Кривий Ріг "мінує" СБУ, щоб зірвати безперспективні для "слуг" вибори мера – політолог

За його інформацією, мета атаки — не допустити проведення виборів мера Кривого Рогу, які мали відбутися 27 березня 2022 року.

"Нормальне функціонування міста під загрозою. У такий нехитрий спосіб "слуги народу" намагаються зірвати вибори міського голови, які не дуже хотіли призначати. Вони можуть їх програти Юрію Вілкулу — ветерану місцевого самоврядування, вплив якого залишається потужним", — написав експерт.

Він зазначив, що ставка влади на дестабілізацію ситуації у Кривому Розі є вкрай небезпечною. Регіон може постраждати одним із перших у разі повномасштабного вторгнення російських військ.

Тактику "мінувань" за такої зовнішньої загрози експерт назвав "недалекоглядною та злочинною".

"Образливо, коли авторитет СБУ падає в країні, що воює восьмий рік. Ще прикро, коли дії спецслужби підривають базові основи демократії. Створюючи фейкові "мінування", можна пропустити реальну диверсійну активність у місті, де десятки промислових підприємств, яке є серцем цілого промислового регіону", - написав Євген Магда.

Як повідомлялося раніше, із середини січня у Кривому Розі масово "мінують" школи, дитячі садки, медустанови, будівлі судів та органів місцевої влади. Лжемінування зазнали вже кілька десятків об'єктів.

Нагадаємо, у вересні 2021 року депутати Криворізької міської ради обрали новим секретарем міськради та виконувачем обов'язків його голови Юрія Вілкула ("Блок Вілкула "Українська перспектива"), який раніше вже очолював місто протягом 10 років.

Перед цим секретар міськради Олександр Котляр ("Слуга народу") відмовився від посади, та 33 депутати схвалили це рішення (загалом у міськраді 54 депутати).

Потім 32 голосами "за" новим секретарем був обраний Вілкул, після чого засідання покинули депутати із фракції "Слуга народу". У результаті також 32 голосами депутатів від "Блоку Вілкула "Українська перспектива" та "Опозиційної платформи - За життя" на Вілкула поклали обов'язки мера.

Вілкул був мером Кривого Рогу у 2010-2020 роках, у тому числі переобирався на позачергових виборах у 2016 році. На виборах 2020 року також балотувався, однак, набравши в першому турі 44% голосів, несподівано відмовився від подальшої боротьби у другому турі, пославшись на стан здоров'я, яке вже не дозволяє активно цим займатися.

Вілкул підтримав кандидата від ОПЗЖ Костянтина Павлова, який посів третє місце і набрав лише 9,15% голосів. У результаті другий тур відбувся між Павловим та кандидатом від "Слуги народу" Дмитром Шевчиком, та Павлов переміг, набравши майже 57% голосів.

15 серпня 2021 року Павлов був знайдений застреленим на порозі власного будинку у селі Вільне. Сам Вілкул заявляв, що однозначно не вірить у самогубство свого наступника, проте після цього у Мережі з'явилися відеозаписи, що принаймні ставлять під сумнів версію про його вбивство. У поліції заявили, що Павлова могли до самогубства довести.