Зернова суперечка України і Польщі: чи чекати на "розрядку" після виборів у сусіда

Польща забороняє імпорт українського збіжжя
Україна та Польща з весни не можуть домовитись про взаємовигідні умови експорту

Україна і Польща не можуть знайти консенсус навколо питання імпорту українського збіжжя. Суперечка, яка починалась навколо суто торгового питання, наразі перетворюється в політичну. Вище керівництво обох країн обмінюється взаємною критикою, аж до погроз з боку поляків скоротити допомогу Україні для відбиття російської агресії. Подібні заяви з боку Польщі можуть бути пов'язані з її прийдешніми парламентськими виборами, тому Delo.ua опитало експертів, чи є суперечка навколо імпорту врожаю фундаментальною в відносинах між країнами, або Україні варто перечекати вибори у сусіда і вже тоді шукати компроміс? 

Адаптуйте бізнес-стратегію до сучасних викликів разом з управлінцями «Біосфера», Ajax, Bolt, Prom.ua, Uklon та ще понад 60 топових компаній
13 грудня на GET Business Festival отримайте перевірені стратегії залучення інвестицій для бізнесу, просування продукту онлайн та цифровізації бізнесу.
Забронювати участь

З весни 2023 року триває торгівельна суперечка між Україною та її східноєвропейськими сусідами. Фермери цих країн вбачають проблему в українському зерні, яке з початком повномасштабної війни ввозиться в ЄС без квот і мит. Через це збіжжя з України користується попитом в Європі і змушує місцевих фермерів підлаштовуватися під нові ціни.

Найбільш запеклі суперечки навколо зернового питання точаться між Україною та Польщею. Посадовці цієї країни дали зрозуміти, що блокуватимуть імпорт українського збіжжя, незважаючи на критику подібних дій з боку Єврокомісії. У відповідь українська сторона заявила, що оскаржуватиме цю заборону в Світовій організації торгівлі (СОТ).       

 Delo.ua нещодавно проаналізувало економічні передумови цієї торгівельної суперечки в статті "Імпорт українського зерна до ЄС блокуватимуть і надалі: які альтернативи у вітчизняного бізнесу". З моменту її публікації ситуації градус конфлікту лише збільшився, так як до нього долучилось вище політичне керівництво обох країн. 

У травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн, і в червні продовжила постанову до 15 вересня 2023 року;

15 вересня Єврокомісія вирішила не продовжувати тимчасові обмеження щодо українського зерна, після чого Польща, Угорщина та Словаччина самостійно заборонили імпорт української агропродукції;

18 вересня міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що Україна подала вимоги про проведення консультацій в межах СОТ з питання імпорту зерна з Словаччиною, Польщею та Угорщиною;

19 вересня прем‘єр Денис Шмигаль повідомив, що Україна обмежить імпорт овочів із Польщі й Угорщини, якщо ці країни не скасують ембарго на українське зерно;

В той же день президент Польщі Анджей Дуда підтвердив одностороннє ембарго на імпорт українського збіжжя. Він порівняв Україну з потопаючим, пояснивши, що "кожен, хто колись брав участь у порятунку потопельника, знає, що він неймовірно небезпечний, що він може затягнути себе на глибину";

20 вересня глава польського уряду Матеуш Моравецький застеріг, що Польща накладе ембарго на чергові агропродукти з України, якщо українці заборонять ввезення польських овочів;

Крім того, польський міністр у справах Євросоюзу Шимон Шинковський заявив про вірогідне зменшення підтримки України з боку Польщі через кризу, викликану імпортом українського продовольства.

Чи варто чекати нормалізації відносин після виборів в Польщі?   

Польські експерти підкреслюють, що менш ніж за місяць, 15 жовтня, в країні пройдуть парламентські вибори, тому правляча партія "Право і справедливість" (ПіС) прагне показати  фермерам, наскільки потужно відстоює їхні інтереси.

"Ця акція (з ескалацією суперечки навколо українського зерна - ред.) насправді має мало спільного із захистом інтересів польського сільського господарства, натомість є панічним прикриттям бездіяльності (польского - ред.) уряду, який за рік не розробив розумної системи, що дозволяє експорт української сільськогосподарської продукції в інші країни, а також забезпечує її транзит", - зазначає в авторській колонці Міхал Шульджинський, заступник головного редактора польского видання Rzeczpospolita.

Консервативна партія "ПіС" робить ставку на польських аграріїв і членів їхніх сімей, оскільки в країні велика кількість фермерских господарств - в 2020 році їх налічувалось 1,32 млн. Крім того, електоральні вподобання працівників агросектору близькі ідеології цієї політсили. 

Риторика правлячої партії країни відносно імпорту українського зерна є передвиборчою агітацією "ПіС" і частиною її політичної стратегії. Політсила наразі проводить жорстку політику щодо ЄС, Єврокомісії, українського зерна та місця Польщі у Європі загалом, зазначив польський політик та журналіст Мирослав Чех в інтерв'ю для "ФМ Галичина".

"Польська влада дозволила себе втягти в антиукраїнську риторику. А втягли її туди фермери, які минулого року заробили на пшениці набагато менше, ніж планували, або й зовсім зіштовхнулись зі збитками. Тоді вони пішли за звичайною схемою: знайти собі ворога і кричати, що він їм перешкоджає, гине польське сільське господарство, а разом з ними і Польща. Це їхня традиційна 30-річна стратегія, яку вони завжди використовували", - пояснив експерт. 

Він додає, що не треба надто серйозно сприймати подібну риторику, яку використовують і інші європейські політики для досягнення поставлених задач. 

Ембарго шкодить також і польському АПК

Суперечка навколо імпорту зерна є політичним питанням, і не має нічого спільного з реальністю агробізнесу. Продовження ембарго з боку Польщі після 15 вересня значно не вплине на Україну, але зменшить доходи польського АПК, зазначив економіст інвестдепартаменту ФАО Андрій Ярмак в коментарі для видання.  

Польський агросектор заробляє на експорті продуктів з доданої вартістю: молокопродуктів та м'ясопродуктів. Країні не вистачає власних кормових компонентів для забезпечення галузі тваринництва, їй потрібно щорічно ввозити протеїнових кормів (фуражного зерна, кукурудзи, сої, шротів олійних, тощо) на $3-4 млрд. Найбільшим експортером такої продукції є сусідня Україна, тому Польщі вигідна взаємна торгівля збіжжям, і країни мають домовитись, незважаючи на політичну риторику. 

Додатково, розповсюджувана деякими політсилами Польщі теза про обвал цін на польську сільгосппродукцію через український експорт, виявилася такою, що не відповідає дійсності.   

Після введення заборони на імпорт з України зерна, ціни в Польщі не змінилися або навіть ще більше впали. Відповідно, доведено, що Україна не обвалювала польські ціни. І саме цей аргумент Єврокомісія використала 15 вересня для відміни ембарго. Тобто, по факту Польща і ряд інших країн грубо порушили законодавство ЄС".

Андрій Ярмак
Андрій Ярмак економіст інвестдепартаменту ФАО

Тому продовження ембарго зменшить доходи АПК Польщі, оскільки їй так чи інакше потрібно буде імпортувати збіжжя. Чим легше буде його ввезти в країну, тим нижчою буде ціна  агросировини, і тим конкурентнішою буде її тваринницька галузь. Відповідно, Польща зможе більше заробити і зібрати податків до бюджету, тому насправді обидві сторони зацікавлені "грошима" в вирішенні зернової суперечки.

"Для України головне, щоб забезпечувався транзит. Це зараз найважливіше, бо порти де-факто заблоковано. Звичайно, без розблокування портів у наших фермерів і далі буде купа проблем з цінами на зерно та олійні культури. З Польщею чи без - ціни будуть низькі. Звичайно, відсутність заборон в країнах ЄС сприяло б укріпленню ціни, але не критично", - пояснив експерт.

В приватних розмовах представники польського молочного сектору повідомляють, що треба дочекатися кінця парламентських виборів в країні, після цього галузева торгівля нормалізується. Так провідний аналітик агентства "ІнфагроМаксим Фастєєв коментує погрози з боку Польщі розширити ембарго на сільгоспсировину, в тому числі на сире молоко і молокопродукти. 

Наразі весь український молочний експорт йде через ЄС, і велика його частина прямує в Польщу або через неї, тому всі експортери і переробники виступають за торгові відносини, при яких не було б якихось обмежень.

Можливе блокування зі сторони Польщі призведе до волатильності молочного ринку. Якщо в Україні не вистачатиме сирого молока, ціни будуть зростати швидше, що відобразиться на споживчій інфляції.

Вже зараз не вирішується питання забезпечення України сирим молоком. Якщо влітку ми казали про можливість реалізувати на ринку Польщі високомаржинальні товари через польских трейдерів, то зараз мова йде про складнощі з імпортом жирів для виробництва вершкового масла, вершків, сметани".

Максим Фастєєв
Максим Фастєєв провідний аналітик агентства "Інфагро"

Суперечки довкола зерна триватимуть, поки не запрацює механізм прозорої торгівлі  

Парламентські вибори в Польщі не призведуть до вирішення проблеми доступу українського збіжжя на ринки ЄС. Це фундаментальне питання для загальної торгівлі в Євросоюзі, і воно буде актуальним допоки Україна не впровадить ефективний контроль за обсягами і місцем доставки своєї агропродукції. Польща була лише каталізатором суперечки, яку рано чи пізно доведеться вирішувати, пояснив економіст Павло Вернівський.   

Європа теж вирощує сільгосппродукцію. На відміну від України, вона робить ставку не на маржинальність бізнесу, а на гарантування продовольчої безпеки, забезпечення своїх фермерів роботою і створення сільського середнього класу, котрий генеруватиме виручку для інших галузей економіки. Через це ЄС і далі вдаватиметься до протекціоністських заходів для захисту свого фермера, котрий отримує суттєві дотації. 

Експерт підкреслює, що в зерновій суперечці з Польщею Україна зараз знаходиться в слабкій переговорній позиції. Це пояснюється тим, що при підписані Угоди про асоціацію з ЄС Україна зобов'язалась дотримуватись встановлених квот на експорт сільгосппродукції. Наприклад, на 2017-2021 роки щорічна квота складала 625 тис. тонн кукурудзи і 65 тис. тонн пшениці.

Для підтримки українських експортерів в умовах російської агресії ЄС в червні 2022 року вжив добровільних заходів щодо відкриття свого ринку для товарів з України, скасувавши квоти, в тому числі на агропродукцію. Після цього обсяги експорту українського збіжжя в Європу зросли з тисяч тонн на рік до декількох мільйонів на місяць. 

Відміна квот була добровільним рішенням на рівні ЄС. Тому Євросоюз в суперечці з Польщею міг би просто "повернути Україну до реальності" відновленням квот, сказати: "все, ми повертаємося до тих умов, що прописані в Угоді про асоціацію".

Павло Вернівський
Павло Вернівський економіст, екс-радник голови правління Експортно-кредитного агентства

Тобто, вирішення суперечок щодо експорт і транзиту зерна за країнами ЄС можливе шляхом впровадження контролю за рухом українського збіжжя.

"Має бути документ, підписаний нашою стороною та сторонами Польщі і ЄС, про те, скільки зерна перетнуло наш кордон з Польщею, і скільки дійшло до польських портів або перетнуло країну транзитом. Тоді ми будемо розуміти, чи "губиться" це збіжжя в Польщі. Поки що я не бачив, щоб наша влада цим дійсно цікавилася", - зазначив Павло Вернівський.

Крім того, рішенням проблеми могло б стати нарощення співпраці на кордонах: на українській митниці міг би з'явитись контролер від Польщі, а в польскому порту - український представник. Тобто, лише коли стануть відомі об'єми ввезеного в Польщу зерна, можна буде зрозуміти, яка з сторін права в цій торговій суперечці, щоб приймати відповідні рішення по захисту ринків.

Україна та її сусіди все ж працюють над вирішенням суперечки

Міністр агрополітики і продовольства України Микола Сольський 21 вересня провів телефонну розмову з своїм польським колегою Робертом Телусом, сторони домовились знайти рішення торгової суперечки, яке враховуватиме інтереси обох країн. Також сторони запланували провести в найближчі дні переговори, які дозволять розробити  принципи взаємодії країн в питаннях агроекспорту.

В той же день міністри сільського господарства України та Словаччини домовилися створити систему ліцензування торгівлі зерном, що дасть змогу скасувати заборону на імпорт українського збіжжя зі сторони сусідньої країни. Наразі принцип дії системи ліцензування невідомий.

Також зазначається, що Україна погодилася зупинити скаргу, яку вона подала до СОТ проти Словаччини.

Загалом, Україна поступово наближається до впровадження ліцензування і регулювання поставок агросировини до сусідніх країн ЄС.

"Україна буде контролювати і регулювати експорт наступним чином. Ми погоджуємо з Єврокомісією і з країнами імпортерами необхідний перелік і об’єм аграрної продукції з чотирьох культур (кукурудзи, ріпаку, соняшника і пшениці), вони визначають, чи готові приймати ці культури, коли і в яких об’ємах. Лише після цього ми видаємо дозволи нашим підприємствам на експорт тієї чи іншої продукції. Тобто Україна контролює свій експорт і погоджує його з приймаючими країнами", - цитує Мінагрополітики свого керівника