РФ втрачає частину зернової логістики: чи зможе Україна посилити свої позиції на ринку

Про це Delo.ua розповіли аналітики УкрАгроКонсалт.

Удари України по акваторії Азовського моря зупинили роботу портів Азова та Тамані й паралізували експорт російського зерна. 

Через блокування азовського напрямку російський експорт пшениці може скоротитися до мінімальних рівнів за останнє десятиліття. The Moscow Times повідомляло, що у липні російські експортери можуть вивезти за кордон 1,5 млн тонн пшениці, що на третину менше, ніж у тому ж місяці торік. Цей показник удвічі нижчий за середній за останні 5 років (3,1 млн тонн). 

Глибоководні порти Росії в Чорному морі працюють, проте, наприклад, найбільший російський порт Новоросійськ обмежив нічний рух суден через атаки дронів, повідомляє Reuters. 

 За словами аналітика зернового та олійного ринку УкрАгроКонсалт Максима Харченка, на Азовське море припадало близько 30% експорту російської пшениці. 

РФ компенсує втрати Азова через Новоросійськ, але експорт зерна стане дорожчим 

Росія та Україна разом забезпечують близько третини світового експорту пшениці, тому будь-які перебої в цьому регіоні мають значення для глобального ринку. Але для балансу вирішальним є масштаб і стійкість порушення, пояснили виданню Delo.ua  аналітики УкрАгроКонсалт. 

Якщо обмеження торкнуться лише Азовського моря, а великі чорноморські порти Росії працюють нормально, то це радше:

• скорочення частини експортної гнучкості;
• затримка окремих партій;
• підвищення фрахтових і страхових витрат.

"Але це не суттєвий провал глобальної пропозиції", - зазначили аналітики УкрАгроКонсалт.

Азовські обмеження самі по собі не здатні істотно перекроїти світовий баланс пшениці, якщо глибоководні порти Росії працюють стабільно.

Їхній ефект буде локальним і здебільшого ціновим, а не таким, що спричиняє великий дефіцит на світовому ринку. 

Росія частково може компенсувати втрати азовського напрямку через Новоросійськ та інші чорноморські порти, але це не завжди робиться миттєво і не завжди повністю, зауважили аналітики. 

Станом на 23 липня ціни FOB (Free On Board, дослівно "вільно на борту", коли продавець несе витрати до моменту завантаження товару на судно в порту відвантаження) на пшеницю з протеїном 11,5% продовжили зниження: 

⦁ Новоросійськ - $227,5 за тонну FOB (-5$/тонну за тиждень);

⦁ Азов - $192,5 за тонну FOB (-5$/тонну за тиждень).

Таким чином, за останній тиждень обидва базиси втратили по $5 за тонну, що свідчить про збереження низхідного цінового тренду на російському експортному ринку. 

За даними Інституту кон'юнктури аграрного ринку (ІКАР) - російської аналітичної компанії, ціна російської пшениці нового врожаю з вмістом білка 12,5% на умовах FOB із поставкою в серпні за тиждень зросла на $7 - до $235 за тонну. 

"Росія здатна частково компенсувати втрати азовського напрямку через Новоросійськ, але це зазвичай займає від кількох тижнів до 1–3 місяців залежно від масштабу обмежень", - заявили аналітики. 

Якщо обмеження короткострокові, ринок швидко їх "розсмокче". Якщо довші - компенсація буде, але вже через вищу логістичну ціну і не в повному обсязі.

Азовський фактор створює нові можливості для експорту України

Нинішня ситуація створює для українських експортерів зерна вікно можливостей, але частково і не на всіх ринках. Найімовірніше, Україна може замістити російські поставки в окремих сегментах і на окремих напрямках. 

"Наприклад, на турецькому напрямку. Це традиційний ринок РФ, на який вони експортують здебільшого суднами малого тоннажу (костерами). Оскільки Азовське море для них закрито, то у нас, навпаки, через Дунай тепер будуть вантажити меншими партіями", - розповіли аналітики.

Але є обмеження:

• українська логістика зараз теж під тиском;
• портова інфраструктура і судноплавство залишаються ризиковими;
• для великих стабільних заміщень потрібна безперервність експорту, а не разові сплески.

Водночас логістичні ризики залишаються актуальними і для України. Після російських обстрілів української портової інфраструктури захід суден для перевезення аграрної продукції тимчасово призупинився. Уряд працює над стабілізацією логістики.  

Скорочення експорту зерна РФ: чи зростуть світові ціни на пшеницю 

Тимчасове скорочення російського експорту може вплинути на світові ціни на пшеницю.

У короткостроковій перспективі можливий сплеск біржових котирувань через risk premium. Така премія зазвичай виникає не стільки через реальний дефіцит, скільки через страх недопостачання, пояснили аналітики. 

Водночас середньостроково якщо Росія швидко переросподілить потоки, премія може звузитися або зникнути.

"Так, короткострокова цінова премія можлива. Але якщо скорочення російського експорту тимчасове і ринок бачить швидку компенсацію через Новоросійськ, то це, швидше за все, буде невелика і нетривала ризикова надбавка, а не початок стійкого цінового тренду", - заявили аналітики УкрАгроКонсалт.

Пальне дорожчає, ціни на зерно падають: що загрожує російському агроекспорту 

Зростання внутрішніх цін на пальне в Росії може помітно підвищувати логістичну собівартість на тонну зерна і, відповідно, тиснути на експортну маржу трейдерів, повідомили експерти.

Найбільший ефект буде не в абсолютних доларах на тонну, а в тому, що логістика стає дорожчою і менш передбачуваною, а це вже напряму б’є по експортній гнучкості.

Високі ціни на паливо додатково стискають прибутки фермерів. Для зерна пальне впливає не лише на перевезення до порту, а й на внутрішнє вивезення з елеваторів, автотранспорт і залізничну доставку, перевалку та портові операції, зворотну логістику порожніх вагонів/машин, пояснили аналітики. 

Тому подорожчання дизелю зазвичай не додає багато доларів на тонну саме в прямому вигляді, але в сукупності по ланцюгу може дати відчутний приріст витрат.

11 липня після атак дронів на понад 100 суден в Азовському морі РФ призупинила прийом заявок на прохід через Керченську протоку. Під загрозою опинилося до 25% сукупного експорту зерна та олії з Росії, який проходить через мілководні порти регіону. Через них йде торгівля з країнами Близького Сходу та Туреччиною — найбільшим зерновим клієнтом РФ, який скуповує майже п'яту частину експорту.