать працювати, то українські аграрії не будуть возити зерно фурами в Констанцу через нерентабельність такого маршруту. Однак, цією дорогою буде зручно перевозити продукцію АПК з високою доданою вартістю - курятину, заморожені харчові продукти, овочі тощо. Вона дозволить швидко діставатись до південних країн - Греції, Болгарії, Туреччини, а також далі до арабських країн. 

При цьому мова не йде про будівництво дороги "з нуля" - більша частина дороги Плоєшті – Пашкани вже існує і експлуатується, а в рамках проекту її лише планують розширити і модернізувати до рівня високошвидкісної магістралі загальноєвропейського значення.

Румунія, найімовірніше, добудує магістраль до кордону з Україною, підкреслює експерт. Це вигідно для обох країн завдяки досить жвавому прикордонному руху через Сірет, а також соціальний фактор - багато жителів мають родичів по інший бік кордону і вітатимуть розбудову інфраструктури.

Втім, ефективність майбутнього транспортного коридору можуть нівелювати протести фермерів або перевізників, аналогічні тим, що зараз відбуваються в Польщі. Наразі це стало проблемою і для транзиту через Румунію, оскільки місцеві фермери 12 січня почали блокувати прикордонний пункт "Сірет-Порубне", а з 15 січня - і перехід "Вікова-де-Сус – Красноїльськ". Примітно, що останній майже не використовується в торгівлі - учасники ринку не фіксують експортної активності на переході "Вікова-де-Сус – Красноїльськ" з 2022 року.    

Станом на 16 січня уряд Румунії погодився виконати деякі з вимог протестувальників, але блокада прикордонного пункту все ще не знята.  

З початком повномасштабного вторгнення порт Констанци став асоціюватися у українців з перевозкою зерна і альтернативою портам Великої Одеси. Для сільгоспсировини магістраль А7 не стане "геймченжером", оскільки логістика автотранспортом до Констанци коштує набагато дорожче за морські або річні судна. Також не можна говорити, що нова дорога стане альтернативою Польщі або Словаччині, тому що мова йде про різні вантажопотоки і регіони, підкреслює аналітик сільгоспринків консалтингової компанії Barva Invest Павло Хаустов.  

Головним фактором ефективної роботи українського АПК він називає відновлення обсягів експорту з портів Великої Одеси до довоєнних потужностей. 

Експерт підкреслює, що обсяги автомобільних перевезень через Румунію навряд чи збережуться на тих рівнях, як були за відсутності доступу до українських морських портів. Опосередковано про це свідчить поступове здешевлення фрахту невеликих суден-костерів в Чорному морі, тоді як вартість фрахту суден класу "Хендісайз" і "Панамакс" залишається стабільною.

Це робить більш вигідним експорт в межах Середземного моря маленькими човниками-костерами, які зараз можна відправляти з портів Великої Одеси. В свою чергу, румунський порт Констанци використовується для перевантаження зерна з невеликих суден на зерновози класу "Хендісайз" і "Панамакс". З поставками зерна в Констанцу наразі цілком справляються дунайські порти, тому навряд чи відкриття магістралі А7 помітно вплине на зернотрейдинг, констатує експерт.  

Логістика через Румунію - це не лише траса А7

Розбудова і модернізація західного кордону України є очевидним пріоритетом для України і одним з ступенів інтеграції з ЄС і НАТО. Між Україною і Румунією вже зараз триває активне облаштування прикордонної інфраструктури і прикордонних пунктів. 

Наприклад, тривають роботи на румунському боці ділянки кордону із Закарпаттям. Будується міст, який з’єднає Закарпатську область з округом Марамуреш, в грудні 2023 року на ньому вже звели арматурний каркас, насип та металеві конструкції. Об'єкт планують завершити в другій половині 2024 року, міст стане частиною інфраструктури міжнародного автомобільного пункту "Біла Церква – Сіґету Мармацієй", і третім прикордонним пунктом в Закарпатській області.

За даними Держагентства відновлення, Україна зараз фокусується на відкритті нових КПП на кордоні з Румунією: крім "Біла Церква – Сіґету-Мармацей" це і "Біла Криниця – Клімауць" в Чернівецькій області. 

Уряд України в березні передав 29 пунктів пропуску на західних кордонах до сфери відповідальності Держагентства відновлення. Наразі 23 КПП у 5 областях вже передані від Держмитслужби, ще 6 – у процесі передачі. Відомство підкреслює, що це дозволить йому комплексно планувати й реалізовувати проєкти для поліпшення логістики з країнами-союзницями, реконструювати, модернізувати та розвивати інфраструктуру.