Викликати Шойгу на допит - чи марні дії генпрокуратури, що викликають іронію у пересічних громадян

В ОГП так само опублікували підозри голові Росгвардії Віктору Золотову, спікеру Держдуми В'ячеславу Володіну та наступним російським чиновникам:

• голові Ради Федерацій РФ Валентині Матвієнко;
• міністру внутрішніх справ РФ Владіміру Колокольцеву;
• директору служби зовнішньої розвідки РФ Сєргєю Наришкіну;
• представнику президента РФ в Центральному федеральному окрузі Ігорю Щоголєву;
• директору ФСБ Алєксандру Бортнікову.

Відразу після цієї новини безліч українців почали у соцмережах жартувати. Мовляв, чому в Офісі генпрокурора забули викликати на допит, скажімо, Владіміра Жириновського. І дійсно, зрозуміло, що ні Медведєв, ні Шойгу, ні інші російські чиновники на допит в ОГП не поїдуть. Тим паче, Жириновський. Але на практиці це не своєрідний тролінг та не жарт – справа набагато серйозніша.

Усе задля Інтерполу та міжнародних судів

Як відмічає у коментарі Delo.ua юрист, експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін, у даному випадку йдеться саме про виклик на допити тих російських чиновників, які не мають дипломатичного імунітету, або публічних осіб, котрі роблять заклики проти територіальної цілісності України (співак Ніколай Басков, пропагандистка Ольга Скабєєва тощо).

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

"Саме тому ОГП не викликав на допит, наприклад, Владіміра Путіна і Сєргєя Лаврова. Перший – президент, другий – крупний дипломат. В інших випадках оголошуються заочні підозри і заочні рішення тримання під вартою", – каже експерт.

Найголовніше, що такі рішення української юстиції надсилаються в Інтерпол. І якщо він не вбачає у цьому політичного переслідування, то зобов’язаний видати цим особам так звану "червону картку" (ще можна зустріти "червоне повідомлення"), яка стає сигналом більшості цивілізованих країн до затримання і екстрадицію цих осіб, якщо вони опиняються на їхній території.

"Але ці товариші дуже добре знають про подібні загрози, тому якщо і виїжджають з території РФ, то тільки до дружніх до неї країн. Наприклад, до Саудівської Аравії, яка не визнає юрисдикції Інтерполу", – додає Крапивін.

Другий важливий момент: ОГП хоче показати міжнародним судам, що Україна використала усі національні механізми притягнення таких людей до відповідальності. Наприклад, Міжнародний кримінальний суд (МКС) діє за принципом компліментарності, доповнюючи нашу юрисдикцію там, де ми не маємо доступу до злочинців.

"Коли ми затримуємо російських воєнних злочинців, то тут Міжнародний кримінальний суд нам не потрібен, бо ми можемо цих людей судити і покарати в Україні ", – наводить приклад юрист.

Його думку у розмові з нами підтверджує і юрист, експерт з конституційного права Олександр Марусяк: "Треба використовувати усі способи, щоб усіх цих чиновників рано чи пізно притягти до відповідальності. Необхідно атакувати з усіх сторін. Погано, що наші відповідальні інституції навіть не пояснюють громадянам, навіщо все це роблять".

Але, додає Марусяк, йдеться не тільки про подальшу апеляцію наших прокурорів до Міжнародного кримінального суду, а й до міжнародних трибуналів, що, ймовірно, будуть створені у майбутньому.

Екстрадиція Шарія. Чому не потрібні гучні заяви

Інший цікавий випадок міжнародного юридичного переслідування - затримання 4 травня у Іспанії проросійського блогера Анатолія Шарія Анатолія, якого підозрюють у державній зраді. За даними СБУ, пропагандист здійснював протиправну діяльність і шкодив національній безпеці України в інформаційній сфері.

Як пояснює Євген Крапивін, екстрадиція пропагандиста до України можлива на всіх етапах. Після затримання Іспанія може одразу передати Шарія Україні для притягнення до кримінальної відповідальності, а може зробити це після вироку іспанського суду, якщо вирішать судити його на місці. Це можливо і за іспанським, і за українським законодавством.

Проте іспанські правоохоронці після затримання відпустили Шарія під підписку про невиїзд (по-нашому це називається під особисте зобов’язання). Україна зі свого боку надіслала запит на екстрадицію, який має розглянути іспанський суд.

Екстрадиція – це добровільний крок країни, яка заволоділа затриманою особою. Іспанці не зобов’язані видавати нам Шарія, якщо вирішать, що тут є загроза його життю і здоров'ю або політичне переслідування. Власне його адвокати якраз і будуть до цього апелювати, щоб заблокувати екстрадицію. Саме з цієї причини генпрокурор Ірина Венедіктова закликала українське суспільство, а передовсім політиків, утриматися від агресивних заяв на адресу Шарія. "Його адвокати вже апелювали до політичного замовлення. І Венедіктова апелює до цієї історії, застерігаючи, що адвокати Шарія можуть зібрати докази публічного хейту в Україні як підтвердження того, що тут над ним хочуть чинити розправу", – пояснює Марусяк.

Так, деякі політики дозволяють собі заяви щодо Шарія, які його адвокати можуть розцінити як погрози. І у цьому випадку ОГП, який відповідає за міжнародне співробітництво з судами, має доводити, що являє собою незалежну інституцію, яка не підпорядковується політикам. "ОГП тепер вимушений доводити іноземцям, що між приватною думкою крупних медійних чиновників і українським законодавством зв’язку немає. Далі все буде вирішувати іспанський суд, але я не був би цілком переконаним, що він остаточно на нашому боці", – підкреслив Крапивін.

Цілком можливо, що іспанський суд таки побачить ознаки політичного переслідування, чи через те, що в Україні йде війна вирішить судити Шарія самостійно, а вже потім вирішувати питання про його передачу Україні для виконання вироку. Але в такому випадку іспанському суду доведеться глибоко занурюватися у суть звинувачень. Юристи кажуть, що якби йшлося, наприклад, про вбивство, то справа розглядалася б простіше і швидше. Але у випадку державної зради, яку інкримінують Шарію, все набагато складніше, тож може розтягнутися на дуже довгий час.

У Гаазі вже працюють

Ще на початку березня стало відомо, що МКС у Гаазі розпочав розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності внаслідок російського вторгнення в Україну.

Прокурор МКС Карім Хан заявив, що отримав звернення від 39 держав про ситуацію в Україні. Це дозволило почати розслідування в нашій країні аж з 21 листопада 2013 року, тим самим охоплюючи масштаб будь-яких минулих чи поточних тверджень про воєнні злочини росіян.

В середині квітня Карім Хан відвідав звільнену від російських загарбників Бучу. Він заявив, що Україна – це місце злочину. "Ми тут, бо маємо обґрунтовані підстави вірити, що були скоєні злочини в рамках юрисдикції МКС. Ми повинні розсіяти туман війни, аби дізнатися правду", – заявив прокурор.

Фіксація злочинів ведеться на всіх рівнях - громадянами, військовими, силами поліції та СБУ, ОГП тощо. Мова йде не лише про звинувачення на адресу високопосадовців країни-агресора. Дії російських військових в Україні також мають стати предметом розгляду міжнародного трибуналу. Представники Міжнародного кримінального суду (Гаага, Нідерланди), прибули в Україну в середині березня й зараз триває системна робота зі збору доказі військових злочинів окупаційних військ РФ. 

Нагадаємо також, що Служба безпеки України відкрила гарячу лінію зі збирання даних про військові злочини РФ в Україні. Також про них можна повідомляти у чат-бот або на електронну пошту.

Крім того, у Міністерстві культури та інформаційної політики закликали громадян надсилати фото- та відеосвідчення руйнування та пошкодження російськими військами будь-яких культових установ та об'єктів історичної спадщини.