Польща "годує" Україну. Вітчизняні виробники під тиском, але мають шанс

• Молочники потерпають від польського імпорту
• М'ясна галузь страждає від низької продуктивності, але Польща не конкурент
• Польське яблуко – скоріше міф, ніж серйозний конкурент українському 
• За польськими цукерками треба йти на ринок
• Польща "тримає" 10% ринку азотних добрив 
• Українські виробники залишаються конкурентоспроможними попри складні умови   

Держмитслужба звітує: в січні 2024 року товарообіг України досяг $8,5 млрд і залишається негативним, імпорт до України ($5,1 млрд) на $1,7 млрд перевищує експорт ($3,4 млрд). 

Найбільшими постачальниками товарів до України стали Китай — $1,1 млрд, Польща — $568 млн і Німеччина — $388 млн. Україна відправила до Польщі продукції на $334 млн, в Іспанію — на $322 млн, в Китай — на $305 млн. 

Експорт з України до Польщі переважно припадає на металургійну продукцію, руду, деревину і сільгосптовари (рослинні олії, зерно, цукор). В зворотному напрямку постачаються нафтопродукти, транспортні засоби, вироби з пластмаси та електрообладнання, тоді як частка агропромислового комплексу порівняно невелика. Для продукції АПК найбільш популярними позиціями польського експорту в Україну в 2023 році стали:

• корми для тварин ($64,2 млн);
• молоко і молочні продукти, яйця, мед ($63 млн);
• овочі ($58,4 млн); 
• перероблені овочі, плоди і горіхи ($47,9 млн); 
• кондитерські продукти та продукти переробки зерна і борошна ($45,8 млн); 
• напої, алкогольні і безалкогольні ($39,5 млн);
• какао та продукти з нього ($31,3 млн).   

Ситуація сильно змінюється від галузі до галузі — десь польські товари займають близько третини ринку і тиснуть на українського виробника, тоді як в інших напрямках є лише одною з альтернатив українським товарам. 

Примітно, що хоча польський імпорт і дошкуляє деяким українським харчовикам, жоден з співрозмовників Delo.ua не закликає блокувати кордон або вводити ембарго на товари іноземних конкурентів, не кажучи вже про псування майна, з якими стикнулися українці в Польщі.    

Молочники потерпають від польського імпорту

Продукція з Польщі витісняє українську продукцію з полиць через дороге сире молоко в Україні, а також потужні європейські дотації для своїх виробників. При цьому в Україні попит на сире молоко перевищує пропозицію і штовхає вгору ціни на нього, тому українська переробна галузь знаходиться в доволі складних умовах.     

Іншою проблемою є скорочення виробництва молока населенням — в 2023 році молочна галузь отримала на переробку лише 3,2 млн тонн сирого молока, тоді як її переробні потужності досягають 7 млн тонн щорічно.  

Найбільш критична ситуація склалася з твердими сирами, пояснює виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур. В 2023 році з Польщі імпортовано 7,6 тис. тонн цієї продукції, і ще майже стільки ж завезено неофіційно. В Україні в минулому році вироблено близько 50 тис. тонн твердих сирів, тому частка польського імпорту досягає в цьому сегменті майже 30%.

За його словами, 60-65% поляків підтримують дії своїх протестувальників на кордоні. Вони вважають, що українська модель великого агробізнесу порушує польський суспільний устрій, побудований на дрібних фермах з невисокою рентабельністю. Поляки не готові відмовитись від побудованої на дотаціях "соціальної" моделі агробізнесу, і будуть її активно захищати, тому єдиний вихід для України — домовлятися з ними на умовах win-win.

Україна не може сьогодні вводити квоти чи мита проти будь-якої країни ЄС, оскільки наразі вона чекає продовження безмитного режиму торгівлі, додає співрозмовник видання. Не в її інтересах вступати в конфронтацію з будь-якою європейською країною — це "завалить" майбутні переговори щодо режиму торгівлі і негативно вплине на шлях України до вступу в ЄС.

За словами представника спілки, українського галузевого виробника можна захистити завдяки державницькій позиції, якщо український рітейл частково переорієнтує імпорт молочних продуктів з Польщі на інші країни ЄС.

М'ясна галузь страждає від низької продуктивності, але Польща не конкурент

Україна щорічно виробляє трохи більше 500 тис. тонн свинини, але цього недостатньо для власного споживання, тому 10-30% свинини імпортувалося впродовж минулих 20 років, аж до липня 2022 року. Свиней на свинокомплексах України досі вдвічі менше ніж в Бельгії - країні, яка за розмірами в 20 разів менша за Україну, зазначає виконавчий директор асоціації "М'ясної галузі" Микола Бабенко. 

З початком повномасштабного російського вторгнення через складну ситуацію з логістикою всередині країни залишились великі обсяги сільгосппродукції, внаслідок чого українські комбікорми стали ледь не найдешевшими в світі.

Крім того, світові ціни на свинину з середини 2022 року виросли теж майже вдвічі, як і глобальне споживання — воно росте щорічно на 2 млн тонн і збільшиться на 16,5 млн тонн за 2020-2030 рр. Одночасно з цим ЄС, лідер на ринку свинини, щороку скорочує її виробництво на 10% через високу концентрацію поголів'я, дорогі корми, високі зарплати в галузі і брак бажаючих працювати в свинарстві.

Ці фактори дають українській м'ясній галузі із свинарством гарний шанс стати глобальним виробником і експортером за рахунок дешевих кормів і невисоких витрат на заробітну плату. Сегмент можна легко масштабувати, і в 2022-2023 роках рентабельність ефективного свинарства була понад 200%, підкреслює голова асоціації.

Однак, наразі розвивається тільки м'ясна галузь Польщі. Через великі обсяги ввезеного з України зерна, польська м'ясна галузь почала активно розвиватись і займати нові ринки збуту - наприклад, Німеччини або Великобританії, де частка м'ясних виробів з Польщі в деяких торговельних мережах досягає 30%.

Україна є великим світовим виробником і постачальником курятини в ЄС, виробляє її майже вдвічі більше за внутрішнє споживання, але на вітчизняному ринку присутня і як свинина так і курятина з Польщі. 

Щодо інших видів м'яса, Україна є великим світовим виробником і постачальником курятини. Вона виробляє її вдвічі більше за внутрішнє споживання, але на вітчизняному ринку присутня і польська продукція.

Україна виробляє конкурентоздатні курятину, свинину, яловичину і баранину, тому може не лише захистити внутрішній ринок, але і здатна легко виходити на експортні ринки з конкурентоздатною продукцією, підкреслює Микола Бабенко. Тому асоціація працює з ефективністю виробництва і нарощенням поголів'я, оскільки досі будь-яка країна ЄС, наприклад, отримує вдвічі більше м'яса свиней при співставних з Україною затратах кормів.  

Польське яблуко – скоріше міф, ніж серйозний конкурент українському 

За даними Держмитслужби, Україна в минулому році імпортувала з Польщі: 

• Овочів: цибулі на $15,6 млн, помідорів на $13,2 млн, моркви на $8,2 млн, перероблених овочів на $8 млн;
• Овочів заморожених — на $7,9 млн;
• Плодів і ягід сирих, варених, заморожених або з додаванням цукру — $1,45 млн, плодів і ягід свіжих — $0,1 млн.   

Ягоди з Польщі більш-менш конкурентоздатні з українською продукцією лише в сегменті заморожених ягід, зазначає президент УПОА Тарас Баштанник. Зазвичай українська "заморозка" дешевша, але непоодинокі випадки, коли в вітчизняних супермаркетах продається рекспортована з України малина, заморожена і розфасована в Польщі під відомими брендами.

В роки неврожаю своєї вишні Україна завозить заморожену з Польщі і Сербії, але це не є постійною практикою, додає експерт.

Свіжі ягоди в Україну майже не завозять через їхню вищу вартість. Імпорт свіжих овочів невеликий для обсягів його споживання в Україні, найбільша частка ринку належить капусті броколі і цвітній капусті. 

В сегменті заморожених овочів конкуренція з поляками більш виражена — вони завозять в Україну досить багато заморожених овочів, особливо в роздрібній фасовці. 

Якщо Україна обмежить ввіз польських овочів, фруктів і ягід, це відчутно вдарить по польським виробникам, переробникам і трейдерам, зазначає голова асоціації. Але подібне рішення матиме політичний характер, ця галузь бізнесу не потребує торговельних заборон для нормальної роботи.

За польськими цукерками треба йти на ринок

З 2022 в Україні зростає частка європейських кондитерських виробів, в тому числі і польських, розповідає президент асоціації "Укркондпром" Олександр Балдинюк. Особливо їх багато в прикордонних з Польщею регіонах.

Одним з найбільших каналів реалізації кондитерських виробів з Польщі є ринки. Представники галузі наводять наступні оцінки присутності Польщі в цьому продовольчому сегменті:

• ринки — до 8%;
• торговельні мережі — до 5%;
• роздріб — 1-3%.

По виду продукції він наводить приклад Львова, де польська вагова цукерка займає близько 2-3%, а цукерки в коробках — 8-10%.

За словами співрозмовника видання, Україна має вирішити питання з ростом контрабанди на ринку кондитерських виробів, а митниця — "побачити" на кордоні ящики з цукерками, які перевозяться в приватних машинах і автобусах. 

Польща "тримає" 10% ринку азотних добрив 

Серед менш "розкручених" позицій імпорту з Польщі — мінеральні добрива. За 2023 рік в  Україну ввезено майже 400 тис. тонн добрив, тоді як весь український ринок оцінюється в майже 4 млн тонн.

Ця цифра відповідає принципу роботи українського АПК, котрий може виробляти великі об'єми конкурентоздатної продукції, але використовує для цього імпортну сировину і обладнання: сільгосптехніку, насіння, засоби захисту рослин, добрива тощо.     

Хімпром виступає за обмеження імпорту з тих країн, які сьогодні перенасичені добривами з рф, зазначає директор департаменту корпоративних комунікацій холдингу Group DF Олег Арестархов. За його словами, імпорт польських добрив пов'язаний з наступною специфікою:

1. Польща продовжує торгувати добривами з РФ і Білоруссю - в 2022 році ця країна імпортувала з РФ 180 тис. тонн азотних добрив, а в 2023 - майже 600 тис. тонн. Польський ринок перенасичений дешевими російськими та білоруськими добривами, надлишок яких перепродається в інші країни, в тому числі в Україну;
2. Деякі польські виробники мають тісні зв'язки з РФ - росіяни залишаються співвласниками окремих польських заводів з виробництва добрив;
3. Польща дотує своїх виробників добрив. Наприклад, під час газової кризи, коли ціни на газ катастрофічно зросли, польські хіміки отримували дотації на газ. Українські заводи позбавлені держдопомоги, тому вони знаходяться в нерівних умовах з поляками.

За словами Олега Арестархова, сьогодні через імпорт українські заводи хімпрому недозавантажені або простоюють, не можуть запуститися великі українські виробники – “Дніпроазот”, ОПЗ та “Сумихімпром”. Також завезені добрива б’ють по місцевому виробнику і погіршують платіжний баланс країни.

Українські виробники залишаються конкурентоспроможними попри складні умови   

Попри об'єктивні складнощі, такі як повномасштабну війну, скорочення населення, брак фінансування та конкуренцію з імпортними продуктами, український харчопром за два останні роки зберіг здатність розвиватися і навіть розширювати пропозицію. Це стосується і молочної галузі, зазначає президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло - як великі молокозаводи, так і невеликі виробництва останнім часом освоїли значну кількість нових продуктів. 

За його словами, ріст представленості іноземних харчових продуктів в Україні є реакцією на викликану війною зміну логістичних ланцюжків і складність постачання до деяких регіонів.

З іншого боку, ускладнена логістика зумовлює перенасиченість дешевим зерном в Україні, що дає додатковий шанс для росту вітчизняного тваринництва і збільшення поголів'я. Якщо вдасться скористатися цим фактором, український виробник зможе віднайти джерело рентабельності, яке дозволить йому не боятися будь-якої конкуренції на внутрішньому ринку.   

Україна стоїть на порозі торгівельної війни з Польщею, і її в жодному разі не можна допускати, підкреслює експерт. Цю суперечку потрібно вирішувати без введення будь-яких обмежувальних заходів проти будь-якої з країн ЄС. Подібні торгівельні конфлікти в Євросоюзі не рідкість, і Польща теж стикалася з протестами фермерів в 2004 році - тоді, наприклад, протестувальники виливали молоко на дороги і влаштовували акції, аналогічні нещодавнім подіям на кордонах з Україною.      

Кожна з хвиль розширення Євросоюзу викликає структурну трансформацію в кожній з пов'язаних галузей, і інтеграція України призведе до болючих змін як в Україні, так і в європейських країнах. Але це не має відбуватись через заборони або блокування кордонів воюючої країни, яка через цей кордон забезпечує себе великою кількістю критично важливих товарів, констатує експерт.