Економічне мародерство: найчастіше ціни задирають у Києві та Львові, а прифронтові регіони скаржаться на продукти

  • Ілля Требор

Економічне мародерство: найчастіше ціни задирають у Києві та Львові, а прифронтові регіони скаржаться на продукти

Незабаром після початку війни Бюро економічної безпеки оголосило про бажання боротися з економічним мародерством, бо через хвилю внутрішньої міграції підприємці почали підвищувати ціни на послуги та товари. Деякі, зважаючи на економічну кон'юнктуру, збільшували вартість у рамках адекватних показників інфляції та воєнного часу. Інші піднімали ціни у рази.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Кореспондент Delo.ua Ілля Требор звернувся безпосередньо до БЕБ, щоб там розповіли, де українці найчастіше скаржаться на необґрунтовані підвищення; пояснили, як визначають цю необґрунтованість, а також навели найбільш яскраві приклади.

"Вважаємо, що такі дії окремих бізнесменів у нашій рідній Україні під час воєнного стану слід прирівнювати до мародерства, а після нашої перемоги розглядати як економічний злочин. Тому закликаємо не стояти осторонь і повідомляти про відомі випадки", йшлося у повідомленні БЕБ від 1 березня.

За даними Бюро, з 24 лютого по 8 квітня їм надійшло 2116 таких повідомлень. З них опрацьовано 1658, або трохи більше 78%. Якщо говорити про регіональні показники, то лідерами за кількістю звернень стали Київ та Київська область (всього 332 повідомлення), а також Львівська область (323).

Останній не допомогла навіть заява мера Львова Андрія Садового, який раніше говорив: якщо ви приїхали до Львова, щоб сховатись від бомбардувань, і у вас є бажання зняти житло, а господар виставляє вам надхмарну ціну, то це мародерство. Він при цьому навів приклад однієї з невеликих квартир у своєму місті, яку хотіли здати за 81 тисячу гривень.

Щоправда, варто зазначити, що реагують у Львівській області на звернення українців активніше, ніж у столичному регіоні. Там відпрацьовано вже 307 скарг проти 238 від мешканців Києва та області. Найменше повідомлень про економічне мародерство надійшло з Рівненської (22), Волинської (25) та Миколаївської (29) областей. При цьому, наприклад, у Тернопільській вже відпрацьовано 100% звернень – 32 із 32-х.

Окремо варто відзначити й ті регіони, де російські війська наступали особливо активно. Вони також скаржаться на необґрунтоване підвищення цін, проте поки що там реакції від української влади не було. Детальніше про регіональну статистику можна дізнатись з інфографіки нижче.

У БЕБ зазначають, що більшість повідомлень стосуються завищення цін на проживання та на окремі товари повсякденного споживання, проте трапляються також факти завищення цін на паливо.

"Якщо аналізувати ситуацію загалом, із західних областей більше повідомлень стосуються завищення цін на проживання. Наприклад, на Закарпатті цей відсоток становить 90% від усіх отриманих повідомлень. Бували випадки здачі житла в оренду до 70% вище за ринкову ціну. Зокрема, в Ужгороді та Мукачеві громадяни здавали в оренду однокімнатні квартири без відповідних умов та ремонту за 65 тисяч грн на місяць. При цьому на Івано-Франківщині це 70% усіх отриманих повідомлень. Інші повідомлення стосуються цін на продукти та паливо", — кажуть у пресслужбі.

У центральних областях, наприклад, на Вінниччині, показники вирівнюються: приблизно по 30% повідомлень стосуються цін на житло, продукти та пальне. При цьому в Бюро зазначають: що ближче до областей, де відбуваються військові дії, то відсоток повідомлень про необґрунтоване підвищення цін саме на продукти вищий. Так, на Дніпропетровщині це половина всіх звернень, що надійшли до БЕБ.

Схожа ситуація і на Сумщині. Тут майже 86% повідомлень стосується необґрунтованого підвищення цін на продукти харчування та інші товари першої потреби. При цьому найбільше заяв про можливі правопорушення надійшло із самих Сум та Конотопу. У БЕБ кажуть, що після перевірок виявилося, що ціни на деякі продукти завищували у 3-5 разів: кріп міг коштувати 300 грн, банани – 120 грн, цибуля – 200 грн.

Однак у Бюро додають: часто виявлялося, що зростання цін спричинено діями постачальників, які піднімали закупівельні ціни на товари. Загалом відомство відпрацьовує та встановлює причини підвищення ланцюга від роздрібного продавця до оптового. Так, наприклад, представники Бюро стверджують, що незначне підвищення пов'язане з ускладненням логістики та цін на пальне.

"Підприємці зменшують ціну на продукти та шукають вигідніших постачальників. Якщо ціни на товари першої потреби були значними, то продавці погоджувалися знижувати їх у середньому на 5%. У разі оренди житла проводиться роз'яснювальна робота. Також орендодавців перевіряють щодо сплати податків від такої діяльності. В результаті власники житла зменшують вартість оренди, а в окремих випадках безплатно поселяють переселенців. Іноді повертають кошти за проживання", — кажуть у БЕБ.

Проте за необхідності всі зібрані матеріали все ж таки передаються до Державної податкової служби, Держпродслужби та поліції.

Якщо ж говорити про вартість палива, то аналіз БЕБ показав, що більшість АЗС встановили мінімальну націнку з урахуванням рішення Міністерства економіки, а тому ціни були середньоринковими. У разі штучно завищених цін органи влади призупиняють роботу таких АЗС, поки вони не приведуть вартість у відповідність до вимог держрегулювання. При цьому чиновники з БЕБ кажуть прямо: проблемою є і той факт, що законодавчо немає заборони на підвищення цін на житло та товари повсякденного попиту. Тут їм і ДПС залишається лише контролювати повноту сплати податків за завищеною вартістю.

"Щодо цін на оренду житла, ми порівнюємо їх із минулорічними або з минулими місяцями. Відповідно, вони не можуть рости вдвічі чи навіть у кілька разів. Те саме стосується вартості продуктів. Щодо палива, Мінекономіки чітко регулює ціни, і не можна продавати його значно вище за встановлене відповідним рішенням. За наслідками підтвердження факту злочину в економічній сфері БЕБ притягуватиме винних до встановленої законом відповідальності. Товарно-матеріальні цінності можуть вилучатися та передаватися на потреби ЗСУ або у разі гуманітарної допомоги, які постраждали від російської агресії", — резюмують у Бюро.

Про можливість конфіскації їхнього майна через необґрунтоване підвищення цін голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив зовсім недавно. Такого рішення ні в Кабінеті міністрів, ні у Верховній Раді поки що не ухвалювали, а отже українському бізнесу таких каральних заходів поки що не варто боятися. Проте, з огляду на досить високу оперативність роботи парламенту та уряду у воєнний час, виключати появу такої санкції повністю не варто.