Нардепи пропонують радикальну люстрацію. Якою має стати друга хвиля очищення влади

Кореспондент Delo.ua Ілля Требор, розібравшись в ініціативі, пояснює чому Україні зараз потрібна люстрація і який її варіант запропонований парламентарями.

Текст законопроекту №7318-1 на веб-сайті українського парламенту з'явився 9 травня. Працювало над ним понад сорок нардепів. Серед них — політичні генерали від "Слуги народу" (наприклад, голова партії "СН" Олена Шуляк та голова комітету соціальної політики Галина Третьякова), лідери депутатських груп (керівник групи "За майбутнє" Тарас Батенко) та пересічні парламентарії.

Для цього парламентарі пропонують вдарити по наступних політичних партіях:

• "Опозиційна платформа - За життя";
• "Партія Шарія";
• "Держава";
• "Ліва опозиція";
• "Прогресивна соціалістична партія України";
• "Союз лівих сил";
• "Соціалістична партія України";
• "Соціалісти";
• "Опозиційний блок";
• "Наші";
• "Блок Володимира Сальдо".

Усі, хто обирався від цих сил депутатом будь-якого рівня (Верховна Рада; обласна, районна, міська, сільська, селищна ради), був кандидатом на виборах від них або просто перебував у партії — потрапить під тиск політичних репресій. Якщо точніше - їм заборонять висувати свою кандидатуру на президентських, парламентських та місцевих виборах. Не зможуть вони посісти і позицію міського, сільського чи селищного голови.

Зрештою, вже за чинним законом про люстрацію недоступні вихідцям із цих партій будуть будь-які посади у виконавчій гілці влади. Автори законопроекту пропонують встановити заборону на 15 років.

Директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко зазначає — Україна вже мала досвід проведення люстрації і була проблемною з самого початку .

Винятком із процесу, наприклад, став президент Петра Порошенко, який обіймав посаду міністра економічного розвитку та торгівлі в уряді Миколи Азарова. Після процесу "очищення" багато хто зміг відновитися через суд. Нарешті, команда Володимира Зеленського показала, як легко обійти люстраційний апарат — Андрій Богдан, який формально потрапив під закон "Про очищення влади", не міг очолити Адміністрацію президента. Тому її просто перейменували на Офіс президента.

"Її (люстрацію, - ред.) скомпрометували із самого початку. По-перше, у законі прописали не дуже прозорі критерії. По-друге, ці критерії намагалися підібрати таким чином, щоб потрібні люди під неї не потрапили". Чи потрібна зараз люстрація? Безперечно. Але йдеться про більш глобальний підхід. Має бути два треки: перший — державна зрада, другий — справді всеосяжна заборона проросійських сил, які співчували, допомагали, вели антиукраїнську діяльність", — каже Петренко.

Він упевнений, що новий закон має бути максимально чітким і не повинен припускати колективної відповідальності. По кожній окремій людині має бути окреме рішення. Ці рішення має опрацьовувати робоча група юристів-практиків.

Згодний з тим, що люстрацію зараз потрібно проводити і голова Комітету виборців України Олексій Кошель. Хоча сам процес він бачить трохи інакше. Кошель упевнений, що після завершення війни першим етапом мають стати позачергові місцеві вибори у тих населених пунктах та ОТГ, де є великий вплив проросійських партій або де керівників громад чи голови обрано від проросійських сил.

"У нас є чіткі підстави — список таких партій визначено РНБО. Але цей перелік необхідно розширити. Серед партій, які потрапили під заборону на час воєнного стану, немає, наприклад, Партії регіонів. А вона юридично до сьогодні існує. Немає партії "Русь єдина ", яка, якщо мені не зраджує пам'ять, була раніше "партією політики Путіна". Не має бути поділу на дрібну політичну силу чи впливову, яка існує формально чи неформально. Зачистка від російського впливу має бути на всіх рівнях", - упевнений глава КВУ.

Говорить Кошель і про запобіжників, які мають бути у новому законі. Він, на думку експерта, не має перетворитися на механізм розправи з опозицією. Тим більше сьогодні, коли під гаслами боротьби з рашистами можна "по-тихому знищити політичних опонентів".

Глава КВУ звертає увагу, що складно зрозуміти була людина дійсно членом партії чи ні. Пов'язано це насамперед з тим, що подібні нюанси формалізовані на рівні політичних сил, які дуже часто називають фіктивну кількість членів, щоб набити ціну та політичну вагу.

Поки що складно сказати, чи ухвалить Верховна Рада законопроект №7318-1. багато у чому його положення здаються надто радикальними. У той же час, якщо авторам вдасться досягти своєї мети, то сотні людей позбавляться одного з головних конституційних прав (права бути обраним) і після цього попрямують до Європейського суду з прав людини. Потенційно це сотні, якщо не тисячі позовів. Якщо ми беремо, наприклад, лише обласний рівень, то до "ОПЗЖ" близько 200 депутатів обласних рад. З іншого боку, сьогодні ясно одне — Україна має пройти ще одну люстраційну хвилю і дискусія навколо цього процесу вже розпочалася.