Поліцейські та айтішники: які кадри потрібні Україні та як змінюється держзамовлення (ІНФОГРАФІКА)

Поліцейські та айтішники: які кадри потрібні Україні та як змінюється держзамовлення (ІНФОГРАФІКА)

  • Мария Пирогова

    Корреспондент отдела "Общество"

За останні п'ять років найбільше виросло держзамовлення на підготовку фахівців айті-сфери та напрямки громадянської безпеки

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

ВНЗ закінчили приймати заявки від абітурієнтів.Список найпопулярніших спеціальностей, як завжди, невтішний: українська молодь продовжує масово навчатися на юристів, філологів та журналістів, тоді як країна гостро потребує пожежників, правоохоронців, інженерів та аграрії.

Про це рік у рік говорять не лише експерти ринку праці, а й цифри державного замовлення. Проаналізувавши, як заявка чиновників на навчання фахівців змінювалася останні п'ять років, Delo.ua з'ясували, які професії сьогодні актуальні для України, що за кадри знадобляться країні в найближчому майбутньому, а також дізналися, чи взагалі потрібне держзамовлення.

Хто вирішує, скільки і які фахівці потрібні країні

В Україні діє закон про формування та розміщення державного замовлення на підготовку спеціалістів. Відповідно до нього, Міністерство економіки розробило порядок формування держзамовлення. Основним органом, що його формує, є власне Мінекономіки.

"Відомство з одного боку запитує дані у Служби зайнятості про стан ринку праці, вивчає погляди різних асоціацій роботодавців, а з іншого боку - запитує у Міносвіти та інших відомств, у яких в управлінні є вищі навчальні заклади, інформацію щодо здатності їх установ забезпечити та чи інша кількість місць для підготовки фахівців з різних сфер", - пояснив Delo.ua принцип формування замовлення гендиректор Директорату вищої освіти МОН Олег Шаров .

Профільний заступник міністра економіки Світлана Глущенко конкретизує пояснення експерта: державне замовлення формується на основі середньострокового прогнозу потреби у спеціалістах та робітничих кадрах на ринку праці та обсягів видатків державного бюджету на зазначені цілі.

Середньостроковий прогноз Мінекономіки складає на підставі даних Держстату, враховуючи також пропозиції інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, Національної академії наук, галузевих національних академій наук, інших бюджетних установ, Спільного представницького органу репрезента всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні", - повідомила Delo.ua Глущенко.

Далі Міністерство економіки в рамках виділеного бюджету зіставляє потреби ринку та можливості системи та визначає певний компроміс. Вже потім замовлення обговорюється із зацікавленими органами виконавчої влади та затверджується Кабміном. "Мінекономіки подає уряду проект рішення про затвердження держзамовлення у тримісячний термін з дня набрання чинності законом про державний бюджет України на відповідний рік", - каже міністр економіки.

Більше пожежників, менше юристів: як змінювалося держзамовлення за останні п'ять років

За останні п'ять років державне замовлення на підготовку бакалаврів незначно зросло — з 82,7 до 87,7 тисячі бюджетних місць, тобто приблизно на 6%. Однак, ця тенденція не демонструє зростання запиту держави на підготовку більшої кількості фахівців. "Збільшення обсягів підготовки бакалаврів відбувається за рахунок збільшення кількості випускників 11 класів порівняно з минулими роками", - пояснює зміна показників Глущенка. Власне, коли у 2018 році замовлення просів на 4%, причиною став саме демографічний фактор, а не нездатність бюджету "виховати" певну кількість фахівців. Далі ж цифра лише зростала.

Враховувалися дані прийому за рівнем бакалавра. Інфографіка тут і надалі: Тетяна Кравченко / Delo.ua

У 2021 році у загальній цифрі держзамовлення найбільшу частку займають чотири спеціальності: "Освіта та педагогіка", "Інформаційні технології", "Механічна інженерія" та "Аграрні науки та продовольство". Тобто держава зацікавлена у збільшенні кількості вчителів, айтішників , інженерів та аграріїв. Це підтверджує і міністра економіки.

"Обсяги на підготовку бакалаврів та магістрів збільшувалися лише для педагогічних, технічних, природничо-математичних, аграрних та транспортних спеціальностей, оскільки зазначені спеціальності сьогодні найбільш потрібні на ринку праці", - говорить Глущенко. А ось найменше припадає на "Сферу обслуговування", "Журналістику" та "Публічне управління та адміністрування" — підготовку журналістів, менеджерів туристичного та ресторанного бізнесу, а також адміністраторів та управлінців.

У той же час, найбільше за останні роки зросла заявка на спеціальності сфери цивільної безпеки — на 43%. Якщо судити з неї, країна гостро потребує пожежників та правоохоронців. Втім, це не новина: у Нацполіції постійно кажуть про хронічний недобір кадрів. Крім того, держава майже на 36% збільшила замовлення на підготовку спеціалістів сфери "Публічне управління та адміністрування". Нагадуємо, що незважаючи на таку "добавку" галузь у спільній частці замовлення займає і займала останні п'ять років найменшу частку - у різний час на неї набирали від 90 до 140 осіб.

У трійку лідерів за потребою країні потрапили й айти-професії: інженерія програмного забезпечення, комп'ютерні науки, комп'ютерна інженерія, системний аналіз, кібербезпека та інформаційні системи. За п'ять років держзамовлення на перераховані спеціальності зросло майже на 29%. Показник теж не дивує, брак айтішників спостерігається вже давно, причому не лише в Україні, а й у всьому світі. Судячи зі статистики порталу для анонімного пошуку програмістів Djinni, поки що послідовне збільшення частки бюджетників-айтішників у вузах ніяк не допомогло галузі: сьогодні на ринку праці попит на цих фахівців перевищує пропозицію приблизно на 25%.

Судячи з держзамовлення, найменше держава потребує поповнювати новими кадрами сферу обслуговування. Готельно-ресторана справа та туризм за п'ять років просіли майже вдвічі з половиною рази. Понад два рази чиновники зменшили держзамовлення на право — одну з найулюбленіших в абітурієнтів спеціальностей. Під скорочення потрапили та спеціальності з управління та адміністрування: обліку та оподаткування; фінансам, банківській справі та страхуванню; підприємництву, торгівлі та біржовій діяльності; менеджменту та маркетингу. Держзамовлення тут упало на 82%.

Динаміка показує, що за більшістю спеціальностей держава в основному збільшувала замовлення: так із 27 галузей "добавку" бюджетників отримали 19, зменшення замовлення є лише у шести спеціальностей, а ще двом заявку майже ніяк не змінювали - "Транспорту" та "Соціальній роботі".

Що говорять про тенденції формування державного замовлення експерти

Експерти зазначають, що загалом зміна українського держзамовлення за останні п'ять років відображає міжнародні тренди на ринку праці, а також те, наскільки COVID-19 змінив пріоритети у підготовці кадрів. "Наприклад, категорію "Освіта та педагогіка" збільшили на 12,52% - це актуально, адже зараз освіта онлайн стала дуже популярною і все більше набирає обертів по всьому світу. Ми можемо онлайн вступити до провідних університетів і провчитися кілька років таким чином, навіть не виїжджаючи з країни. Іноді і не виходячи з дому", - каже Employee Support Lead сайту пошуку роботи Jooble Юлія Ліснянська .

Експерт дивується, чому зменшили замовлення на "Соціальні та поведінкові науки": адже зараз та сама спеціальність "Психологія" стає все більш необхідною. "2020 показав нам, що людина - це істота соціальна, і тривале перебування в ізоляції призводить до таких станів як тривожність, смуток, почуття самотності і навіть депресії. Тому зменшення даної категорії може призвести до того, що спеціалізованих психологів у нашій країні буде ставати все менше і менше, а абітурієнти віддаватимуть перевагу закордонній освіті", - вважає Ліснянська.

За її словами, такі категорії, як "Біологія", "Природні науки", "Математика і статистика", Інформаційні технології", "Механічна інженерія", "Електрична інженерія" та "Автоматизація та приладобудування" будуть також збільшуватися з року в рік : "Ми живемо в епоху диджиталізації та автоматизації процесів Зараз дедалі більше розвиваються технології Artificial intelligence (AI), Штучного інтелекту, що зумовлює збільшення державного замовлення кількість таких фахівців”.

Експерт також звертає увагу, що держзамовлення значно впало у "Сфері обслуговування". "Повернемося до 2020 року, який вніс і продовжує вносити в 2021 свої коригування щодо даної сфери — ресторанний бізнес, бьюті-сфера і спортивна сфера найбільше страждають під час локдаунів. Можливо, держава таким чином показує абітурієнтам, що з часом будуть знайдені нові способи замінити людську працю в цих сферах, знову ж таки, спираючись на диджиталізацію суспільства та багатьох сфер економіки", - зазначає Ліснянська.

Кадри для заводів та торгівлі: які фахівці будуть потрібні державі в майбутньому

Як зазначає Світлана Глущенко, ринок праці потребуватиме все більшої та більшої кількості робітничих кадрів. Потреба в 2021 році становить 398,4 тисячі осіб, а вже до 2022 року, за прогнозами Мінекономіки, зросте до 457,4 тисячі осіб, до 2023-го — до 472,2 тисячі, а до 2024 року — до 527,4 тисячі. .

За словами заступника міністра, передбачається, що у 2024 році збережеться тенденція до зростання попиту на кадри в промисловості, в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів та мотоциклів, а також у будівництві. Також прогнозується збільшення потреби у працівниках у сільському, лісовому та рибному господарстві. "Україна має потужний аграрний сектор, у нас активно розвивається органічне та фермерське землеробство. Це вимагає залучення великої кількості спеціалістів, які вміють працювати на землі, а отже, формує серйозну нішу", - пояснює Глущенко.

У майбутньому знадобиться і більша кількість співробітників сфери охорони здоров'я та соціальної допомоги — потреба в них збільшуватиметься і до 2024 року становитиме 18,1 тисячі осіб. Те саме стосується і викладачів — через три роки попит на них складе близько 10,5 тисячі людей.

"Галузь інформації та телекомунікацій матиме відносно стабільний попит на працівників, відповідно потреба зросте до 27 тисяч осіб у 2024 році. До 59,5 тисяч осіб зросте потреба у будівельниках та робітників з видобутку корисних копалин", - розповідає заступник міністра. За її словами, Україні потрібні будуть також кадри технічних напрямів на інженерні та технічні посади та фахівці у сфері IT.

Не вирішує проблеми на ринку праці: що не так із держзамовленням і як його треба поміняти

У той же час фахівці говорять про те, що система замовлення бюджетних місць на дефіцитні професії не вирішує проблеми на ринку праці. "Останні роки держзамовлення формується зі стелі, оскільки складно передбачити, які фахівці потрібні будуть через п'ять років. А штучне зниження замовлення на підготовку юристів, економістів, журналістів та його збільшення на підготовку фахівців технічних спеціальностей особливо проблему не вирішує: великого напливу молодих, які бажають тут вчитися людей все одно не спостерігається. Від збільшення держзамовлення на певні спеціальності абітурієнти не перестають тисячами подавати заяви на право, філологію, економіку та фінанси", - упевнений експерт у галузі освіти Андрій Черних .

Він пояснює, що молодь бачить, що зарплати юристів, перекладачів, топ-психологів обчислюються тисячами доларів, а тому переконана, що після закінчення університету одразу отримуватиме стільки ж, не докладаючи зусиль для здобуття досвіду та знань. "На технічних спеціальностях такого ж показника зарплат немає, відповідно, абітурієнти розуміють, що на заводі бажаного доходу не буде навіть теоретично", - говорить Черних.

На недосконалість української системи держзамовлення вказує експерт напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скіба . "Минулий план держзамовлення, якщо й не знав, скільки потрібно спеціалістів конкретного профілю на конкретному підприємстві, вдавав, що знає, що є мудра велика держава та партія, які спрямовують. Це залишилося нам у спадок, оскільки у нас є консервативні, часто не конструктивні профспілки, оскільки ми маємо сприйняття освіти як суспільного блага, а не сфери розвитку людей, які займаються інтелектуальною працею", — вважає Скіба.

За його словами, від держзамовлення необхідно однозначно відмовлятись на користь прийому замовлення від конкретних роботодавців. Для цього необхідно запровадити певні зміни у законодавстві, за яких роботодавець буде залучено до формування замовлення для своєї індустрії — для цього є галузеві асоціації, бізнес-спільноти. Вони можуть виступити переговорними сторонами між державою та підприємствами.

Це може бути приблизно так — певна компанія оплачує або заявляє про необхідність місця в університеті конкретному фахівцю, який у майбутньому стане її співробітником. "При цьому майбутній працівник такої компанії повинен навчати не всі поспіль, а саме конкретні модулі та програми, які потрібні роботодавцю-заявнику, оскільки той краще знає свої бізнес-процеси та свій продукт. Це завдання вже для підприємств – сформулювати свої потреби у навичках спеціалістів" Також бажано, щоб студент навчався дуальним способом: мав можливість деякий час виконувати реальні робочі завдання, а решта часу — бути в аудиторії та освоювати базові стандарти», — пояснює експерт.

Скіба каже, що освіта в Україні вимагає й іншого заходу, ще менш популярного — поділу інституцій вищої освіти на власне університети та вищі професійні школи. "Оскільки в університетах, на мою думку, держзамовлення не повинно бути взагалі, навіть обумовленого запитом від бізнесу. Бізнес повинен приходити до таких вузів, але із запитами дослідницького характеру, а от у вищі професійні школи — за фахівцями з конкретним профілем навичок", — наголошує експерт.

На його думку, в університетах мають готувати управлінців, інтелектуалів — людей, які насамперед розвивають власне мислення та вищі когнітивні здібності. Школи ж повинні готувати спеціалістів під конкретні завдання певної індустрії, це може бути коротші цикли навчання. Подібні установи є у Німеччині, Фінляндії.

При цьому, за словами Скіби, університети та вищі професійні школи повинні мати різні програми та різний рівень автономності. Університети однозначно повинні мати повну незалежність і займатися наукою, а школам займатися наукою необов'язково, та й кандидати наук на кафедрах там теж не потрібні — замість них мають бути професіонали вищого рівня.

Експерт зазначає, що українська освітня політика хоч і рухається у цьому напрямі, але дуже повільно і "дивними траєкторіями". У міністерстві та комітетах вже два роки обговорюються зміни до закону щодо моделі управління та фінансування вузів та обираються компроміси.

Марія Пирогова, спеціально для Delo.ua