Кредитний спецназ: хто і на яких умовах дає бізнесу гроші під час воєнного стану

Банки кредитують реальний сектор економіки. Але підходять до оцінки позичальників ще скрупульозніше, ніж раніше. І при цьому збільшують вартість кредитів. Процентні ставки за позиками, де є заставне майно, становлять 13-17% річних. А за бланковими (беззаставними) кредитами ставки можуть досягати 100% річних.

Тому логічно, що підприємці намагаються шукати альтернативні джерела фінансування. І вони є. Наприклад, у вигляді грантів чи пільгових кредитів від держави. Але доступ до цих програм отримають не всі. Та й обсяг фінансування, зрозуміло, обмежений.

Гранти для підприємців-початківців та фермерів

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Delo.ua писало про те, що Кабінет Міністрів анонсував масштабну програму відновлення української економіки. Один із основних інструментів цієї програми – різноманітні гранти українському бізнесу.

Першу "хвилю" грантів уряд анонсував ще в 20-х числах червня. Це три програми безповоротної допомоги підприємцям під вивіскою "єРобота" загальною сумою у розмірі 16 млрд. грн.

Перша із трьох програм призначена для тих українців, які хочуть в умовах війни запустити новий бізнес. Максимальна сума гранту становитиме 250 тис. грн., запланована кількість грантів – 20 тис. Заявку, яка має містити докладний бізнес-план, можна подати через портал "Дія" або в будь-якому відділенні Ощадбанку. Розгляд заявки триває до десяти робочих днів. Якщо її схвалять, підприємець-початківець отримає гроші на банківський рахунок і зможе витратити їх на закупівлю обладнання, сировини та матеріалів, а також на оплату оренди.

Друга програма призначена фермерам. За допомогою цього гранту можна буде частково перекрити витрати на будівництво теплиць, у тому числі на закупівлю технічного обладнання та придбання посівного матеріалу та добрив. Грант виділяється за таких умов: 70% дає держава, 30% вносить підприємець. Основна вимога до фермерів – вони повинні мати у власності землю або договір оренди земельної ділянки строком мінімум на 25 років. Фермери матимуть змогу отримати 3 тис. таких грантів.

Третя програма також розрахована на аграріїв, а саме на підтримку садів, ягідників та виноградних господарств. В межах цієї програми аграрії можуть розраховувати на фінансування в розмірі 300-400 тис. грн. на 1 га насаджень. Площа саду та ягідного розплідника не може бути понад 25 га. Кошти фермери отримають на свої банківські рахунки та зможуть витратити їх на закупівлю саджанців, добрив, систем поливу тощо. За рахунок цієї програми Кабмін планує профінансувати висадку близько 10 тис. га нових садів та ягідників.

Перекачуємо переробку

Із 1 липня Кабмін анонсував гранти на створення нових переробних підприємств. Потенційний грантоодержувач має звернутися до Ощадбанку із заявкою, додавши до неї бізнес-план проекту. Оцінюватимуть проект як співробітники банку, так і представники Мінекономіки. Крім бізнес-плану, вони перевірять ділову репутацію заявника та проведуть з ним співбесіду.

У разі затвердження заявки держава виділить до 8 млн. грн. Але, як і в попередніх випадках, за умови спільного фінансування у пропорції 70% на 30%.

Підприємець зобов'язується витрачати кошти лише на цілі, пов'язані із запуском переробного бізнесу. Також він протягом трьох років з моменту отримання коштів повинен сплатити податки та збори на суму у розмірі отриманого гранту й створити не менше 25 робочих місць.

У програмі не можуть брати участь громадяни України та юрособи, діяльність яких пов'язана з Російською Федерацією, республікою Білорусь та тимчасово окупованими територіями. Крім того, одержувачі грантів не повинні мати заборгованості перед бюджетом та перебувати у процесі банкрутства. Осіб, викритих у корупційних діях, до грантів теж не допускають.

На 5 років і майже задарма

Головною програмою пільгового кредитування за участю держави залишається "5-7-9". Якщо вірити даним Міністерства фінансів, бізнес, як і раніше, активно нею користується. За весь час дії військового стану (з 24 лютого до 4 липня) було видано понад 10 тис. кредитів на загальну суму близько 39 млрд. грн. Близько половини цих позик отримали сільгоспвиробники. Тобто АПК, як і раніше, залишається ключовим споживачем таких кредитів.

Компанії та підприємці, які під час військового стану користуватимуться позиковими ресурсами в рамках програми "5-7-9", можуть розраховувати на ще м'якіші умови.

Уряд розширив дію програми на середні підприємства з річним оборотом до 50 млн. євро (раніше було 20 млн. євро) та на великі підприємства з річним доходом понад 50 млн. євро незалежно від кількості працівників. Максимальну суму кредиту збільшено для всіх суб'єктів підприємництва з 50 млн. грн. до 60 млн. грн. з урахуванням групи пов'язаних компаній.

Але найважливіше – це ставки. На час дії військового стану, а також протягом місяця після його скасування, плата за кредитом становитиме 0% річних. Після цього ставка буде на рівні 5% річних.

Кредит можна взяти як на поповнення обігових коштів, так і на інвестиційні цілі. Термін кредитування становить 3 роки та 5 років відповідно. Подати заявку на оформлення позики можна доти, доки діє військовий стан.

Банки кредитують, але дорого та неохоче

При бажанні підприємці можуть звернутися за кредитом у комерційний банк. Фінустанови нехай і зі скрипом, але продовжують кредитувати бізнес. Серед них державні – Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк – і приватні великі банки, такі як ОТП Банк, Кредобанк, ПроКредит Банк тощо.

Стандартні умови кредитування такі. Овердрафт (найпростіший, найшвидший і беззаставний кредит) можна отримати на строк до 12 місяців. Сума залежатиме від оборотів за поточним рахунком позичальника. Як правило, вона обмежена відміткою 300-500 тис. грн. Кожен транш овердрафту слід гасити протягом 30-60 днів. Відсотки за кредитом, звісно, кусаються: реальна ставка від 30-35% та до 100% річних.

Кредит на поповнення обігових коштів видається на 2-3 роки. Сума позики прив'язана до масштабів та рентабельності бізнесу. Але це може бути і 3 млн. грн., і 5 млн. грн., інколи навіть 10 млн. грн. В якості застави банку можна надати товари, нерухоме майно та будь-які інші ліквідні активи. Ставка – 13-15% у гривні та 7-8% в іноземній валюті (якщо позичальник має валютну виручку).

Інвестиційний кредит на придбання основних фондів (устаткування, транспорту, спецтехніки, нерухомості) можна взяти на 5-7 років. Сума кредиту зазвичай обмежена вартістю активів, що купуються. При цьому позичальник повинен внести 20-30% авансу. Ставка знаходиться в межах 15-20% (базова, є ще комісії та страхування) для кредитів у гривні та в діапазоні від 5 до 7% за кредитами в інвалюті. Тішить те, що з банком можна домовитися про індивідуальний графік погашення. Платити відсотки потрібно щомісяця, а ось основну суму боргу можна повертати з відстрочкою 3-6 місяців.

Надійна допомога від заморських друзів

Залишились у банків спільні програми з міжнародними партнерами. Наприклад, кредити від Європейського інвестбанку (ЄІБ). На них можуть претендувати аграрії, виробничий сектор, торгівля та сфера послуг. Строк – до 2 років, максимальна сума обмежена лімітом у розмірі 25 млн. євро. ЄІБ компенсує половину стандартної кредитної ставки. Скажімо, якщо базова ставка 15%, позичальник заплатить 7,5% річних.

Ще один іноземний кредитор – Німецький банк розвитку (KfW). Він вже не перший рік через українські банки фінансує підприємців, котрі купують чи модернізують основні фонди, розширюють виробництво. Від KfW можна отримати до 250 тис. євро (у гривневому еквіваленті) терміном до 5 років. Процентна ставка дорівнює прибутковості 3-місячних депозитів за індексом UIRD, яка помножена на коефіцієнт 1,1. На даний момент це близько 9,3% річних. Графік погашення кредиту може бути індивідуальним. Зокрема на повернення тіла позики банк дає відстрочку до 9 місяців.