Пільги для аграріїв у прикордонній смузі: які програми допомоги обговорюються

Побудуйте ефективну HR-стратегію вашого бізнесу HR Wisdom Summit від Delo.ua та Ekonomika+

17 липня HR-лідери OLX Робота, Shell, ArcelorMittal та ще понад 30 великих компаній поділяться найкращими практиками адаптації ветеранів у робоче середовище, підтримання ментального здоров’я команди, наймання в умовах кадрового голоду та використання інновацій в HR

Забронювати участь

Земля в Україні є не інвестиційним інструментом, як в багатих західних країнах, а одним з базових виробничих активів і джерел доходів. Наприклад, середній показник прибутку без урахування податків (EBITDA) з одного гектару зараз складає $94/га на рік. Це не надто багато в порівнянні з довоєнними роками, тому українські аграрії намагаються обробляти будь-який доступний клаптик землі. 

В Україні є фермери, котрі повернулись до роботи на своїх полях поблизу кордону з країною-агресором, навіть розуміючи ймовірні ризики. Найчастіше мова йде про невеликих сільгоспвиробників, земельний банк яких повністю опинився в прикордонній смузі. Найчастіше вони просто не мають інших засобів для заробітку, тому вони повернулись до звичної діяльності, розповідає заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук для видання Delo.ua.

З іншого боку, багато аграріїв в прикордонні зараз відмовляються сіятися через військові ризики, низькі ціни реалізації врожаю, дорогу і складну логістику, нестачу працівників та оборотних коштів. 

Наприклад, агровиробник з Чернігівської області Rostok Holding у 2024 році не зміг засіяти 4 тис. га поблизу з кордоном РФ. Холдинг з земельним банком в 15 тис. га не мав доступу до угідь в межах 20-кілометрової смуги у Новгород-Сіверському районі. Регіон постійно перебуває під російськими обстрілами, тому сільгоспроботи в цій смузі неможливі, повідомили виданню в компанії. Через це посівну провели на більш безпечних і віддалених від кордону ділянках, засіявши сумарно 8 тис. га.

Крім готовності людей займатись сільським господарством, на прикордонних територіях потрібно вирішити ряд питань, на кшталт гуманітарного розмінування і виплат компенсацій тим аграріям, які вже зробили його за власний кошт. Також проблемою залишається доступ до кредитування по програмі “5-7-9%”, проблема вивозу сільгосппродукції з прифронтових територій та питання застави для банківського кредитування, додає Денис Марчук. 

Чи введуть компенсацію за розмінування в 10-20 км від кордону  

Українські аграрії вже можуть подаватись на 80%-ну компенсацію вартості гуманітарного розмінування, здійсненого в період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року, зазначив в.о. міністра агрополітики Тарас Висоцький під час виступу. Проблемою є те, що програма держпідтримки не стосується 20-кілометрової прикордонної смуги, де питання розмінування і забруднення вибухонебезпечними предметами стоїть найбільш гостро. В цій смузі аграрії зараз сіються на свій ризик, і не можуть розраховувати на отримання компенсації за виконане гуманітарне розмінування.

Цю проблему вже намагаються вирішити, додає в.о міністра. Аграрії та представники  ОВА Херсонської та Харківської областей запропонували вдвічі зменшити зону, де діють обмеження на пересування громадян та господарчу діяльність, з 20 км від кордону з РФ до 10 км. Вже проводяться консультації з Управлінням Мінекономіки з питань гуманітарного розмінування та Міноборони. Наразі остаточне рішення не прийняте, воно залежить від рішення військових.     

Він підкреслює, що сільгоспроботи в смузі 20 км від кордону все одно проводяться. Земля обробляється і в Харківській області, де зараз російські війська намагаються створити плацдарм для наступу на Харків. Тому було б справедливим дати аграріям з цих територій можливість отримати компенсацію за вже закінчене розмінування, за умови, що вони користувались послугами авторизованих операторів з розмінування. 

Втім, аграрні об'єднання не чекають на швидке зменшення ширини прикордонної смуги до 10 км. Це питання навряд чи вирішиться в умовах, коли війська країни-агресора атакують на харківському напрямі та накопичують сили для провокацій в Сумській області, пояснює Денис Марчук. При цьому вже зараз потрібно прораховувати засоби допомогти аграріям з прифронтових територій, оцінювати можливість пом'якшення діючих обмежень.            

В асоціації УКАБ теж не коментують розширення території компенсацій за розмінування, допоки не буде оприлюднений текст рішення, узгодженого між аграрним відомством та військовими.

Частину допомоги прифронтовому агросектору попросять у партнерів  

Аграріям дійсно складно працювати в зоні 25 км від російського кордону, підкреслив під час виступу Тарас Висоцький. Щоб дещо зрівняти фінансове становище прифронтових сільгоспвиробників з фермерами з більш безпечних регіонів, пропонується надати їм пільгу зі сплати ПДФО з платежів за оренду угідь та заробітної плати робітникам, з розрахунку до 12 осіб на 1 тис. га. Ця пільга була б еквівалентною підтримці в 1,5-2 тис. грн/га для прифронтових сільгоспвиробників. 

Щоб надавати цю допомогу, необхідно внести відповідні зміни в податковий кодекс. Вони вже  затверджені на рівні міжміністерської робочої групи та чекають обговорення на урядовому рівні, але це може зайняти певний час, додає він.            

Інша схожа ініціатива — компенсація оренди земельних угідь аграріям, що працюють в смузі 5-15-25 км від кордону з РФ. Держава не має змоги запустити таку програму, в бюджеті воюючої країни такої можливості немає, додає в. о. міністра. Але її цілком реально запустити за кошти донорів. До них відноситься, наприклад, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), з якою нещодавно пройшли переговори по цьому питанню. 

В. о. міністра підрахував, що ця програма допомоги аграріям в 5 км від лінії фронту коштуватиме щорічно орієнтовно $30 млн, для 15 км — близько $90 млн, для 25 км — $150 млн. 

Він також нагадав, що з бізнесу з прифронтових територій планується заборонити стягувати заборгованість та заставу за кредитами, якщо їхнє майно опинилося в окупації або зоні активних бойових дій. Ця пропозиція стосується кредитів, за якими надавалися державні гарантії або державна фінансова підтримка як часткова компенсація відсоткової ставки за програмою “5-7-9”.  

Які пільги прифронтові фермери вже отримують

Аграрії з постраждалих регіонів вже отримують певні державні та кредитні пільги, зазначив під час виступу заступник голови ВАР Дмитро Кохан. Кабмін вже схвалив шість постанов для допомоги сільському господарству на деокупованих територіях, де завершені бойові дії, прифронтових територіях та зонах з високим ризиком бойових дій. 

Наприклад, завдяки розширенню термінів пільгового кредитування в зоні високого воєнного ризику, у 2024 році постраждалий бізнес, зокрема, аграрний, зміг отримати кредити на суму близько 8 млрд грн. Це понад 20% від усіх кредитів, виданих з початку року за програмою “5-7-9%”, зазначив він. 

Також агросектор на територіях активних бойових дій отримав відстрочку до кінця війни від сплати земельного податку. Єдиний податок 4-ої групи (для сільгосппідприємств) та мінімальне податкове зобов’язання не нараховуються та не сплачуються до завершення бойових дій. Завдяки цим пільгам, під дію яких потрапляє понад 400 тис. га земель, агровиробники вже заощадили близько 300 млн грн.

З нещодавно запроваджених урядових ініціатив – встановлення знижки в 30% за перевезення “Укрзалізницею” сільгосппродукції з прифронтових і деокупованих територій. Для її надання в бюджеті УЗ закладено 1 мільярд гривень. 

Результати вже наданих пільг озвучив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час виступу. За його даними, лише пільгами по податку на землю за 2022-2023 роки скористалися вже 50,3 тис. осіб, причому за 2022 рік пільг надано на 10,98 млрд грн, а за 2023 рік —  10,37 млрд грн.

Які шанси на відновлення прикордонних територій

Попри програми допомоги агросектору та бажання фермерів обробляти свої поля поблизу кордону з РФ, відновлення прифронтових територій стане справою десятків років, йдеться в дослідженні Інституту громадянського суспільства. Територія вздовж кордону з РФ та лінія розмежування залишиться небезпечною в середньостроковій перспективі, а саме: 

• П’ятикілометрова зона вздовж україно-російського/білоруського кордону залишиться непридатною для життя і ведення сільського господарства;
• Території в смузі 30 км будуть дуже небезпечними для проживання та ведення економічної діяльності;
• Достатньо небезпечною залишаться території в 100-кілометровій зоні вздовж лінії фронту та україно-російського кордону. До неї потрапляють обласні центри прифронтових регіонів, що робить неможливим відселення з неї людей та зупинку господарської діяльності.

Фахівці інституту зазначають, що економіка в 30-кілометровій смузі від кордону має базуватись на галузях, які не потребують підприємств з великими основними фондами і значною кількістю працівників, а передбачають деконцентрацію і мобільність виробництва. Як приклад наводиться товарне вирощування зерна, лісівництво, видобуток місцевих корисних копалин. Будь-яка переробка і розподілення отриманої сировини має відбуватись поза цією небезпечною зоною. 

Вкрай важливо врахувати не лише інтереси агробізнесу, а й інтереси жителів прикордоння, котрі внаслідок військових дій втратили звичний спосіб життя, йдеться в аналітиці фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”. Фермери перебувають у фокусі держави та можуть отримувати пільгові кредити та компенсації, тоді як проблемою залишаються компенсації власникам земельних паїв, які втратили змогу отримувати кошти за оренду свого угіддя. Так само ці люди втратили можливість вести підсобне господарство, а рахунок якого забезпечували власні потреби.

З урахуванням цих викликів держава має розробити стратегічний план розвитку регіонів, враховуючи їхнє  положення щодо кордону з ворожими державами, та підготувати відповідні програми регіонального розвитку, а також внести необхідні зміни до законодавства. При цьому треба розуміти, що такий  план повинен мати довгострокову перспективу і бути розрахованим принаймні на десятиліття, йдеться в документі.