НБУ курс:

USD

41,29

+0,07

EUR

44,97

+0,12

Готівковий курс:

USD

41,58

41,55

EUR

45,25

45,12

Які збитки несуть українські перевізники від блокади кордону з Польшею

Черги на кордоні з Польшею. Фото: volyn24.com
Черги на кордоні з Польшею. Фото: volyn24.com

Блокування польськими перевізниками руху вантажівок на кордоні з Україною на 90% має політичну складову, а кожен день простою на кордоні коштує українським перевізникам мінімум 300 євро.

Про це заявив віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Володимир Балін  у коментарі Українському радіо.

Кордон з Україною блокує ультраправа партія

За словами Баліна, страйк на кордоні активно підтримує антиукраїнська, проросійська польська партія "Конфедерація", а більшість страйкарів раніше працювали на ринку Білорусі та Росії.

"Я не сказав би, що тут є присмак політики. Я сказав би, що тут понад 90% політики", - зазначив Балін.

Він нагадав, що в понеділок, 13 листопада, була зустріч заступника українського міністра зі страйкарями та з представниками уряду Польщі, і звучало запитання: "що вам сьогодні заважає їхати в Україну? І чи розумієте ви, що сьогодні 10% перевезень Україна-Польща здійснюється саме польськими перевізниками, а 90% українськими?"

"Я хотів би наголосити, що саме страйк не підтримує офіційно жодна державна асоціація польських перевізників, а їх там багато, крім однієї, яка належить одному зі страйкарів. І великі системні перевізники також не підтримують цей страйк. І я думаю, що вони також страждають через те, що відбувається. Більшість реального польського бізнесу має сьогодні 300 тисяч машин. Вони мають контракти та європейські ринки. Їм дійсно цікавий український ринок для перевезення. Якщо до війни на ринку Україна-Польща було 35% перевезень, що здійснювались польськими перевізниками, то сьогодні тільки 10%. Це безпекове питання. Сьогодні всі експортно-імпортні операції, які здійснюються автомобільним транспортом, фактично зупинені", — констатує  Балін.

Він підкреслив, що за тиждень страйку українські перевізники втратили не менше 300 євро за кожен день зайвого простою.

"Я знаю, що сьогодні Торгово-промислова палата рахує збитки експортерів, імпортерів і транспортників, вони більш фахово до цього підійдуть. Хоча якщо говорити про прямі збитки, тобто той прибуток, який не заробили перевізники, то я думаю, що це не менше 100 євро щодня. Тому що, якби не було цього форс-мажору, цього страйку, то за будь-яких інших випадків зайвий день простою — це 100 євро, як правило, коли перевізник виставляє рахунок своєму постійному клієнту. Тому що, якщо він їде, він заробляє все ж таки трохи більше по валу", — резюмував Балін.

Які збитки України

За словами директора департаменту міжнародних автоперевезень групи логістичних компаній ZAMMLER Олександра Кирилюка, 1 день простою однієї вантажівки коштує українським перевізникам 300-350 євро.

"Однак це лише верхівка айсберга, адже українські втрати не обмежуються збитками перевізників. Загальна сума збитків буде значно більшою, охоплюючи ризики для підприємств, експортерів та імпортерів. Невиконання контрактів та припинення виробництва стають обов'язковою частиною цього сценарію", – констатувала наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе.

Польща зазнає таких самих збитків

Прикметно, що проблеми має і Польща. До того ж, за словами Коссе, пропорційні з Україною.

"Польський бізнес також зазнає збитків від цього блокування. І не виключено, що ці втрати можна порівняти з українськими", – резюмувала експертка.

Зауважимо, що польські перевізники з 6 листопада почали блокувати акціями протесту роботу КПП "Корчова – Краківець", "Гребенне – Рава-Руська" та "Дорогуськ – Ягодин", вимагаючи повернення дозвільної системи пропуску українських перевізників до Польщі, яка діяла до укладення угоди про "транспортний безвіз" з ЄС. Наразі дія документу продовжена до кінця червня 2024 року.

Нагадаємо, що Україна офіційно відмовилася навіть обговорювати можливість виконання вимоги польських перевізників, які протестують з 6 листопада, щодо повернення від діючого "транспортного безвізу" до дозвільної системи вантажних перевезень.