Нардепи пропонують конфіскувати все майно партій при їх забороні

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Відповідний законопроєкт №7172-1 було внесено до Ради 28 березня, повідомила у своєму Telegram-каналі нардеп від "Слуги народу", що очолила групу ініціаторів, Ольга Совгиря. При цьому текст документа на сайті парламенту поки що недоступний.

"Зареєстровано проєкт закону, який визначатиме процедуру та наслідки заборони проросійських партій... В умовах воєнного стану справи про заборону політичної партії як суду першої інстанції підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів", — повідомила Совгіря.

У свою чергу рішення про заборону партій можна буде оскаржити в апеляційному порядку у Верховному суді: справу має розглядати колегія Касаційного адміністративного суду не менше ніж із п'яти суддів. Це рішення вже буде остаточним і таким, що не підлягає оскарженню.

Передбачено, що рішення у адміністративній справі про заборону партії суд першої інстанції має ухвалити протягом місяця після відкриття провадження у справі. Суд апеляційної інстанції також має розглянути справу протягом місяця після відкриття апеляційного провадження.

Нагадаємо, що 18 березня Рада національної безпеки і оборони прийняла, а президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення про призупинення на період військового стану будь-якої діяльності низки партій. Міністерству юстиції було доручено негайно вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності цих партій.

Такими політсилами визначені "Опозиційна платформа - За життя", Партія Шарія, "Держава", "Ліва опозиція", Прогресивна соціалістична партія України, "Союз лівих сил", Соціалістична партія України, "Соціалісти", "Опозиційний блок", "Наші" та "Блок Володимира Сальдо".

ОПЗЖ при цьому є парламентською партією та має другу за чисельністю фракцію в Раді. Також ця політсила посіла третє місце за кількістю голосів на виборах як обласних, так і районних рад та рад місцевих громад у жовтні 2020 року. Сумарно партія має у радах різного рівня 3,4 тисячі депутатів.

Серед непарламентських партій із наведеного списку представництво у низці місцевих рад трьох рівнів мають Партія Шарія, "Опоблок" та "Блок Володимира Сальдо" (остання – лише на Херсонщині). Нагадаємо при цьому, що колишній мер Херсона Сальдо взяв участь у вкрай нечисленній акції на підтримку російської окупації міста 13 березня.

Крім того, за підсумками виборів-2020 у двох місцевих радах (Южне, Зеленодольськ) виявилася представленою партія "Наші", а ще у трьох (Генічеськ, Коростень, селище Березнегувате) — "Ліва опозиція".

У соціологічні опитування останніми місяцями перед війною всі відповідні служби включали три політсили з перерахованих — ОПЗЖ, "Наших" і Партію Шарія.

Нагадаємо також, що щодо засновника останньої, відеоблогера Анатолія Шарія, Служба безпеки України висунула підозру у держзраді ще рік тому, мотивуючи це тим, що деякі його висловлювання цитувалися на російських ток-шоу.

Згодом Міністерство юстиції ініціювало заборону Партії Шарія, спробувавши видати підозру Шарія, який не має до неї формального відношення, за підставу для цього. При цьому навіть міністр Денис Малюська визнавав, що заборонити партію буде нелегко. Судові ж засідання щодо заборони партії до війни до жодних юридичних наслідків для неї так і не призвели.