В Мінцифри хочуть розпочати онлайн-етап перепису населення вже наприкінці 2022 року

Олексій Вискуб
Олексій Вискуб. Фото: Facebook-сторінка заступника голови Мінцифри

В Міністерстві цифрової трансформації мають намір забезпечити початок першого етапу збору даних від громадян у рамках перепису населення України вже наприкінці поточного року, незважаючи на попередні плани уряду провести його у 2023 році. Про це сказав в інтерв'ю dev.ua заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб.

"Ми хочемо, щоб перший етап стартував наприкінці цього року. А фактично весь перепис ми хочемо провести у першому півріччі 2023 року", - наголосив він.

Вискуб нагадав, що збір даних передбачений у три етапи, і повідомив, що "реєстровий перепис" шляхом верифікації даних у різних державних реєстрах вже майже завершено.

"За рахунок зіставлення даних у різних реєстрах ми отримаємо найбільш актуальну та релевантну базу всіх місць реєстрації громадян. Це буде основа. І ми якраз зараз її закінчуємо робити. До речі, послуга зміни реєстрації прописки в "Дії" саме тому стала зараз можливою - зіставили всі дані у реєстрах", - заявив заступник міністра.

При цьому він дав зрозуміти, що участь в онлайн-переписі може бути забезпечена через портал держпослуг "Дія". Після цього буде проведено особистий обхід населення, яке не брало участі у попередньому етапі.

"Інтернет-раунд: ми запропонуємо громадянам зробити електронний самоперепис. Якщо ви не хочете, щоб до вас приходили додому, є можливість зайти, припустимо, на портал "Дія" та заповнити анкету. Офлайн-перепис: метод обходу людей — до дверей. І саме тут нам допомагає Apple. Там є багато технічних нюансів: наприклад, коли наш співробітник приходить до людини, доступ до її форми включається за геотаргетингом", - сказав Вискуб.

Планується, що обхід проводитиметься з використанням планшетів Apple, і зараз компанія, за словами представника Мінцифри, "допомагає нам побудувати правильну концепцію офлайн-перепису".

"Вони шукають своє місце на великих проектах цифрової трансформації. Зараз вони надають нам насамперед експертну консультацію. Якщо буде прийнято рішення, і ми зрозуміємо, як ефективно задіяти їхню технологію, то вони можуть надати суттєві знижки на планшети. Ми зараз намагаємося вийти на фінальну кількість планшетів, які будуть необхідні. Це залежить від ефективності проведення перших двох раундів", - заявив заступник голови Мінцифри.

За його словами, спочатку планувалося, що для проекту знадобиться понад 100 тисяч планшетів, проте зараз у міністерстві хочуть зменшити цю цифру до 30-40 тисяч.

"Перше ТЕО перепису було розраховане на 5 млрд грн, тому що обхід ногами коштує дорого. І для України це дуже дорого! Ми зараз хочемо цю цифру у кілька разів зменшити за рахунок оптимізації технічних процесів і щоб процес, його методологію одночасно визнали в ЄС та інших країнах", - додав чиновник.

Він також зазначив, що планшети, які будуть задіяні в переписі, після його проведення повинні будуть відійти до шкіл та інших освітніх об'єктів, тому витрати на них не будуть "марною тратою грошей на одиничний проект".

Вискуб також розповів, що попередній перелік питань перепису на даний момент скорочений, проте остаточний варіант ще не прийнято. При цьому він назвав дивними та неактуальними деякі питання щодо домогосподарств, які планувалося включити до анкети.

"У тій анкеті, яку пропонували взяти за основу наприкінці 2021 року, були дуже дивні питання - "У вас душова кабіна чи ванна? Туалет на вулиці чи вдома?" Багато всього неактуального. Ми довго намагалися зрозуміти, звідки такі питання в анкеті з'явилися. І вона вже була затверджена Кабміном. Зараз міністр Михайло Федоров із міжнародними експертами провів аналіз цієї анкети. І вже скоротив із 50 питань до 40 ", – заявив заступник міністра.

За його словами, Федоров зараз розіслав усім колегам з Кабміну на рецензію нову анкету і попросив їх продумати, яка саме інформація найбільше потрібна для подальшого управління різними сферами.

Вискуб повідомив, що наступного тижня планується зустріч із усіма міністрами та фіналізація нової анкети, і висловив сподівання, що до березня остаточний варіант буде погоджений.

Зазначимо, що проведення перепису населення з упором на адміністративні дані, а не обхід населення, загалом вже не є нововведенням: подібним чином вже було проведено переписи останнього раунду в низці європейських країн, у тому числі у сусідніх Польщі та Словаччині, а також у трьох країнах Балтії.

Нагадаємо, що 9 грудня 2020 року Кабмін вирішив перенести проведення другого всеукраїнського перепису населення на 2023 рік. 5 січня 2022 року Держслужба статистики затвердила програму майбутнього перепису, проте це не конкретний перелік питань, а лише опис їхньої суті.

Спочатку ж перепис ще у квітні 2008 року був намічений на 2011 рік, проте у липні 2009 року перенесений на 2012 рік. Не пройшов він і у 2012 році, і у жовтні того року його проведення перенесли на наступний 2013.

У 2013 році перепис також не змогли провести, і у вересні того року уряд переніс дату статистичного дослідження одразу на 2016 рік. Проте перед настанням цього року, у грудні 2015-го Кабмін вирішив знову відкласти перепис, визначивши його датою вже 2020 рік.

При цьому єдиний в історії незалежної України перепис населення пройшов ще у грудні 2001 року. Всі наступні оцінки Держслужби статистики базуються на цих даних, з кожним роком відповідно падаючи в достовірності. ООН же рекомендує проводити переписи як мінімум раз на десять років.

Зазначимо, що під час перебування на посаді міністра Кабміну наприкінці 2019 та на початку 2020 року ідею відмови від перепису 2020 року та від переписів у принципі   активно відстоював Дмитро Дубілет.

Він, зокрема, висловлював ідею про створення так званого "єдиного реєстру українців", який відображав би демографічну ситуацію в реальному часі. Проте невдовзі після того, як Дубілет пішов з влади, в країні почався карантин через поширення коронавірусу, який фактично зробив перепис у 2020 році неможливим.

Команда Дубілета під час перебування його міністром навіть провела альтернативне дослідження щодо оцінки загальної чисельності населення підконтрольної Україні території (вона виявилася на рівні 37,3 млн), використовуючи різні алгоритми. Були оприлюднені дані лише по областях, у тому числі радикально від офіційних оцінок, а ось обіцянку опублікувати дані по районах Дубілет не виконав досі.